Рішення

від 14.02.2019 по справі 540/51/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/51/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Херсонській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

встановив:

Головне управління Національної поліції в Херсонській області (далі - позивач, ГУНП в Херсонській області, боржник) звернулось до суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - ГТУЮ у Херсонській області), в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області) про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018р., винесену у виконавчому провадженні № 51925714.

Позовні вимоги мотивовані передчасністю висновків державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження та неврахуванням ним обставин, які не залежать від волевиявлення боржника і суттєво ускладнюють виконання ним рішення суду і були підставою для звернення ГУ НП в Херсонській області із заявою про відкладення виконавчих дій.

Ухвалою від 08.01.2019р. позовну заяву залишено без руху та установлено позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 21.01.2019р. задоволено клопотання позивача та продовжено йому строк на усунення недоліків позовної заяви.

01 лютого 2019р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви, тому ухвалою від 04.02.2019р. у справі відкрито провадження і призначено судове засідання на 13:30 год. 13.02.2019р.

Ухвалою від 12.02.2019р. задоволено клопотання ОСОБА_1, яка є стягувачем у виконавчому провадженні № 51925714 та залучено її до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - третя особа, стягувач).

12.02.2019р. третьою особою подано пояснення на позов, за змістом якого вона вважає оскаржену позивачем постанову незаконною і також просить її скасувати.

Відповідач правом надати відзив не скористався. Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2019р. зазначив, що виконавче провадження було закінчено у відповідності із вимогами законодавства, оскільки виконавцем було установлено, що виконавчий документ не виконано і його виконання неможливе без участі боржника.

В судовому засіданні ухвалою від 13.02.2019р. за згодою позивача замінено неналежного відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області, належним відповідачем, яким є Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Херсонській області).

У зв'язку із заміною відповідача судом установлено наявність повноважень представника ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_2 представляти інтереси також і УДВС ГТУЮ у Херсонській області згідно виданої йому довіреності від 09.01.2019р. №47, а також з'ясовано думки представників учасників справи щодо необхідності відкладення розгляду справи. Представники позивача, відповідача, третьої особи заперечили необхідність відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 13.02.2019р. у відповідача витребовано докази (матеріали виконавчого провадження № 51925714) та відкладено розгляд справи в межах установленого КАС України строку її розгляду на 11:00 год. 14.02.2019р.

14.02.2019р. відповідачем надано до суду завірені належним чином матеріали виконавчого провадження № 51925714.

В судове засідання 14.02.2019р. учасники справи не з'явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи, надали клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

За правилами ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути цю справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. у справі №821/3743/15-а позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію у Комсомольському відділі поліції (м. Херсон) Головного управління Національної поліції в Херсонській області, видати з цього приводу відповідний наказ.

15 червня 2016 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р.

22 листопада 2018 року Верховний Суд постановою залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

15 липня 2016 року видано виконавчий лист №195 відносно боржника - Головного управління національної поліції в Херсонській області.

12 серпня 2016 року за вказаним виконавчим листом постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження №51925714, установлено боржнику строк до 18.08.2016р. для його виконання.

22.08.2016р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій, 26.08.2016р. виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 31.08.2016р.

31.08.2016р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій, 01.09.2016р. виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 07.09.2016р.

07.09.2016р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій, 08.09.2016р. виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 22.09.2016р.

Наведені заяви боржника мотивовані тим, що на виконання судового рішення ним розглянуто кандидатуру ОСОБА_1М, та рекомендовано її до участі у конкурсі на посади, що заміщуються поліцейськими, однак сам конкурс ще не оголошений.

22.09.2016р. боржником подано заяву про відстрочку виконання рішення, 23.09.2016р. виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

23.09.2016р. виконавець звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення цього суду від 01.04.2016р. у справі №821/3743/15-а.

Ухвалою від 03 жовтня 2016 р. Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив заяву Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про відстрочення виконання судового рішення.

Так, суд відстрочив виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2016 року по адміністративній справі № 821/3743/15-а в частині зобов'язання Головного управління національної поліції в Херсонській області розглянути кандидату ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію у Комсомольському відділі поліції (м. Херсон) Головного управління Національної поліції в Херсонській області, видати з цього приводу відповідний наказ - до впровадження програмного забезпечення, яке проводитиме комп'ютерне програмне тестування кандидатів на службу до поліції.

27.02.2017р. виконавцем складено акт про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Крім того, 27.02.2017р. виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що стягувач не звернувся до боржника із заявою про участь у конкурсі на посади, що заміщуються поліцейськими.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2017р. у справі №821/458/17, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017р., позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову державного виконавця УДВС ГТУЮ у Херсонській області від 27.02.2017р. про закінчення виконавчого провадження.

21.11.2017р. постановою державного виконавця УДВС ГТУЮ у Херсонській області відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а.

30.11.2017р. від Херсонського окружного адміністративного суду до УДВС ГТУЮ у Херсонській області надійшов виконавчий лист №195 від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а.

06.12.2017р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій та постановою виконавця від 07.12.2017р. виконавчі дії відкладено до 20.12.2017р.

20.12.2017р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій та постановою виконавця від 21.12.2017р. виконавчі дії відкладено до 03.01.2018р.

На підставі заяви боржника від 12.01.2018р. виконавцем постановою від 12.01.2018р. відкладено виконавчі дії до 26.01.2018р.

За заявою боржника від 24.01.2018р. виконавцем постановою від 05.02.2018р. виконавчі дії відкладено до 16.02.2018р.

Наведені заяви боржник мотивує тим, що на виконання судового рішення ним розглянуто кандидатуру ОСОБА_1М, та рекомендовано її до участі у конкурсі на посади, що заміщуються поліцейськими, однак проведення конкурсу заплановано на березень 2018р.

07.03.2018р. боржником подано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Ця заява мотивована тим, що згідно протоколу засідання поліцейської комісії від 05.03.2018р. кандидатуру ОСОБА_1 розглянуто для зайняття посади у Комсомольському відділі поліції ГУ НП в Херсонській області та видно з цього приводу наказ №312 о/с від 04.12.2017р.

Постановами виконавця від 22.03.2018р. з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн., витрати на проведення виконавчих дій в сумі 289,06 грн.

16.05.2018р. постановою виконавця закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду №195 від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018р. у справі №821/1050/18 скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.06.2018р. і прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову виконавця від 16.05.2018р. про закінчення виконавчого провадження.

Постановою виконавця від 16.08.2018р. відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду №195 від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а.

07.09.2018р. від Херсонського окружного адміністративного суду до УДВС ГТУЮ у Херсонській області надійшов виконавчий лист №195 від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а.

17.09.2018р. виконавцем на адресу боржника направлено вимогу щодо виконання резолютивної частини виконавчого документа, яка була отримана боржником 20.09.2018р.

28.09.2018р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій, мотивовану тим, що на листопад 2018р. призначено засідання поліцейської комісії ГУ НП в Херсонській області, на яку буде винесено питання про розгляд кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію у Комсомольському відділі поліції (м. Херсон) Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

Аналогічного змісту заяви подано боржником також 09.10.2018р. та 23.10.2018р.

Постановами виконавця від 11.10.2018р., від 23.10.2018р. відкладено виконавчі дії до 23.10.2018р. та до 05.11.2018р., відповідно.

12.11.2018р. боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій, мотивовану тим, що для вирішення питання про призначення стягувача на посаду згідно ст.49 Закону України Про Національну поліцію їй слід підтвердити відповідність вимогам до поліцейських щодо рівня фізичної підготовки, для чого також потрібно пройти військово-лікарську комісію.

Постановою від 14.11.2018р. державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області на підставі ст.ст.63, 75 Закону України Про виконавче провадження наклав на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язав його виконати рішення суду протягом 10 робочих днів і попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Цю постанову боржником отримано 21.11.2018р.

30.11.2018р. ГУ НП в Херсонській області звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування постанови виконавця від 14.11.2018р. про накладення штрафу.

03.12.2018р. боржник подав заяву про відкладення виконавчих дій, мотивовану тим, що на розгляді Херсонського окружного адміністративного суду перебуває заява про визнання виконавчого листа №195 від 15.07.2016р. у справі № 821/3743/15-а таким, що не підлягає виконанню.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області від 10.12.2018р. на підставі ст.ст.63, 75 Закону України Про виконавче провадження накладено на боржника штраф у розмірі 10200,00 грн. та знову зобов'язано його виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Крім того, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Ця постанова отримана боржником 13.12.2018р.

10.12.2018р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області надіслано на адресу прокуратури Херсонської області повідомлення №18306/4 про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області від 10.12.2018р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 року у адміністративній справі № 821/3743/15-а. Цю постанову прийнято на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконане без участі боржника.

Вирішуючи спір, суд у сукупності із установленими обставинами справи виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - ОСОБА_3 №1404-VІІІ) надано визначення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404-VІІІ).

Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями ч.1 ст.63 Закону №1404-VІІІ встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. (ч.3 ст.63 Закону №1404-VІІІ).

Згідно п.11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Слід відзначити, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Іммобільяре Саффі проти Італії (Case of Immobiliare Saffi v. Italy Заява N 22774/93 §63, 66) суд нагадує, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6. Право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах .

Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012р., зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013р. вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Конституція України як ОСОБА_3, який має найвищу юридичну силу, у статті 129-1 визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 370 КАС України установлює, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Матківська проти України (№ 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини Воротнікова проти України (№ 1225/02) зазначено про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Відповідно до пункту 40 рішення Європейського суду з прав людини Горнсбі проти Греції , право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок ( Hornsby v. Greece № 18357/91).

Як видно з матеріалів справи, відповідачем закінчено виконавче провадження у зв'язку з тим, що він прийшов до висновку про неможливість виконати виконавчий документ без участі боржника. Однак судом встановлено, що по-перше, стягувач наполягає на продовженні примусового виконання рішення суду, а по-друге, боржник не відмовляється це рішення виконувати, хоча й вказує на наявність певних обставин, які, на його думку, ускладнюють виконання у відповідності із виконавчим документом.

Крім того, згідно ч.ч.2, 3 ст.63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Надані відповідачем матеріали виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження обставин, що відповідач перевіряв виконання рішення боржником перед тим, як прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому суд у сукупності із положеннями ст.ст.2, 18 Закону №1404-VІІІ не вбачає у змісті ст.63 цього ж Закону наявності ознак імперативності припису щодо закінчення виконавчого провадження у разі повторного невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Так, згідно ст.2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Законом №1404-VІІІ та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1302/29432, виконавцю надано широке коло прав при здійсненні примусового виконання рішень, спрямованих на забезпечення реального виконання таких рішень.

До таких прав, зокрема, але не виключно, належать права виконавця:

звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

В даному випадку виконавець обмежився накладенням на боржника штрафу та стягненням виконавчого збору, а також направленням повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Та більше того, виконавцем у постанові від 10.12.2018р. про накладення на боржника штрафу (повторно) знову встановлено йому строк для виконання рішення - 10 робочих днів, однак того ж дня він виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тому суд вважає, що винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду, та направлення подання до правоохоронних органів про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду самі по собі не можуть бути достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження.

У даному випадку відповідач не врахував усіх вищезазначених обставин, які мали значення для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.

Слід також відзначити, що ст.40 Закону №1404-VІІІ визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, винесення відповідачем оскаржуваної постанови унеможливлює примусове виконання виконавчого документу, а відтак порушені права третьої особи як стягувача залишаються не відновленими усупереч прийнятому на її користь судовому рішенню, яке набрало законної сили. Це також є порушенням гарантій, наданих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і не відповідає суті приписів ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 370, 372 КАС України.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, суд прийшов до висновку, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, 73003) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34906897, вул. Потьомкінська, 42/14, м. Херсон, 73003), за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 73000) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 10 грудня 2018 року ВП №51925714 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду №195 від 15 липня 2016 року у справі №821/3743/15-а.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 105000000