Постанова

від 11.02.2019 по справі 0940/1732/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/545/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі: секретаря судових засідань Герман О.В.,

представника позивача Паньківа В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Грицюка П.П. в м. Івано-Франківську об 11 год. 11 хв., повний текст якого складений 08.10.2018, у справі за адміністративним позовом Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ1451/343/АВ/П/ПТ/МГ- ФС від 13 вересня 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 37230 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що оскаржувана постанова є правомірною.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив позивач, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає всім обставинам справи, оскільки прийняте на основі неповного і необ'єктивного з'ясування обставин справи та порушує норми матеріального і процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує зокрема тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесення з грубим порушенням вимог статей 279, 283 КУпАП, оскільки у ній неправильно зазначена юридична адреса суб'єкта правопорушення та неправильно зазначено код за ЄДРПОУ. Ні відповідач, ні суд не встановили особу, яка притягується до відповідальності. Суд першої інстанції також не взяв до уваги твердження позивача щодо неправомірності дія відповідача у внесення змін до оскаржуваної постанови шляхом видачі дубліката постанови, які, на думку скаржника, проведені з пропуском строку на притягнення позивача до адміністративної відповідальності та у незаконний спосіб.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та це знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 16.07.2018 чергова гуртожитку Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею ОСОБА_3 звернулась до Управління Держпраці у Івано-Франківській області у зв'язку з порушеннями відносно неї законодавства про працю в частині невиплати належних їй коштів.

З метою розгляду вказаного звернення, на підставі пп. 1 п. 5 керуються Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), Управлінням Держпраці винесено наказ від 01.08.2018 №1120-Д та направлення для проведення інспекційного відвідування від 01.08.2018 № 04-13/15-10/5356 в період з 07.08.2018 по 09.08.2018.

В зв'язку з відсутністю відповідальної особи за веденням кадрової документації та нарахувань і виплати заробітної плати працівникам Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею листом від 07.08.2018 в.о. директора Круп'як О.Д. просила управління Держпраці в Івано-Франківській області перенести інспекційне відвідування у період з 29.08.2018.

Через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_7, складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.08.2018 №Ф1451/343/НД/АВ та зупинено проведення інспекційного відвідування до 30.08.2018. Вказаний акт №Ф1451/343/НД/АВ та вимогу про надання документів від 07.08.2018 № ІФ 1451/343/ПД вручено в.о. директора Круп'як О.Д.

Наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 08.08.2018 № 1156-Д, на підставі п. 18 Порядку № 295, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.08.2018 №ІФ1451/343/НД/АВ, інспекційне відвідування в Івано-Франківському ППЛ зупинено до 29.08.2018.

В подальшому, 30.08.2018 проведено інспекційне відвідування Івано-Франківського професійного політехнічного, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ІФТ451/343/АВ та встановлено порушення позивачем, зокрема:

- вимог ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці , власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Табель обліку використання робочого часу є документом, який дозволяє врахувати фактично відпрацьовані працівниками дні, є первинним документом щодо обліку розрахунків з персоналом та базою для статистичних розрахунків. У наданих для інспекційного відвідування табелях обліку використання робочого часу працівників Івано-Франківського ППЛ за період січень 2017 року по травень 2018 року відсутні оклади працівників. Крім того, у табелі обліку робочого часу за січень 2017 року не виведено кількість відпрацьованих святкових, нічних та надурочних годин черговою гуртожитку Івано-Франківського ППЛ ОСОБА_3, аналогічно в лютому, березні та інших періодах 2017 року не виведено кількість відпрацьованих надурочних годин черговою гуртожитку Івано-Франківського ППЛ ОСОБА_3, тобто табель обліку використання робочого часу працівників Івано-Франківського ППЛ не містить усіх необхідних показників для заповнення статистичних форм. Крім того, згідно табеля обліку використання робочого часу за лютий 2017 року чергова гуртожитку ОСОБА_3 відпрацювала 168 годин при нормі робочого часу 160 годин. Отже, надурочні години у лютому 2017 року становлять 8 годин, однак кількість відпрацьованих надурочних годин не виведена, відповідно не забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці та не проведено нарахування та оплату надурочних годин черговій гуртожитку ОСОБА_3

- вимог ч. 1 ст. 106 КЗпП України, відповідно до якої за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. У Івано-Франківському ППЛ має місце недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, передбачених ст. 12 Закону України Про оплату праці , а саме норм оплати праці за роботу в надурочний час. Однак, в Івано-Франківському ППЛ оплата за роботу в надурочний час у зазначеному розмірі не виплачується. Так, згідно табеля обліку використання робочого часу за лютий 2017 року чергова гуртожитку ОСОБА_3 відпрацювала 168 годин при нормі робочого часу 160 годин (надурочні години становлять 8 годин), однак оплата надурочних годин працівниці в лютому 2017 року не проведена. Згідно табеля обліку використання робочого часу працівників за квітень 2017 року чергова гуртожитку ОСОБА_3 відпрацювала 176 годин при нормі робочого часу 152 години (надурочні становлять 24 години), оплата надурочних годин працівниці у квітні 2017 року проведена, проте не в повному обсязі. Аналогічно в інших періодах роботи ОСОБА_3 або відсутня оплата, або наявна оплата надурочних годин, проте не в подвійному розмірі.

30.08.2018 приписом №ІФ1451/343/АВ/П зобов'язано Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей усунути порушення, який надісланий поштовим зв'язком, що підтверджується квитанцією.

04.09.2018 на підставі Акта інспекційного відвідування № ІФ1451/343/АВ від 30.008.2018 було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідуванню 30.08.2018.

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області надіслало позивачу повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України, в якому зазначена дата розгляду справи на 13.09.2018 o 11 годині 45 хвилин. Дане повідомлення отримане за довіреністю 06.09.2018.

Крім того, 06.09.2018 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ1451/343/АВ/П/ПТ щодо головного бухгалтера Івано-франківського професійного політехнічного ліцею ОСОБА_6

Івано-Франківським міським судом постановою від 01.10.2018 ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - 510 грн штрафу.

13.09.2018 на підставі п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, а саме: ч. 1 ст. 106 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову №ІФ1451/343/АВ/П/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу на Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей в розмірі 37230 грн.

Вказана постанова 17.09.2018 надіслана на поштову адресу позивача рекомендованим листом, що підтверджено копією поштового відправлення № 7601849335323.

Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.

У відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також на підставі п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Пунктом 7 цього Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V).

Згідно частини 1 статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; (абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII) надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Що стосується винесення постанови № ІФ1451/343/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 13.09.2018, що є предметом розгляду у даній справі, то необхідно врахувати таке.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпПУ).

Згідно ст. 97 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 106 КЗпПУ передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Згідно статті 12 Закону України Про оплату праці норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно ст. 30 Закону України Про оплату праці при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як встановлено судом, в ході інспекційного відвідування відповідачем виявлено, що Івано-Франківським професійним політехнічним ліцеєм порушено вимоги ч. 2 ст. 30, ч. 1 ст. 106 КЗпПУ. Зокрема відповідачем працівникам не проводиться оплата за роботу в надурочний час у визначеному законом розмірі.

Судом досліджувались табелі обліку використання робочого часу працівників Івано-Франківського ППЛ за період січня 2017 року по травень 2018 року та встановлено, що в них не зазначені посадові оклади працівників, в табелі обліку робочого часу за січень 2017 року не виведено кількість відпрацьованих святкових, нічних та надурочних годин черговою гуртожитку Івано-Франківського ППЛ ОСОБА_3, а також в лютому, березні та інших періодах 2017 року не виведено кількість відпрацьованих надурочних годин черговою гуртожитку Івано-Франківського ППЛ ОСОБА_3 Отже, табель обліку використання робочого часу працівників Івано-Франківського ППЛ не містили усіх необхідних показників для заповнення статистичних форм.

Крім того, згідно табеля обліку використання робочого часу за лютий 2017 року чергова гуртожитку ОСОБА_3 відпрацювала 168 годин при нормі робочого часу 160 годин (надурочні години становлять 8 годин), однак оплата надурочних годин працівниці в лютому 2017 року не проведена. Згідно табеля обліку використання робочого часу працівників за квітень 2017 року чергова гуртожитку ОСОБА_3 відпрацювала 176 годин при нормі робочого часу 152 години (надурочні становлять 24 години), оплата надурочних годин працівниці у квітні 2017 року проведена, проте не в повному обсязі.

Допитана в якості свідка інспектор праці ОСОБА_7 повідомила, що нею особисто, як інспектором управління Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування позивача згідно звернення ОСОБА_3 Встановлені порушення відображені в акті інспекційного відвідування від 30.08.2018. В ході інспекційного відвідування опрацьовані та перевірені всі документи, які витребувані та надані позивачем. Серед даних документів посадовими особами не надавався до перевірки наказ Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею "Щодо запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу" № 09/18 від 16.01.2018.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Івано-Франківським професійним політехнічним ліцеєм не виплачувалась заробітна плата ОСОБА_3 в повному обсязі, що свідчить про недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Необхідно звернути увагу, що листами за № 08/01-13/211 від 08.09.2018 та № 08/01-13/223 від 17.09.2018 в.о. директора Івано-Франківського ППЛ повідомила головного інспектора праці ОСОБА_7 про виконання припису. На підтвердження такого виконання позивачем було додано до листів такі документи: розрахунок понаднормових годин, бухгалтерська довідка, відомість про нарахування коштів № 362 на карткові рахунки співробітників, платіжне доручення № 365 від 17.09.2018 про виплату заробітної плати за вересень 2018 року згідно відомості № 362 від 17.09.2018.

Наведені обставини вказують на те, що позивачем здійснено виплату ОСОБА_3 заробітної плати після інспекційного відвідування.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідно до п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Посилання позивача на те, що згідно наказу від 16.01.2017 № 09/18 запроваджено режим підсумованого робочого час, не приймаються до уваги, оскільки наказ про запровадження підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом один рік, Івано-Франківським ППЛ не надавався при проведенні інспекційного відвідування, а був доданий в подальшому тільки до адміністративного позову.

На спростування доводів позивача викладених в апеляційній скарзі щодо посилань про наявність в тексті оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами помилок в частині зазначення коду ЄДРПОУ та адреси, суд зазначає, що позивачем не спростовано факту виявлених порушень, які зафіксовані в акті за № ІФ1451/343/АВ, а наявність описок в постанові про накладення штрафу не може бути підставою для спростування виявлених порушень та скасування штрафу за не виконання ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці та ч. 1 ст. 106 КЗпПУ.

Стосовно посилань скаржника на внесення змін Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області шляхом видання дублікату постанови, який 24.10.2018 направлено на поштову адресу Івано-Франківського ППЛ, зокрема в тексті дублікату постанови від 13.09.2018 № ІФ 1451/343/АВ/П/ПТ/МГ-ФС вказано код ЄДРПОУ позивача (25910789) та адресу реєстрації позивача - вул. Левинського, 35, м. Івано-Франківськ, 76014, то такі судом не приймаються до уваги, оскільки зазначені дії та вказаний дублікат постанови позивачем не оскаржувалися.

Також суд першої обґрунтовано визначився в тому, що оскільки інспекційним відвідуванням встановлено порушення мінімальних гарантій в оплаті праці стосовно ОСОБА_3, то розрахунок фінансової санкції за порушення ч. 1 ст. 106 КЗпПУ в порядку абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ 37230 грн (3723x10x1=37230, де 3723 грн. - розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; 1- кількість працівників, стосовно яких виявлено порушення; 10-десятикратний розмір мінімальної заробітної плати).

Загалом оцінюючи наведені апелянтом доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені в позовній заяві та апеляцій скарзі, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість та невідповідність висновків суду обставинам справи чи прийнятих з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не бачить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Беручи до уваги встановлене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Івано-Франківській області №ІФ1451/343/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 13.09.2018, винесена на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення Івано-Франківським професійним політехнічним ліцеєм ч.1 ст. 106 КЗпП України, є правомірною та скасуванню не підлягає.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 268, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 0940/1732/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 14.02.2019.