Ухвала

від 25.01.2018 по справі 296/675/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/675/18

1-кс/296/323/18

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2018 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане до суду в рамках кримінального провадження № 12017060000000227, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017060000000227 від 25.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 368, ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області ОСОБА_7 № 110-0 від 18.05.2017, ОСОБА_6 , з 20.02.2017 переведено на постійну посаду головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області.08.09.2017 старший слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про відсторонення від посади ОСОБА_8 підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_6 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вимагання, одержав неправомірну вигоду та вчинив службове підроблення за наступних обставин.

14.11.2017 ОСОБА_6 та головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_9 , прибули для проведення фактичної перевірки господарського об`єкту ТОВ «Супер ГАЗ» ЄРДПОУ 40799472, керівником якого є ОСОБА_10 , а саме газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ» розташованої за адресою: Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулини, вул. Незалежності, 95.

Однак, у цей день провести перевірку вказаного об`єкта ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не представилось можливим у зв`язку із відсутністю керівництва ТОВ «Супер Газ», а саме ОСОБА_10 та відмовою надання будь-яких документів працівниками газової заправочної станції за відсутності керівника.

Надалі, з метою з`ясувати правові підстави проведення перевірки ОСОБА_10 зателефонував головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області ОСОБА_9 , за номером телефону який ОСОБА_9 залишив, для зв`язку із ним, працівнику газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ».

Під час вказаної розмови ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_10 зустрітись та обговорити всі питання щодо проведення перевірки.

Надалі 24.11.2017, ОСОБА_10 , в обумовлений під час телефонної розмови час, прийшов на зустріч з ОСОБА_9 , до адміністративного приміщення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Ю.Тютюнника, 7. Разом із ОСОБА_9 , на зустріч із ОСОБА_10 , прийшов головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 створили умови, які переконали ОСОБА_10 в наявності небезпеки його правам та законним інтересам, що змусило погодитись із незаконними вимогами ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .

Реалізуючи спільний із ОСОБА_6 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди службовими особами, поєднаної з вимаганням, за невчинення дій в інтересах ОСОБА_10 , зокрема, за непроведення перевірки діяльності газової заправочної станції ТОВ «Супер Газ» та складання і видачу документу, який буде містити неправдиві відомості про начебто існування обставин за яких неможливо провести вищевказану перевірку, ОСОБА_9 28.11.2017, приблизно о 15 години 00 хвилин, знаходячись поблизу приміщення кафе «Явір», розташованого за адресою: м.Житомир, вул. Грушевського, 61, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 10 тисяч гривень.

Своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з вимаганням неправомірної вигоди а також у складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу ОСОБА_6 вчинив злочини, передбачені частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Вказані обставини підтверджуються фактичними даними, зокрема, заявою ОСОБА_10 , рапортами оперативних співробітників, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.11.2017, протоколом затримання особи від 28.11.2017, витягом з наказу, актом, який складений ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , показаннями ОСОБА_10 .

22.01.2018 ОСОБА_6 оголошено повідомлення про підозру за ст.ст. 368 ч.3, 366 ч.1 КК України.

В ході здійснення слідчий дій було достовірно встановлено, що дійсно посаду головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області займає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомир, Житомирської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вчинений з використанням ним свого службового становища. На даний час ОСОБА_6 не сприяє органу досудового розслідування у розслідуванні вчиненого злочину, що дає підстави вважати, що останній може вчиняти дії, направлені на уникнення кримінальної відповідальності. На даний час ОСОБА_6 надає показання щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, що повністю спростовується зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними, тому, з метою запобігання ризикам, встановленими ст. 177 КПК України, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, підозрюваний вказує на відсутність у його діях ознак кримінального правопорушення.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема з огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182) (відповідне положення наведено у абзаці 4 розділу 1 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Таким чином доводи підозрюваного, на думку слідчого судді можуть бути вирішені лише під час судового розгляду даного кримінального провадження по суті після закінчення досудового розслідування, оскільки при розгляді клопотання вказані доводи підозрюваним оцінюються в контексті доведення своєї невинуватості, в той час як «розумна підозра», зазначена у статті 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії.

Згідно ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що законних та обґрунтованих підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_6 немає, а доводи, які викладені слідчим у клопотанні та зазначені прокурором в судовому засіданні, не знайшли свого саме повного підтвердження в ході судового розгляду.

Вчинення особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, не може бути єдиною підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Не знайшли свого повного підтвердження доводи слідчого, викладені в клопотанні щодо ризиків за ст. 177 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. При цьому, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. також рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).

Разом з тим, оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи, що вказує на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, а також беручи до уваги встановлені в ході розгляду справи обставини, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

В зв`язку з цим, зазначені вище обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов`язки:

1) заборонити залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 22 години по 07 годину наступного дня;

2) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення;

5) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 ..

Ознайомити підозрюваного під розпис з ухвалою суду.

Визначити строк дії обов`язків впродовж двох місяців з моменту оголошення ухвали.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1