Рішення

від 14.02.2019 по справі 525/1673/18

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1673/18

Провадження № 2/525/105/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представником якої згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 13.03.2018 року померла його мати ОСОБА_5, останнє місце проживання та реєстрації якої було село Вишарі, вулиця Вишнева (колишня Леніна) буд. № 24 Великобагачанського району Полтавської області, проживала на момент смерті разом з позивачем по справі зі своїм сином ОСОБА_1. До складу спадкового майна, поряд з іншим, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Вишарі, вулиця Вишнева, будинок № 24 Великобагачанського району Полтавської області та який складається в цілому з житлового будинку (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б, б), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Е), сарай (літ. - М), сарай (літ. - Ж), сарай (літ. - Д), гараж (літ. - Г), навіс (літ. - К), погріб (літ. - д), колодязь №1. На даний житловий будинок правовстановлюючих документів мати за життя не виготовила.

Позивач вказує, що цей житловий будинок з господарськими будівлями відносився відповідно до погосподарської книги № 14 на 15.04.1991 рік до колгоспного двору, головою двору була його мати ОСОБА_5, членами двору були її син - позивач по справі ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_4, яка своєї долі у бувшому колгоспному дворі не виділяла та не бажає її виділяти, а також син позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_6, який помер 04.04.2010 року, долі своєї не виділяв. Дане домоволодіння розташоване на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га, яка була передана у власність матері позивача ОСОБА_5 за життя виконавчим комітетом Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.1997 року. Також до складу спадкового майна увійшли земельні ділянки, а саме: для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, які знаходяться в селі Вишарі, вулиця Вишнева № 24 Великобагачанського району Полтавської області, та які були передані матері за життя рішенням виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07 травня 1997 року; на дані земельні ділянки, окрім рішення про передачу у власність, інших документів немає, тобто державних актів мати за життя не виготовила.

Як вказує позивач ОСОБА_1, він є спадкоємцем за заповітом, який був складений матір'ю за життя 14.07.2000 року та посвідчений секретарем виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, в якому мати все своє майно заповіла ОСОБА_1 (своєму синові). Позивач ОСОБА_1 вказує, що він прийняв спадщину шляхом подання заяви в шестимісячний строк після смерті матері до приватного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу ОСОБА_7 Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті матері немає. Позивач зазначає, що коли він звернувся до приватного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, то нотаріус відмовила йому в зв'язку з тим, що на житловий будинок немає правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на ім'я матері. Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що в позасудовому порядку отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями) та оформити документи на земельні ділянки не можливо, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом (а.с.а.с.4-5).

Загальне позовне провадження у справі було відкрите ухвалою суду від 03.01.2019 року, розгляд даної цивільної справи призначено за правилами загального позовного провадження і підготовче засідання у справі призначено на 14.02.2019 року (а.с.33).

Після відкриття провадження у справі за нормами ЦПК України, суд витребував відповідну інформацію у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті 13.03.2018 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім постійним місцем проживання якої було с. Вишарі Великобагачанського району Полтавської області та чи надходили претензії кредиторів. Відповідна інформація надійшла до суду та документи спадкової справи приєднані до матеріалів справи.

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист про те, що даний відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача і просять провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.48).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В підготовче засідання представник позивача адвокат ОСОБА_2 подала письмову заяву про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа у справі ОСОБА_4 повідомлена про день і час проведення підготовчого засідання належним чином, судову повістку з копією позовної заяви з додатками отримала 11.01.2019 року, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило (а.с.47).

Враховуючи вищевказану заяву позивача та його представника, лист відповідача у справі про розгляд справи у його відсутність, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, при цьому керуючись положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, представником якого згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що син позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_6, який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 04.04.2010 року, про що Корнієнківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видане свідоцтво про смерть серії І-КЕ № 151990 та зроблено 06.04.2010 року в книзі реєстрації смертей відповідний актовий запис №12 (а.с.7).

З свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 365032, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що 13.03.2018 року померла мати позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про що 14.03.2018 року зроблено відповідний актовий запис № 9 (а.с.8).

З заповіту від 14.07.2000 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №131 вбачається, що ОСОБА_5, жителька с. Вишарі Великобагачанського району Полтавської області, все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своєму синові ОСОБА_1 повністю (а.с.9).

З свідоцтва про народження серії ЯЭ № 230638 від 04.04.1957 року, виданого Мостовівщинською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мостовівщина Великобагачанського району Полтавської області про що в книзі записів актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис №12 від 12.02.1957 року, де батьками відповідно зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_5 (а.с.а.с.10-11).

З довідки, наданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області № 02-20/448 від 01.10.2018 року вбачається, що згідно рішення 5 сесії 7 скликання Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 15.02.2016 року про перейменування вулиць населених пунктів Корнієнківської сільської ради - в с. Вишарі вулиця Леніна перейменована без зміни поштового номера житлового будинку на вулицю Вишневу (а.с.12).

З довідки, наданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області № 02-20/447 від 01.10.2018 року вбачається, що померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті тобто 13.03.2018 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5. На день смерті ОСОБА_5 за вказаною адресою разом з нею були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 - невістка (а.с.13).

З довідки, наданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області № 923 від 04.12.2018 року вбачається, що згідно наявних земельно - облікових документів ОСОБА_5, що померла 13.03.2018 року обліковувались земельні ділянки: орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою с. Вишарі вул. Вишнева, 24 і були передані безоплатно у приватну власність рішенням виконавчого комітету Корнієнківської сільської Ради народних депутатів від 07.05.1997 року (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи згідно виписки з погосподарської книги №14 обліку сільського населення за 1991-1995 роки с. Вишарі кн.1 ст.33 Корнієнківської сільської ради народних депутатів особовий рахунок № 32 головою колгоспного двору значиться - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Члени домогосподарства - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 - невістка, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 - внук, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 - внука (а.с.15).

Домоволодіння по вулиці Вишнева №24 в с. Вишарі Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) з - житловий будинок (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б, б), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Е), сарай (літ. - М), сарай (літ. - Ж), сарай (літ. - Д), гараж (літ. - Г), навіс (літ. - К), погріб (літ. - д), колодязь №1 (а.с.а.с.16-18).

З довідки ПП МПТІЕ Інвентаризатор № 10447 від 09.10.2018 року вбачається, що реєстрація права власності на житловий будинок станом на лютий місяць 2004 року за адресою: Великобагачанський район с. Вишарі, вулиця Вишнева, 24 не проводилася (а.с.19).

З архівної довідки №01-22/487 від 28.06.2018 року вбачається, що відповідно до протоколу №5 засідання виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.1997 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га (а.с.20).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Домоволодіння по вулиці Вишнева №24 в с. Вишарі Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) складається з житловий будинок (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б, б), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Е), сарай (літ. - М), сарай (літ. - Ж), сарай (літ. - Д), гараж (літ. - Г), навіс (літ. - К), погріб (літ. - д), колодязь №1 (а.с.а.с.16-18).

Постановою від 10.10.2018 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: с. Вишарі, вулиця Вишнева, будинок №24 Великобагачанського району Полтавської області у зв'язку з тим, що у заявника відсутній правовстановлюючий документ на вказаний об'єкт нерухомого майна (а.с.21).

З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавськоїх області ОСОБА_7 №18/01-16 від 10.01.2019 року, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що після померлої 13.03.2018 року ОСОБА_5, останнє місце проживання якої було с. Вишарі, вул. Вишнева, 24 Великобагачанського району Полтавської області, заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_1. Інших заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило, та відсутні претензії кредиторів. Свідоцтво про право на спадщину видано 24.09.2018 року (а.с.а.с.41-45).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем після померлої 13.03.2018 року ОСОБА_5 є позивач у справі, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку та є належним спадкоємцем майна, однак в даний час, з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину (у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок), позивач ОСОБА_1 не може оформити своє право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, тому змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно п. «г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника, що перешкоджає позивачу ОСОБА_1І вирішити це питання у позасудовому порядку, тому в даний час позивач не має можливості виготовити правовстановлюючі документи на ім'я померлої, які необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_11 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» передбачено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

При таких обставинах, коли відповідач у справі по суті не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, тому з огляду на сукупність досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1296,1297 ЦК України, п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, прийнятого 25.10.2001 року №2768-ІІІ, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, представником якої згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати, що на момент смерті на 13.03.2018 року ОСОБА_5 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Вишарі, вулиця Вишнева №24 Великобагачанського району Полтавської області та який складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б, б), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Е), сарай (літ. - М), сарай (літ. - Ж), сарай (літ. - Д), гараж (літ. - Г), навіс (літ. - К), погріб (літ. - д), колодязь №1.

В порядку спадкування після смерті 13.03.2018 року ОСОБА_5, як за спадкоємцем за заповітом визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою село Вишарі, вулиця Вишнева № 24 Великобагачанського району Полтавської області та який складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. А-1), літня кухня (літ. - Б, б), сарай (літ. - В), сарай (літ. - Е), сарай (літ. - М), сарай (літ. - Ж), сарай (літ. - Д), гараж (літ. - Г), навіс (літ. - К), погріб (літ. - д), колодязь №1.

В порядку спадкування після смерті 13.03.2018 року ОСОБА_5, визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою село Вишарі Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Вишнева № 24, яка була передана їй у власність рішенням виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.1997 року.

В порядку спадкування після смерті 13.03.2018 року ОСОБА_5, визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,60 га, яка знаходиться за адресою село Вишарі Великобагачанського району Полтавської області вулиця Вишнева №24, яка була передана їй у власність рішенням виконавчого комітету Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 07.05.1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КН № 559668; представник позивача адвокат ОСОБА_2, місце знаходження селище ОСОБА_12, АДРЕСА_1; відповідач ОСОБА_3 сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження село Рокита, вул. Центральна, 34 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381789; третя особа ОСОБА_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий.

Суддя В.В. Хоролець