Ухвала

від 11.02.2019 по справі 904/9522/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.02.2019м. ДніпроСправа № 904/9522/13

Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду від 10.02.2014 у справі:

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис", м. Дніпро

про стягнення 193 120 грн. 00 коп.

ОСОБА_1

Представники:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, дов.№54-03/68 від 15.08.2018, представник;

від відповідача (боржника): не з'явився

від ДВС (заявника): не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2014 задоволені позовні вимоги Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" про стягнення 193 120 грн.00 коп.

10.02.2014 на виконання вищевказаного рішення судом видані два судові накази:

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис", як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" штрафу в сумі 136 000 грн. 00 коп. та пені в сумі 136 000 грн. 00 коп.;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області - 5 440 грн. 00 коп. судового збору.

24.01.2019 Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказів до виконання; видачу дублікату наказу № 904/9522/13 від 10.02.2014 про стягнення з ТОВ "Оазис" на користь держави суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп. та 5 440 грн. 00 коп. судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду № 109 від 24.01.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, призначено повторний автоматизований розподіл заяви Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019 вказану заяву передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2019 заяву виконавчої служби залишено без руху; запропоновано заявнику протягом семі днів з дня вручення вказаної ухвали усунути недоліки поданої заяви, надавши до суду докази оплати судового збору в сумі 57 грн. 63 коп.; належні докази направлення поданої заяви з додатками Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України до Товариству з обмеженою відповідальністю "Оазис".

04.02.2019 до суду надійшла заява державного виконавця про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у новій редакції від 01.02.2019 № 5720/21, в якій Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області просить суд:

- видати дублікат наказу № 904/9522/13 від 10.02.2014 про стягнення з ТОВ Оазис на користь держави суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп.;

- поновити строк для пред'явлення дубліката наказу № 904/9522/13 від 10.02.2014 про стягнення з Т'ОВ Оазис на користь держави суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп.

До поданої заяви у новій редакції заявником надані докази її направлення сторонам у справі.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2019 заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 11.02.2019.

06.02.2019 на адресу суду надійшло клопотання заявника про розгляд заяви без участі представника виконавчої служби, в якому державний виконавець зазначив, що підтримує вимоги поданої заяви та просить їх задовольнити у повному обсязі.

11.02.2019 до суду надійшли письмові пояснення стягувача на заяву виконавчої служби від 08.02.2019 № 54-02/293, в яких зазначив, що територіальне відділення зверталося до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції з листами від 19.10.2015 № 2798/28/02-15, 20.01.2016 № 121/28/02-16, 16.05.2016 № 1179/28/02-16, 10.03.2017 № 615/28/02-17 щодо надання інформації з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 по справі № 904/9522/13 чи, у разі втрати наказу, звернення до суду з заявою про видачу його дублікату. За інформацією, наданою виконавчою службою, спірний наказ втрачено під час пересилки стягувачу після закриття виконавчого провадження. Як відомо стягувачу, виконавча служба зверталась до господарського суду із заявами про видачу дублікату спірного наказу, проте такі заяви поверталися судом через несплату заявником судового збору. Просив вимоги заяви задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 11.02.2019 відповідач та Соборний ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області явку повноважних представників не забезпечили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників ВДВС та боржника, оскільки про час та місце розгляду заяви останні повідомлялися відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Представник стягувача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені державним виконавцем у заяві та просив задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд дійшов висновку, що заява Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, за заявою Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.02.2014 № 442/28/02-14, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 24.02.2014 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 42176583.

У подальшому територіальне відділення зверталося до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з листами від 19.10.2015 № 2798/28/02-15, від 20.01.2016 № 121/28/02-16, від 16.05.2016 № 1179/28/02-16, від 10.03.2017 № 615/28/02-17 щодо надання інформації з приводу здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 по справі № 904/9522/13 чи, у разі втрати наказу, звернення до суду з заявою про видачу його дублікату.

Згідно відповіді відділу державної виконавчої служби від 28.04.2016 № 6418(115)/27 за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 23.06.2014 старшим державним виконавцем Надтокою Ю.В. виконавче провадження № 42176583 завершене, відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження"; оригінал виконавчого документу повернуто стягувачу; повторно виконавчий документ до виконавчої служби не надходив.

Як вбачається з матеріалів справи 10.06.2016 та 03.05.2017 Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із заявами про видачу дублікату судового наказу від 10.02.2014 № 904/9522/13 про стягнення з ТОВ "Оазис" на користь держави суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп.

Ухвалами господарського суду від 15.06.2016 та 04.05.2017 відповідно, вказані заяви виконавчої служби поверталися заявнику без розгляду, у зв'язку із несплатою судового збору за видачу дублікату наказу.

Заявник стверджує, що на час звернення до суду із вказаними заявами сплату судового збору за видачу дублікату наказу неможливо було провести, у зв'язку із відсутністю коштів у відділення на такі цілі. Поряд з цим вживалися заходи направлені на встановлення місця знаходження зазначеного виконавчого документу в органах ДВС та у відділеннях поштового зв'язку, які не дали результату.

Станом на 16.01.2019 відсутнє підтвердження отримання стягувачем оригінала виконавчого документа та постанови про повернення виконавчого документу; вказаний виконавчий документ на виконанні у Соборному ВДВС м. Дніпра Г'ГУІО у Дніпропетровській області не перебуває.

За вказаних обставин, заявник вважає, що виконавчий документ втрачено при поштовому пересиланні та зазначає, що у зв'язку з тим, що Дніпропетровським обласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України та Соборним ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області тривалий час проводилась робота з пошуку наказу та з'ясовувалося питання щодо належної особи, яка має право та повинна була б звернутися до господарського суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа та сплатити судовий збір, сплинув строк пред'явлення спірного наказу до примусового виконання. Тому Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУІО у Дніпропетровській області клопоче про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у тому числі для не допущення уникнення підприємством боржника сплати 272 000 грн. 00 коп. та можливого реального стягнення до Державного бюджету України зазначених коштів.

Отже, заявник просить суд визнати причини пропуску строку повторного пред'явлення спірного наказу до виконання поважними, поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання вказаного наказу та видати його дублікат.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду від 10.02.2014 у даній справі про стягнення з ТОВ "Оазис" на користь держави суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп. сплинув.

За нормами ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не ставлять видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з відповідними документами на підтвердження факту його втрати. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу і те, що він не пред'являвся до виконання або не знаходиться на виконанні.

Відтак, особи, зазначені у п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який, відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 XIV (в редакції на дату видачі спірного наказу), становив один рік.

Якщо цей строк стягувачем пропущено, він, на підставі ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, може звернутися до господарського суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

При цьому, ст. 329 Господарського процесуального кодексу України визначено право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання. Відновлення такого строку можливе у разі наявності поважних причин пропуску відповідного строку.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_3 проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, з яких видно, що позивач своєчасно пред'явив наказ до виконання, але в подальшому наказ був втрачений не з вини позивача, з метою недопущення уникнення підприємством боржника сплати 272 000 грн. 00 коп. до Державного бюджету України зазначених коштів, розмір яких є значним, суд вважає, що пропущений строк може бути відновлено та заява виконавчої служби про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 329, п. 19.4 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду від 10.02.2014 у справі № 904/9522/13 задовольнити.

Поновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" в доход Державного бюджету України суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп.

Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 по справі № 904/9522/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" в доход Державного бюджету України суми боргу у загальному розмірі 272 000 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 11.02.2019

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1