Рішення

від 08.02.2019 по справі 314/3266/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3266/18

Провадження № 2/314/143/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 року м. Вільнянськ

Справа № 314/3266/18;

провадження № 2/314/143/2019;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1;

-відповідач ОСОБА_2 сільська рада Вільнянського району Запорізької області;

-відповідач ОСОБА_3;

-третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом ,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_5,

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернулася до суду 25.07.2018 року з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.09.2016 року помер чоловік позивача ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ЖС № 367921 від 20.09.2016 року, яке видане Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області. На день смерті ОСОБА_7 у вказаному житловому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.Ще за життя ОСОБА_7 розпорядився своїм майном та 18.04.2000 склав заповіт, за яким заповів позивачу житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області. Даний заповіт посвідчений Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою 18.04.2000 та зареєстрований в реєстрі за №3-767. Позивач прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає. Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом на дану спадщину. З метою реалізації свого права на спадщину позивач звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 18.09.2016 року ОСОБА_6 на вищевказаний житловий будинок. Постановою від 14.06.2018 року № 461/02-31 в оформленні права на спадщину приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. Враховуючи викладене, позивач не має можливості оформити право власності на спадщину в нотаріальній конторі, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити в повному обсязі на тих підставах, що в ньому зазначені.

Відповідач в особі голови Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду повідомлення про розгляд справи без її участі.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року позов залишено без руху, надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

18.09.2018 року на виконання ухвали суду від 21.08.2018 року від позивача по справі до суду надійшла уточнена позовна заява.

03.10.2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засіданняв приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області .

29.10.2018 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

01.11.2018 року позивачем по справі долучено до матеріалів справи копію спадкової справи ОСОБА_6 на 40 арк.

20.11.2018 року під час судового розгляду справи у судовому засіданні позивачем долучено до матеріалів справи клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3, яке було задоволено, слухання справи відкладено на іншу дату.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

18.09.2016 року помер чоловік позивача ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області. На день смерті ОСОБА_7 у вказаному житловому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.Ще за життя ОСОБА_7 розпорядився своїм майном та 18.04.2000 склав заповіт, за яким заповів позивачу житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області. Даний заповіт посвідчений Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою 18.04.2000 та зареєстрований в реєстрі за № 3-767. Позивач прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає. Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом на дану спадщину. З метою реалізації свого права на спадщину позивач звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 18.09.2016 року ОСОБА_6 на вищевказаний житловий будинок. Постановою від 14.06.2018 року № 461/02-31 в оформленні права на спадщину приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. Враховуючи викладене, позивач не має можливості оформити право власності на спадщину в нотаріальній конторі, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

За ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України ) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обраним позивачами предметом спору у даній справі і способом захисту права, передбаченим ст. 16 ЦК України , є визнання права власності на спадкове майно за заповітом на спірне майно, як на об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок.

Встановлюючи фактичні обставини та визначаючи зміст спірних правовідносин, суд виходив з того, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності в порядку спадкування випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1216 - 1218, 1261-1265, 1266 ЦК України, згідно якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з чим, особа спадкоємець за законом після смерті спадкодавця, який має намір прийняти спадщину і вважає, що в нього є всі законні на це підстави, має право звернутись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в тому разі якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є чоловіком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.01.2000 року відділу реєстрації актів громадянського стану Комунарської райадміністрації Запорізької міської ради, актовий запис № 28 (а.с. 10).

18.04.2000 року чоловік позивача позивачки - ОСОБА_6 склав заповіт, яким житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області, заповідає ОСОБА_1, своїй дружині. Цей заповіт був посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 3-767 (а.с. 26, 106). Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом на дану спадщину. Крім позивачки ОСОБА_1 в заповіті передбачений й інший спадкоємець, який прийняв спадщину на інше майно за заповітом це син померлого ОСОБА_3

18.09.2016 року помер чоловік позивача ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ЖС № 367921 від 20.09.2016 року, яке видане Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 11).

З метою реалізації свого права на спадщину позивач звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 18.09.2016 року ОСОБА_6 на вищевказаний житловий будинок. де була заведена спадкова справа № 42/2016 (а.с. 88-127).

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 14.06.2018 року за № 461/02-31 приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності померлого 18.09.2016 року ОСОБА_6 на житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області (а.с. 15, 126).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 12.09.1988 року за № 46, ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_6 купив житловий будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області, про що уклали між собою зазначений договір (а.с. 16).

Згідно з довідкою № 127664188 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, інформація щодо зареєстрованих прав на вищевказаний житловий будинок відсутня (а.с. 22).

Відповідно до листа ОСОБА_2 сільської ради Вільнянського району Запорізької області за № 185 від 12.06.2018 року право власності на будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області перейшло до ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.1988 року за № 46, що підтверджується журналом для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради. А також його по господарською книгою № 3.

Як вбачається з копії техпаспорту виготовленого станом на 27.03.2018 року ОСОБА_1 значиться користувачем будинку № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області.

Спадковим майном, право власності на яке просить визнати позивач, є будинок № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області право власності на який за життя ОСОБА_6 не зареєстрував.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Належність на праві власності померлому ОСОБА_6 спірного будинковолодіння, не заперечував орган місцевого самоврядування.

Таким чином, факт належності на праві власності померлому ОСОБА_6 будинку № 11 по вулиці Садовій у селі Московка Вільнянського району Запорізької області знайшов своє підтвердження, незалежно від дотримання процедури реєстрації такого права, яка засвідчує лише офіційне визнання і підтвердження державою наявності в особи цього права.

Відповідно ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України у разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Статями 16 , 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод на національному рівні має бути гарантований правовий захист задля реального забезпечення прав і свобод, передбачених цією Конвенцією, коли держава має певні свободу розсуду щодо форм засобів захисту, але у всякому випадку, забезпечує їх ефективність як на практиці, так і за законом: можливість розглянути вимогу за суттю і надати захист в сенсі запобігання чи припинення подальшого тривання стверджуваного порушення.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч. 1 ст. 1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі ОСОБА_10 Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності позивача на житловий будинок, оскільки матеріалами справи наявність такого права і правомірність його набуття підтверджені належними і допустимими доказами. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 704,80 грн., вони понесені та сплачені позивачем і в силуст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави .

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, ст. 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16, ст. 319, ст. 321, ст. 383, ст. 386, ст. 391, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 141, 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 280-289, 354 ЦПК України , ст. 156 ЖК України, ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , суд, -

вирішив:

1.Цивільний позов задовольнити .

2.Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СВ № 126954 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.12.1999 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 18.09.2016 року у місті Запоріжжі, право власності на житловий будинок № 11 з усіма господарськими будівлями, що розташовані по вулиці Садовій в селі Московка Вільнянського району Запорізької області, а саме: житловий будинок - літера А (загальною площею 49,8 кв.м); сараї - літера Б, В, Г; дров'яник - літера Д; душ - літера Е; вбиральня - літера Ж.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08.02.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СВ № 126954 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.12.1999 року, адреса : АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Вільнянського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353267, адреса: Запорізька область, Вільнянський район, село Московка, вулиця Українська, будинок 32.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії СА № 820863 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.08.1998 року, адреса: АДРЕСА_2.

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, номер свідоцтва 5794, адреса: місто Запоріжжя, вулиця Патріотична, будинок 66.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

08.02.2019