Постанова

від 07.02.2019 по справі 383/85/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 383/85/17

провадження № 22-ц/4809/249/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючий - Дьомич Л.М. (суддя доповідач),

судді - Єгорова С.М.; Мурашко С.І.

за участю секретаря: Сорокіної Н.В.

учасники справи: позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка , представник - адвокат ОСОБА_1;

відповідач: - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який представляє інтереси Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2018 року у складі судді: Адаменко І.М. у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1, який представляє інтереси Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання поновленим, строком на п'ять років, договір оренди землі, розташованої на території Бобринецької міської ради, загальною площею 05,05 га, кадастровий № 3520810100:02:000:0719, укладений 17 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Ніка .

В обґрунтування вимоги, зазначив, що 17 квітня 2011 року між СТОВ Агрофірма Ніка та ОСОБА_2 (власником землі) укладено договір оренди землі. Згідно умов якого, в оренду строком на п'ять років передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бобринецької міської ради, площею 05,05 га, кадастровий № 3520810100:02:000:0719, з сплатою орендної плати 3% від грошової оцінки землі.

Протягом строку дії оренди умови договору виконувались належним чином, орендна плата сплачувалась своєчасно та в повному обсязі, претензій орендодавець не мав.

За місяць до закінчення дії правочину, СТОВ Агрофірма Ніка , повідомило відповідача про намір продовжити орендні відносини, на що отримало згоду.

28 березня 2016 року між сторонами укладена додаткова угода, якою дію договору оренди продовжено на десять років.

Після чого, орендар обробив земельну ділянку, зібрав з неї врожай, сплатив 23 серпня 2016 року відповідачу орендну плату за 2016 рік та підготував землю до весняних польових робіт на 2017 рік.

Протягом місяця після закінчення дії договору, листа-повідомлення від орендодавця про заперечення у його поновленні, не отримував. Правочин згідно положень ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі вважається поновленим на той самий строк .

Проте, незважаючи на належне виконання умов договору, ОСОБА_2 подав до Бобринецького районного суду Кіровоградської області позов про визнання додаткової угоди недійсною, зазначаючи, що її не підписував, не мав волевиявлення.

Ухвалами Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2018 року в задоволенні заяви представника позивача про збільшення позовних вимог та залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 - відмовлено.

ОСОБА_3 залучено до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.68-69;75-76).

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Рішення суду мотивовано тим, що у листопаді 2016 року орендодавець подав позов до СТОВ Агрофірма Ніка про визнання додаткової угоди від 28.03.2016 р. до договору оренди землі недійсною, яка передбачала продовження строку дії договору. Процедура поновлення, передбачена договором та положенням ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , позивачем не виконана, а заперечення власника землі на продовження дії зобов'язання виказані шляхом звернення до суду протягом місяця після закінчення дії договору.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

ОСОБА_1, який представляє інтереси СТОВ Агрофірма Ніка звернувся з апеляційною скаргою, просить про скасування рішення суду, також виклав, відповідно до положення ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2018 року, що не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Зазначив, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Суд безпідставно відмовив в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідачем у справі ОСОБА_3 Не врахувавши при цьому змін обставин спору та змін у цивільно-процесуальному законодавстві (ч. 3 ст. 51 ЦПК України). Умови договору орендарем виконувались належним чином, орендна плата сплачувалась своєчасно та в повному обсязі, претензій сторони не мали. За місяць до закінчення строку дії договору, позивач повідомив відповідача про намір продовжити його дію, на що отримав згоду. Як наслідок, 28 березня 2016 року між сторонами укладена додаткова угода, якою дію договору продовжено на десять років. Після чого, орендар обробив земельну ділянку, зібрав з неї врожай та сплатив 23.08.2016 р. відповідачу орендну плату за 2016 р. Після збору врожаю, позивач підготував земельну ділянку до польових робіт на 2017 рік. Протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, не отримував від відповідача листа-повідомлення про заперечення у його поновленні. Незважаючи на належне виконання СТОВ Агрофірма Ніка своїх обов'язків та на переважне право позивача перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі), відповідач подав до суду позов про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, зазначивши, що вказану угоду не підписував. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.03.2018 р. додаткову угоду від 28.03.2016 р. визнано недійсною. Крім того, 01.08.2018 р. ОСОБА_2 уклав новий договір оренди землі із ОСОБА_3 Тим самим порушив право СТОВ Агрофірма Ніка на поновлення договору оренди землі.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційне провадження відкрито 17 грудня 2018 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.172;175).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який представляє інтереси СТОВ Агрофірма Ніка , дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.

Судом встановлено такі обставини:

ОСОБА_2, на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії КР №095622, є власником земельної ділянки площею 5,05 га, розташованої на території Бобринецької міської ради, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

17 квітня 2011 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка в особі директора ОСОБА_4 (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на п'ять років, який зареєстрований 8 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 332081014000845 (а.с.8). Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За умовами зобов'язання, після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8).

Земельну ділянку в оренду передано за актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 17.04.2011 р. (а.с.10).

Оскільки договір оренди землі зареєстровано 08.11.2011р., то п'ятирічний строк його дії сплив 08.11.2016 р.

28 березня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі від 17 квітня 2011 року, якою продовжено термін дії правочину на десять років (а.с.11). Додаткова угода зареєстрована державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області 11 травня 2016 року, номер запису про інше речове право 14542147 (а.с.12-13).

ОСОБА_2, у листопаді 2016 року звернувся до суду з позовом про визнання додаткової угоди недійсною. 14 березня 2018 року рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області (справа №383/983/16-ц), залишеного без змін 9 липня 2018 року судом апеляційної інстанції, визнано недійсною додаткову угоду від 28 березня 2016 року до договору оренди землі, укладеного 17 квітня 2011 року між власником та СТОВ Агрофірма Ніка , з підстав того, що додаткову угоду орендодавець не підписував (а.с.43-44).

У подальшому, 1 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір оренди спірної земельної ділянки, строком на 10 років, державну реєстрацію проведено 1 серпня 2018 року (а.с.71-74).

Звертаючись до суду з позовом СТОВ Агрофірма Ніка посилалось на невизнання орендодавцем його права на поновлення дії договору на підставі ч. 6 ст. 33 Про оренду землі .

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Підстави поновлення договорів оренди землі передбачені ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації та можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, згідно ч. 1-5 ст. 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами зобов?язання, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі). В такому випадку орендар повідомляє про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення додається проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були визначені договором.

Отже, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі. Частиною першою цієї статті закріплено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, реалізація якого можлива за умови дотримання порядку, визначеного частинами другою-п?ятою статті. Частиною шостою статті передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, яка реалізується в порядку, встановленому частинами шостою-дев?ятою цієї статті.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В порядку ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог СТОВ Агрофірма Ніка . Оскільки у орендодавця відсутнє волевиявлення на поновлення договору оренди землі, про що ним заявлено в судовому порядку, шляхом подання позовної заяви про визнання додаткової угоди від 28.03.2016 р. недійсною.

Умовами правочину встановлені права та обов'язки орендодавця та орендаря відповідно до Закону України Про оренду землі , якими визначаються підстави укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації. Договір укладено строком на 5-ть років та зареєстровано 8 листопада 2011 року, а тому строк його дії закінчився 8 листопада 2016 року.

Укладаючи 17 квітня 2011 року договір оренди, сторони погодили, що після закінчення строку його дії орендар має право на поновлення правочину на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8).

В матеріалах справи відсутні докази, що СТОВ Агрофірма Ніка , в обумовлений в договорі строк, письмово повідомило орендодавця про намір продовжити дію правочину. Орендар вказує, що була укладена додаткова угода 28 березня 2016 року, якою продовжена оренда землі, а тому не дотримався процедури повідомлення орендодавця. Про укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, дізнався під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В даному випадку відсутні підстави для поновлення дії договору оренди на умовах, визначених частиною 6 статті 33 ЗУ Про оренду землі .

Матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2016 року, (строк дії договору оренди закінчився 8 листопада 2016 року) ОСОБА_2 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до СТОВ Агрофірма Ніка про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною. Вказуючи, що додаткову угоду не підписував, товариство користується земельною ділянкою за відсутності його згоди та волевиявлення.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2018 року, залишеним без змін 9 липня 2018 року судом апеляційної інстанції, додаткова угода визнана недійсною, оскільки укладена з порушенням вимог закону. Встановлено факт її підписання не ОСОБА_2, тому легітимність документу спростовано, докази підписання оспорюваної угоди власником землі відсутні.

Тобто, подавши у листопаді 2016 року позов про визнання додаткової угоди від 28 березня 2016 року до договору оренди землі недійсною, орендодавець тим самим висловив своє заперечення у поновленні договору оренди з позивачем. Дії орендодавця свідчать про небажання продовжувати з СТОВ Агрофірма Ніка орендні відносини.

Отже, об'єктивними та беззаперечними доказами підтверджено, що ОСОБА_2 скориставшись своїм правом, у визначений законом строк, висловив свої заперечення у поновленні дії правочину і застосував заходи для повернення земельної ділянки.

За ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Так, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України , є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Враховуючи відсутність волевиявлення орендодавця на продовження дії договору оренди земельної ділянки від 17.04.2011р., поновлення дії правочину суперечить ст. 319 ЦК України , оскільки реалізація даного права можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Добросовісне виконання орендарем договірних зобов'язань, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, здійснення її обробітку та сплата орендної плати не є безумовними умовами для поновлення договору на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Більш того, позивач використовував земельну ділянку протягом 2016 року, строк дії договору тривав до 8 листопада 2016 р.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні зави про збільшення позовних вимог та залучення ОСОБА_3 в якості співвідповідача у справі, не впливають на правильний судовий висновок і не перешкоджають новому зверненню з підставою позову, викладеного в такій заяві.

Мотиви оскарження, пов'язаного з укладеним договором між власником землі і орендарем ОСОБА_3 (порушення переважного права позивача перед іншими орендарями), не приймаються до уваги, так як не становили предмет звернення.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ніка - залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 13 лютого 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: