Рішення

від 14.02.2019 по справі 560/4279/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4279/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, щодо відмови у надані Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, оформленої листом від 27.06.2018 року №Н-8118/0-4962/0/95-18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є членом фермерського господарства "Мілянія" в користуванні якого знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6802286782015 від 03.09.2015 та державного акту на право постійного користування землею передані в постійне користування голові ФГ "Мілянія" ОСОБА_2.

Згідно рішення 37 сесії Дунаєвецької міської ради від 22 червня 2018 року надано згоду на розпаювання земель ФГ "Мілянія".

Позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) та передачі її у власність, як члену ФГ "Мілянія".

Однак, листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.06.2018 року №Н-8118/0-4962/0/95-18 відповідач відмовив в задоволенні заяви, мотивуючи таку відмову наявністю меморандумів про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад (ОТГ) між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОТГ від 08.02.2018.

Відповідачем рекомендовано позивачу звернутись із відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування після проведення передачі земель сільськогосподарського призначення в комунальну власність та реєстрації права комунальної власності ОТГ.

Не погодившись з такими діями відповідача звернувся до суду за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 04.01.2019 надійшов відзив в якому останній зазначає, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 № 22-6557-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Дунаєвецькій міській раді Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8701,4404 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50,0000 га, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 28.03.2001 на праві постійного користування належать ОСОБА_2, включена у перелік земельних ділянок, які передаються у комунальну власність Дунаєвецькій міській об'єднаній територіальній громаді згідно вищевказаного наказу (згідно Додатку до наказу Головного управління від 26.09.2018 року № 22-6557-СГ - під № 140).

Вважає, що під час надання відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та передачі у власність позивачу Головне управління діяло у межах повноважень та жодним чином не порушило прав позивача, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців за №23700122 від 18.06.2018, ФГ "Мілянія" має код ЄДРПОУ 31424741, зареєстровано 11.04.2001, керівником якого є ОСОБА_2.

Відповідно до статуту ФГ "Мілянія", засновником господарства є ОСОБА_2, а одним з членів цього господарства є позивач ОСОБА_1.

В користуванні ФГ "Мілянія" знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6802286782015 від 03.09.2015 та державного акту на право постійного користування землею передані в постійне користування голові ФГ "Мілянія" ОСОБА_2.

Загальними зборами ФГ "Мілянія" 18.06.2018 прийнято рішення про розпаювання земельні ділянки загальною площею 50 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, та залишення за ФГ "Мілянія" земельної ділянки площею 1,3 га в постійному користуванні відповідно до Державних актів на право постійного користування.

Рішенням 37 сесії Дунаєвецької міської ради від 22 червня 2018 року надано згоду на розпаювання земель ФГ "Мілянія".

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) та передачі її у його власність, як члену ФГ "Мілянія".

Однак, на подану заяву отримав лист від 27.06.2018 №Н-8118/0-4962/0/95-18 в якому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило в задоволенні заяви.

В обґрунтування наданої відповіді відповідач зазначив про наявність меморандумів про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад (ОТГ) між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОТГ від 08.02.2018, та одночасно з цим запропонував позивачу звернутись із відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування після проведення передачі земель сільськогосподарського призначення в комунальну власність та реєстрації права комунальної власності ОТГ.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) та передачі її у його власність, як члену ФГ "Мілянія", позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ст.31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно зі ст.1 Закону України від 22.05.2003, № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV), визначено, що технічна документація із землеустрою - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Статтею 25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Види документації із землеустрою: а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів; г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); з) робочі проекти землеустрою; и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок; к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Позивач зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, у якій просила відповідно до ст.55 Закону України "Про землеустрій" надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області без зміни цільового використання, дана земельна ділянка перебуває в користуванні члена ФГ "Мілянія" ОСОБА_2

Частинами 1 - 2 ст.55 Закону №858-IV визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ч.10 цієї статті, Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством України не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

У вказаному вище листі, відповідач рекомендував позивачу після проведення передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності ОТГ, звернутися з відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до визначених ст.122 ЗК України.

При цьому, відповідач в поданому відзиві посилається на наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 № 22-6557-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Дунаєвецькій міській раді Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області, яким передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8701,4404 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Данаєвецького району Хмельницької області, до яких входить бажана позивачем земельна ділянка.

Суд критично оцінює такі твердження відповідача, оскільки відмова оформлена листом №Н-8118/0-4962/0/95-18 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, датована 27.06.2018, а наказ на який посилається відповідач лише 26.09.2018, тобто прийнятий після надання позивачу такої відмови, що є на думку суду є неприпустимим.

Отже вказані землі відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 № 22-6557-СГ станом на момент надання відмови позивачу перебували у розпорядженні відповідача.

Суд також зазначає, що відповідач у відмові оформленій листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не навів жодної з підстав, передбачених Земельним кодексом України.

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На виконання вимог ч.1 ст.139 КАС України суд вважає, за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області оформленої листом від 27.06.2018 року №Н-8118/0-4962/0/95-18 у надані ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39767479)

Головуючий суддя О.П. Шевчук