Постанова

від 13.02.2019 по справі 826/9912/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9912/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Коротких А.Ю.

Федотова І.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Зернопродукт на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Зернопродукт до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро - Зернопродукт звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 002469/404 (форма В1) та скасування акту № 386/26-15-14-04-01/41070886 від 17.04.2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2018 року у відкритті провадження, в частині позовних вимог про визнання нечинним акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 386/26-15-14-04-01/41070886 від 17.04.2018 року Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, відмовлено.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Станом на 13 лютого 2019 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до наказу № 4157 від 16.03.2018 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агро - Зернопродукт з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Агро - Зернопродукт вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2018 року на суму 213783 грн.

За результатами перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 17.04.2018 року №386/26-15-14-04-01/41070886 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0024691404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 213783 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 53445,75 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надані докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, а позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Судом першої інстанції встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації складає 503875 грн., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 20.2.1 декларації складає 213783,00 грн., яку сформовано із залишку від'ємного значення за січень 2018 в розмірі 213783,00 грн.

Як вбачається із Акту № 386/26-15-14-04-01/41070886 від 17.04.2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за січень 2018 року, причиною виникнення від'ємного значення за січень 2018 року є включення позивачем до податкового кредиту податкових накладних за листопад 2017 року на загальну суму 213783,00 грн. (податкові накладні № 473 від 14.11.2017 на суму ПДВ 22049,33 грн., № 469 від 18.11.2017 на суму ПДВ 88307,00 грн., № 470 від 22.11.2017 на суму ПДВ 47338,60 грн., № 471 від 23.11.2017 на суму ПДВ 18966,67 грн., № 472 від 24.11.2017 на суму ПДВ 19671,73 грн., № 474 від 30.11.2017 на суму ПДВ 17449,33 грн.).

Проте, станом на момент подання декларації з ПДВ за січень 2018 року, залишки ТМЦ (макуха соняшникова, олія соняшникова, пшениця, кукурудза), які придбано позивачем у ТОВ Золоте зерно Придніпров'я , за період виникнення від'ємного значення, а саме, січень 2018 року на рахунках бухгалтерського обліку не обліковуються в зв'язку з їх реалізацією покупцям на митній території України, а саме ТОВ Комплекс Агромарс .

За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, контролюючим органом не було встановлено включення ТОВ Агро-Зернопродукт до складу податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну в ЄРПН.

Як вбачається із акту № 386/26-15-14-04-01/41070886 від 17.04.2018 року, податковим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України на підставі того, що при відображенні ТОВ Агро-Зернопродукт у декларації за січень 2018 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 503875,00 грн., сума від'ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200.3 ст. 200 ПК України на момент подання декларації у сумі 1070048 грн. (рядок 19.1. декларації), суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 290092,00 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 213783,00 грн. (рядок 20.2.1. декларації) та у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0 грн. (рядок 20.2.2).

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю Агро - Зернопродукт в апеляційній скарзі зазначає, що сума податку, що заявлена ним до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем, який є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг. Проте, жодних доказів на підтвердження вказаного, товариством не надано до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 002469/404 Форми В1 , яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 213 783,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 53 445,75 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Зернопродукт - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотова