Постанова

від 14.02.2019 по справі 826/1098/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1098/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Манускрипт" до Фонду державного майна України визнання протиправним та скасування наказу № 758 від 13.05.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 позивач, Приватне підприємство "Манускрипт", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 13.05.2017 року №758 щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 15.03.2016 року №218/16, виданого приватному підприємству "Манускрипт" (ідентифікаційний код 31989258).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 13.05.2017 року №758 щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 15.03.2016 року №218/16, виданий приватному підприємству "Манускрипт" (ідентифікаційний код 31989258).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачем, Фондом державного майна України подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не були встановлені всі обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Фонд мав правові підстави взяти до розгляду та забезпечити рецензування копії Звіту про оцінку, наданого Дніпровським управлінням Головного управління у місті Києві Національної поліції України, оскільки у Фонду не було сумнівів, що текст документу відтворено повністю та засвідчено належним чином. Крім того, апелянт вказує, що законодавством передбачена різна відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності і різні процедури дисциплінарного впливу, що застосовуються до них, а тому відповідачем правомірно одночасно застосовано заходи дисциплінарного впливу до учасників, які мають різну правосуб'єктність, тобто і до оцінювача ОСОБА_2 і до ПП Манускрипт .

05.02.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2014 року приватним підприємством "Манускрипт" (ідентифікаційний код 31989258), а саме оцінювачем позивача ОСОБА_2 (сертифікат оцінювача НОМЕР_1 від 27.06.2001 року) на замовлення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", відповідно до договору від 19.03.2014 року №70314МП, виконано звіт про оцінку майнових прав за кредитними договорами.

23.01.2017 року відповідач, а саме Відділ оцінки єдиних майнових комплексів та корпоративних прав Управління оціночної діяльності та майнових прав, на лист слідчого управління Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 21.12.2016 року №1559СВ/125/50-2016 здійснив рецензування копії вищевказаного звіту позивача.

За результатами рецензування встановлено, що звіт класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Керуючись абзацом другим частини першої статті 20 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", абзацом третім пункту 1 розділу II Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, за наявності вищевказаного звіту, який за результатами рецензування рецензентом, що працює у штаті Фонду державного майна України, та рецензією члена Екзаменаційної комісії класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", наказом Фонду державного майна України від 13.05.2017 року №758 анульовано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 15.03.2016 року №218/16, виданий приватному підприємству "Манускрипт" (ідентифікаційний код 31989258).

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що копія звіту останнього, яка надійшла до відповідача для проведення процедури рецензування, не відповідала вимогам, зазначеним в пункті 3.4 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, тобто не була якісно виконаною та засвідченою в установленому законодавством порядку, а отже не повинна була бути прийнятою до розгляду з наступним поверненням заявнику для оформлення її належним чином.

Також, суд першої інстанції вказував, що відповідач приймаючи рішення і щодо позивача, і щодо оцінювача одночасно порушив принцип пропорційності та вимоги Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями.

Наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 року №1585/1 затверджено Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (надалі - Положення), яке згідно його пункту 1.1 розділу I визначає процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав (далі - звіти про оцінку майна) рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (далі - регіональних відділень), з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон), положень пунктів 62-67 Національного стандарту №1.

За пунктом 2.1 розділу II Положення (в редакції, чинній на момент складання рецензії) відповідно до вимог пункту 62 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 розділу III Положення у випадках, передбачених пунктом 2.1 розділу II цього Положення, до письмового запиту на проведення рецензування додається оригінал звіту про оцінку майна, який має бути прошитий (прошнурований), пронумерований, скріплений підписом суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, що проводив оцінку. Винятки можуть стосуватися лише випадків, передбачених пунктами 3.4 і 3.6 цього розділу.

Згідно пункту 3.4 розділу III Положення у разі надходження запитів від правоохоронних та контролюючих органів державної влади щодо проведення процедури рецензування звітів про оцінку майна допускається рецензування копій таких звітів.

Текст документа відтворюється повністю.

Обсяг копії звіту про оцінку майна має бути однаковим з оригіналом звіту (описова частина, розрахункова частина та всі додатки).

У копіях повинні відображатися всі виправлення, зроблені в оригіналі.

Копія звіту про оцінку майна має бути виконана якісно: всі аркуші копії звіту про оцінку майна (з додатками до нього у повному обсязі, що містить оригінал звіту) мають бути чіткими.

Копія звіту про оцінку майна не може містити у додатках до нього інших документів, окрім тих, що містить оригінал звіту про оцінку майна. Замовники рецензії не можуть доповнювати копію звіту про оцінку майна, що додається до запиту про рецензування, іншими документами.

Копія звіту про оцінку майна виготовляється та засвідчується в установленому законодавством порядку.

Надіслана копія звіту про оцінку майна, що не відповідає зазначеним вище вимогам, до розгляду не приймається та повертається заявнику для оформлення її належним чином.

Згідно пункту 3.5 розділу III Положення копія звіту про оцінку майна, що відповідає вимогам пункту 3.4 цього розділу, направлена правоохоронними чи контролюючими органами на рецензування, після рецензування зберігається в державному органі приватизації як додаток до рецензії.

Відповідно до пункту 3.6 розділу III Положення (в редакції чинній на час здійснення рецензування) у разі прийняття Фондом або його регіональним відділенням рішення про проведення рецензування звіту про оцінку майна, який надходить від юридичної особи (у статутному капіталі якої відсутня державна частка) або фізичної особи, до звернення має бути доданий оригінал звіту про оцінку майна або нотаріально засвідчена копія звіту про оцінку майна. Надіслана копія звіту про оцінку майна після рецензування зберігається в державному органі приватизації як додаток до рецензії. Надісланий оригінал звіту про оцінку майна повертається заявнику.

Відповідач стверджує, що текст документу відтворено повністю та засвідчено належним чином.

Разом з тим, відповідно до пункті 10 Рецензії на Звіт про оцінку майнових прав за кредитними договорами (99-17-0036) від 23.01.2017 року стосовно додатків до копії звіту: наданих копій документів, даних, джерел інформації, що є актуальними стосовно об'єкта оцінки - майже всі копії є неякісними і непридатними для читання (а.с.19-20).

У висновках рецензента стосовно складу звіту про оцінку майна зазначено, що на рецензування надійшла копія звіту прошита, пронумерована, завірена підписом провідного фахівця ОСОБА_3 в 1 томі на 51 аркуші та скріплена відбитком печатки Департаменту забезпечення діяльності Національного банку України Управління організації документування управлінської інформації.

Правовим актом, що регулює порядок засвідчення копій документів, є Національний стандарт України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003).

Пункт 5.27 ДСТУ 4163-2003 визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Зазначені стандарти є чинним та слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації.

Відповідно до матеріалів справи, остання сторінка копії звіту позивача містить печатку приватного підприємства "Манускрипт", підпис керівника, дату та друкований напис, що підтверджує нумерацію сторінок та де зазначено, що пронумеровано та прошнуровано 101 сторінку.

У той же час, вказана вище остання сторінка копії звіту позивача скріплена відбитком печатки Департаменту забезпечення діяльності Національного банку України Управління організації документування управлінської інформації та містить друкований напис, завірений підписом провідного фахівця ОСОБА_3, що усього прошито та пронумеровано 51 аркуш і при цьому не містить обов'язкового реквізиту - дати засвідчення копії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанці, що копія звіту, яка надійшла до відповідача для проведення процедури рецензування, не відповідала вимогам, зазначеним в пункті 3.4 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, тобто не була якісно виконаною та засвідченою в установленому законодавством порядку, а отже не повинна була бути прийнятою до розгляду та мала бути повернута заявнику для оформлення її належним чином.

Згідно статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких підстав: за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, або оцінювачами, які працюють у його штатному складі; звільнення всіх оцінювачів, які були заявлені суб'єктом господарювання у штатному складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката, або позбавлення чи зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв; набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено позови до оцінювачів (суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання), пов'язані з проведенням ними неякісної оцінки; виявлення порушень оцінювачами (суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання) статті 8 цього Закону; ліквідації суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який отримав сертифікат; відсутності у штатному складі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, які зазначені у сертифікаті; неінформування Фонду державного майна України про обставини, зазначені в частині п'ятій статті 19 цього Закону, що мають суттєве значення для здійснення контролю за оціночною діяльністю.

Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі.

Порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2006 року №513 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 01.10.2015 року №1465) затверджено Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання (надалі - Положення).

Згідно пункту 1 розділу II Положення за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, Фонд приймає одне з таких рішень: попереджає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо недопущення у подальшому порушень нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності у разі наявності одного звіту про оцінку майна, що класифікується згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 (далі - Національний стандарт №1); анулює сертифікат у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту №1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п'ятим пункту 67 Національного стандарту №1; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, який безпосередньо склав звіт про оцінку майна; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження; звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження.

Пунктом 1 розділу II цього Положення встановлено виключений перелік рішень, одне з яких приймає Фонд державного майна України за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності.

Тобто, окрім анулювання сертифікату у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту №1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п'ятим пункту 67 Національного стандарту №1, передбачено також і звернення до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження.

Наразі, Положенням про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання передбачено прийняття одного рішення за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу засідання Екзаменаційної комісії відповідача від 25.03.2017 року №95 у відношенні оцінювача позивача, ОСОБА_2 було прийнято рішення про необхідність позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації за відповідним напрямом та спеціалізацією.

При цьому, відповідно до зазначеного протоколу та у відповідності до листа заступника Голови Фонду державного майна України члену Екзаменаційної комісії, за результатами рецензування копії звіту позивача рецензентом, що працює у штаті Фонду встановлено, що зазначена копія звіту класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Тобто, мало місце звернення до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи рішення і щодо позивача, і щодо оцінювача одночасно - відповідач порушив принцип пропорційності та наведені вище вимоги Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про бґрунтованість позовних вимог позивача та наявності правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Так, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та прийнятих рішень.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Манускрипт" до Фонду державного майна України визнання протиправним та скасування наказу № 758 від 13.05.2017 року.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст підписано 14.02.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма