Рішення

від 07.02.2019 по справі 910/14700/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019Справа № 910/14700/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ (02094, м.Київ, ПРОВУЛОК ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 8) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЩЕКАВИЦЬКА, будинок 37/48, квартира 1) стягнення заборгованості та зобов'язання повернути товар Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості та зобов'язання повернути товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 року відкрито провадження у справі № 910/14700/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2018 року.

В судове засідання 29.11.2018 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про витребування доказів, відкладено підготовче судове засідання на 19.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року витребувано у Відповідача документально підтверджені актуальні відомості про фактичні залишки товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року; відомості про кількість і вартість реалізованого товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року, станом на день надання таких відомостей.

В судове засідання 19.12.2018 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, повторно витребувано у Відповідача докази, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 23.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 року витребувано (повторно) у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАУЗ ГРУПП": документально підтверджені актуальні відомості про фактичні залишки товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року; відомості про кількість і вартість реалізованого товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року, станом на день надання таких відомостей.

03.01.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП заборгованість у розмірі 489 762 грн. 81 коп.

22.01.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В судове засідання 23.01.2019 року представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2019 року.

05.02.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

07.02.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, а також про подання доказів, протягом 5 днів після прийняття рішення, про стягнення витрат понесених на правову допомогу.

В судове засідання 07 лютого 2019 року представники Сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, надісланого на адресу Позивача та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення про вручення ухвали уповноваженій особі Відповідача. Представник Позивача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ є 02094, м.Київ, ПРОВУЛОК ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 8.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/14700/18 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07 лютого 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ (Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП (Комісіонер) було укладено Договір комісії на реалізацію продукції №05/2-16, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується від свого імені за дорученням і за рахунок Комітента здійснити за плату одну або кілька угод з продажу третім особам належної Комітенту продукції, а саме продуктів та/або алкогольних напоїв іноземного та/або вітчизняного виробництва, яка надходитиме від Комітента в порядку, визначеному Договором. (а.с.26-32)

Кількість, асортимент і ціна продажу Товару, угоди з продажу якого зобов'язаний вчинити Комісіонер, зазначаються в накладних, що підписуються обома Сторонами і підтверджують передачу Товару від Комітента Комісіонеру. (п.1.2 Договору)

У п.1.3 Договору зазначено, що загальна сума цього Договору визначається всією сумою комісійної винагороди, виплаченої Комітентом за виконане Комісіонером комісійне доручення згідно з цим Договором. Загальна вартість Товару, переданого Комітентом для продажу, визначається згідно з накладними на передачу Комітентом Комісіонеру Товару.

Відповідно до 2.3.9. Договору Комісіонер зобов'язаний кожні 15 календарних днів місяця надавати Комітенту звіт за звітний період. Звітний період становить - з 01 числа поточного місяця по 14 число поточного місяця (включно) та з 15 числа поточного місяця по 30 (31) число поточного місяця (включно). Сторони узгодили, що належним чином наданий звіт є звіт у письмовій формі за підписом уповноваженого представника та засвідчений печаткою Комісіонера, переданий Комітенту або шляхом надсилання рекомендованого листа. У звіті Комісіонер зобов'язаний відобразити кількість і вартість реалізованого Товару за звітний період.

Пунктом 2.3.10. Договору встановлено, що Комісіонер зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного звітного періоду здійснювати перерахування на рахунок Комітента, вказаний в розділі 11 Договору, грошових коштів, отриманих від третіх осіб-покупців за реалізований Товар, на підставі відомостей, визначених у звіті Комісіонера за такий звітній період. Перерахування грошових коштів за реалізований товар здійснюється із розрахунку цін, зазначених у накладних, за якими товар поставляється Комісіонеру. Якщо день оплати припадає на вихідний (святковий) день, то Комісіонер зобов'язаний здійснити оплату в день, який передує даному дню. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Комітента.

У пункті 2.3.11 передбачено, що Комісіонер зобов'язаний надавати Комітенту звіт по залишкам Товару кожні 7 (сім) календарних днів. Даним Сторони погодили, що у разі ненадання зазначеного звіту, Товар переданий по даному Договору вважається таким, що реалізований Комісіонером в повному об'ємі, а Комісіонер зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного звітного періоду перерахувати на рахунок Комітента,вказаний в розділі 11 Договору, грошові кошти за увесь переданий Комітентом Товар як за такий, що реалізований на умовах Договору.

Згідно з п.3.1 Договору доставка Товару Комісіонеру здійснюється транспортом і за рахунок Комітента. Адреси складів Комісіонера, на які здійснюється доставка Товару, зазначені у додатку № 1 до цього Договору. Доставка Товару здійснюється Комітентом з 10 годин 00 хв. до 18 годин 00 хв. у будь-який робочий день протягом усього терміну дії цього Договору. У разі безпідставної відмови Комісіонера від приймання всього Товару або його частини Комісіонер зобов'язаний відшкодувати Комітенту завдані в результаті: цього збитки, зокрема, витрати на паливно-мастильні матеріали (паливо), понесені Комітентом в зв'язку з проїздом автомобільного транспорту Комітента в обидва кінці (від місця розташування підприємства Комітента до місця розташування складу Комісіонера і назад), а також витрати, пов'язані з фізичним зносом автотранспортного засобу Комітента в результаті повної або часткової безпідставної відмови Комісіонера від здійснення приймання Товару.

Відповідно до п.3.3 Договору передача Товару оформлюється шляхом проставлення на примірнику накладної відмітки про отримання Товару, скріпленої підписом уповноваженої особи Комісіонера та печаткою Комісіонера. Повноваження осіб, які здійснюють приймання Товару від імені Комісіонера (за винятком випадків приймання Товару безпосередньо керівником Комісіонера - юридичної особи або безпосередньо приватним підприємцем - Комісіонером), повинні бути підтверджені разовою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої Міністерством фінансів України форми (якщо Комісіонер - юридична особа) або довіреністю, засвідченою нотаріально (якщо Комісіонер - приватний підприємець), якщо чинним на дату приймання Товару законодавством України не будуть встановлені інші вимоги до процесу приймання товарно-матеріальних цінностей.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 1 (одного) року. Якщо хоча б однією зі Сторін не виконано будь-яке зобов'язання за цим Договором, термін дії цього Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов'язання. (п.10.1 Договору)

У п.10.4 Договору зазначено, що цей Договір може бути достроково припинений за таких підстав, зокрема, у разі односторонньої відмови Комітента від цього Договору.

Про односторонню відмову від цього Договору Комітент повідомляє Комісіонера в письмовій формі. У цьому випадку цей Договір вважається припиненим з дати,зазначеної в такому повідомленні, а якщо це повідомлення було отримано Комісіонером після настання такої дати, - з моменту отримання Комісіонером такого повідомлення. (п.10.5 Договору)

Додатком №1 до Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року Сторони узгодили адреси складів Комісіонера, на які здійснюється доставка Товару. (а.с.33)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року Позивач передав товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними (на комісію) №1 від 01.10.2017 р. на суму 1 913 281 грн. 48 коп., №252 від 06.10.2017 р. на суму 7 019 грн. 00 коп., №253 від 06.10.2017 р. на суму 4 752 грн. 00 коп., №259 від 10.10.2017 р. на суму 2 070 грн. 00 коп., №352 від 03.11.2017 р. на суму 1 269 грн. 01 коп., №353 від 03.11.2017 р. на суму 3 307 грн. 49 коп., №354 від 03.11.2017 р. на суму 7 809 грн. 76 коп., №355 від 03.11.2017 р. на суму 2 284 грн. 20 коп., №356 від 03.11.2017 р. на суму 8 963 грн. 98 коп., №357 від 03.11.2017 р. на суму 8 056 грн. 85 коп., №524 від 22.12.2017 р. на суму 58 080 грн. 02 коп., №525 від 22.12.2017 р. на суму 43 119 грн. 11 коп., №526 від 22.12.2017 р. на суму 15 516 грн. 00 коп., №741 від 27.04.2018 р. на суму 11 680 грн. 88 коп., №864 від 15.05.2018 р. на суму 17 766 грн. 00 коп., №919 від 18.05.2018 р. на суму 26 334 грн. 43 коп., №1055 від 01.06.2018 р. на суму 23225 грн. 40 коп., №1054 від 01.06.2018 р. на суму 18427 грн. 46 коп., №1053 від 01.06.2018 р. на суму 7992 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 2 180 955 грн. 07 коп. (а.с.45-63)

Крім того, на виконання умов Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року у період з 26.10.2017 р. по 01.10.2018 р. Відповідачем було повернуто товар Позивачу на загальну суму в розмірі 951 103 грн. 68 коп., що підтверджується накладними на повернення, (а.с.64-143), сплачено грошові кошти у загальному розмірі 750 224 грн. 02 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.173-186), а також надано звіти комісіонера (а.с.144-172)

31.03.2018 року Позивач надіслав на адресу претензію №02 від 29.03.2018 року про усунення порушення п.п.2.3.9, 2.3.10, 2.3.11 договору щодо надання звітів та сплати грошових коштів, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 31.03.2018 р., описів вкладення у цінний лист від 31.03.2018 р. (а.с.187-194)

18.10.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача повідомлення №09 про односторонню відмову від договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 31.03.2018 р., описів вкладення у цінний лист від 31.03.2018 р. (а.с.195-201)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за реалізований товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ в розмірі 51 237 грн. 65 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП інфляційні у розмірі 608 грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 753 грн. 83 коп., пеню у розмірі 8 773 грн. 57 коп. Також, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.01.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 428 389 грн.72 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента..

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року Позивач передав товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними (на комісію) №1 від 01.10.2017 р. на суму 1 913 281 грн. 48 коп., №252 від 06.10.2017 р. на суму 7 019 грн. 00 коп., №253 від 06.10.2017 р. на суму 4 752 грн. 00 коп., №259 від 10.10.2017 р. на суму 2 070 грн. 00 коп., №352 від 03.11.2017 р. на суму 1 269 грн. 01 коп., №353 від 03.11.2017 р. на суму 3 307 грн. 49 коп., №354 від 03.11.2017 р. на суму 7 809 грн. 76 коп., №355 від 03.11.2017 р. на суму 2 284 грн. 20 коп., №356 від 03.11.2017 р. на суму 8 963 грн. 98 коп., №357 від 03.11.2017 р. на суму 8 056 грн. 85 коп., №524 від 22.12.2017 р. на суму 58 080 грн. 02 коп., №525 від 22.12.2017 р. на суму 43 119 грн. 11 коп., №526 від 22.12.2017 р. на суму 15 516 грн. 00 коп., №741 від 27.04.2018 р. на суму 11 680 грн. 88 коп., №864 від 15.05.2018 р. на суму 17 766 грн. 00 коп., №919 від 18.05.2018 р. на суму 26 334 грн. 43 коп., №1055 від 01.06.2018 р. на суму 23225 грн. 40 коп., №1054 від 01.06.2018 р. на суму 18427 грн. 46 коп., №1053 від 01.06.2018 р. на суму 7992 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 2 180 955 грн. 07 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.45-63)

Крім того, на виконання умов Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року у період з 26.10.2017 р. по 01.10.2018 р. Відповідачем було повернуто товар Позивачу на загальну суму в розмірі 951 103 грн. 68 коп., що підтверджується накладними на повернення, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, (а.с.64-143), сплачено грошові кошти у загальному розмірі 750 224 грн. 02 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.173-186), а також надано звіти комісіонера (а.с.144-172)

Пунктом 2.3.10. Договору встановлено, що Комісіонер зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного звітного періоду здійснювати перерахування на рахунок Комітента, вказаний в розділі 11 Договору, грошових коштів, отриманих від третіх осіб-покупців за реалізований Товар, на підставі відомостей, визначених у звіті Комісіонера за такий звітній період. Перерахування грошових коштів за реалізований товар здійснюється із розрахунку цін, зазначених у накладних, за якими товар поставляється Комісіонеру. Якщо день оплати припадає на вихідний (святковий) день, то Комісіонер зобов'язаний здійснити оплату в день, який передує даному дню. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Комітента.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ за Договором комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року за товар, який був переданий Комісіонеру та щодо якого Комісіонером надані звіти про реалізацію товару, становить 51 237 грн. 65 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ в розмірі 51 237 грн. 65 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив перерахування на рахунок Комітента грошових коштів, отриманих від третіх осіб-покупців за реалізований Товар в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 51 237 грн. 65 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 05.05.2018 р. по 30.10.2018 р. у розмірі 753 грн. 83 коп. та інфляційні у розмірі 608 грн. 04 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати грошових коштів, отриманих від третіх осіб-покупців за реалізований Товар за Договором за загальний період прострочки з 05.05.2018 р. по 30.10.2018 р. у розмірі 753 грн. 83 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному розмірі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 608 грн. 04 коп. за загальний період прострочки з 05.05.2018 р. по 30.10.2018 р. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 05.05.2018 р. по 30.10.2017 р. у розмірі 8 773 грн. 57 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення строків перерахування Комітенту коштів, виручених від продажу Товару, Комісіонер сплачує Комітенту неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 05.05.2018 р. по 30.10.2018 р. у розмірі 8 773 грн. 57 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.01.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 428 389 грн.72 коп.

Згідно з ч.1 ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідно до 2.3.9. Договору Комісіонер зобов'язаний кожні 15 календарних днів місяця надавати Комітенту звіт за звітний період. Звітний період становить - з 01 числа поточного місяця по 14 число поточного місяця (включно) та з 15 числа поточного місяця по 30 (31) число поточного місяця (включно). Сторони узгодили, що належним чином наданий звіт є звіт у письмовій формі за підписом уповноваженого представника та засвідчений печаткою Комісіонера, переданий Комітенту або шляхом надсилання рекомендованого листа. У звіті Комісіонер зобов'язаний відобразити кількість і вартість реалізованого Товару за звітний період.

У пункті 2.3.11 передбачено, що Комісіонер зобов'язаний надавати Комітенту звіт по залишкам Товару кожні 7 (сім) календарних днів. Даним Сторони погодили, що у разі ненадання зазначеного звіту, Товар переданий по даному Договору вважається таким, що реалізований Комісіонером в повному об'ємі, а Комісіонер зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного звітного періоду перерахувати на рахунок Комітента,вказаний в розділі 11 Договору, грошові кошти за увесь переданий Комітентом Товар як за такий, що реалізований на умовах Договору.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року, від 19.12.2018 року витребувано у Відповідача документально підтверджені актуальні відомості про фактичні залишки товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року; відомості про кількість і вартість реалізованого товару, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" за Договором комісії №05/2-16 на реалізацію продукції від 01.10.2017 року, станом на день надання таких відомостей.

Проте, вимоги, визначені в ухвалах Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року, від 19.12.2018 року по справі №910/14700/18, не були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП .

18.10.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача повідомлення №09 про односторонню відмову від договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 31.03.2018 р., описів вкладення у цінний лист від 31.03.2018 р. (а.с.195-201)

Відповідно до ч.ч.1, 3 статті 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 1 (одного) року. Якщо хоча б однією зі Сторін не виконано будь-яке зобов'язання за цим Договором, термін дії цього Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов'язання. (п.10.1 Договору)

У п.10.4 Договору зазначено, що цей Договір може бути достроково припинений за таких підстав, зокрема, у разі односторонньої відмови Комітента від цього Договору.

Про односторонню відмову від цього Договору Комітент повідомляє Комісіонера в письмовій формі. У цьому випадку цей Договір вважається припиненим з дати,зазначеної в такому повідомленні, а якщо це повідомлення було отримано Комісіонером після настання такої дати, - з моменту отримання Комісіонером такого повідомлення. (п.10.5 Договору)

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що у зв'язку з односторонньою відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕ БІКЄРІ" від Договору комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року шляхом надсилання повідомлення №09 від 18.10.2018 року на адресу Комісіонера, вказаний договір є розірваний з 22.10.2018 року, тобто з дати, зазначеної у повідомленні, оскільки за інформацією, розміщеною на веб-сайті Укрпошти за відстеженням поштового відправлення, дане повідомлення, надіслане на юридичну адресу Відповідача, повернуто на адресу відправника.

Відповідно до п.2.3.15 Договору Комісіонер зобов'язаний у разі припинення дії цього Договору передати Комітенту все отримане за виконаним комісійним дорученням на момент припинення дії цього Договору, а також повернути все одержане від Комітента для виконання Комісіонером зобов'язань за цим Договором протягом З (трьох) календарних днів з дати припинення дії цього Договору.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ за Договором комісії на реалізацію продукції №05/2-16 від 01.10.2017 року за реалізований товар відповідно до п.2.3.11 Договору становить 428 389 грн.72 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ в розмірі 428 389 грн.72 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив перерахування на рахунок Комітента грошових коштів, отриманих від третіх осіб-покупців за реалізований Товар в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 428 389 грн.72 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ підлягає стягненню заборгованість у розмірі 479 627 грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 753 грн. 83 коп., інфляційні у розмірі 608 грн. 04 коп. та пеня у розмірі 8 773 грн. 57 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. . У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ (Замовник) та адвокатом Бауліною Вірою Олегівною (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги б/н, за змістом якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати правову допомогу Замовнику в обсязі та на умовах; передбачених даним Договором.

Виконавець зобов'язується надавати Замовнику правову допомогу у будь-яких спорах, з питань, що виникають в ході господарської діяльності ЗАМОВНИКА, в тому числі, але не виключно, під час досудового врегулювання спорів ЗАМОВНИКА з контрагентами та/або будь-якими фізичними/юридичними особами, та у судових спорах, учасником яких є ЗАМОВНИК чи/та які стосуються прав та інтересів ЗАМОВНИКА. (п.2.1 Договору)

На підтвердження попереднього розрахунку понесення ним витрат на професійну правничу допомогу Позивачем було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 Бауліної Віри Олегівни, ордер та попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 30000 грн. 00 коп., про що зазначено у позовній заяві, тобто у першій заяві по суті спору.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У заяві від 07.02.2019 року представником Позивача було заявлено про подання доказів протягом 5 днів після прийняття рішення на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.

За таких підстав, розмір судових витрат, які Позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, буде встановлено Судом на підставі поданих Позивачем доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що останнім було зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЩЕКАВИЦЬКА, будинок 37/48, квартира 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 35363688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ (02094, м.Київ, ПРОВУЛОК ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 40824262) заборгованість у розмірі 479 627 (чотириста сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 37 (тридцять сім) коп., 3% річних у розмірі 753 (сімсот п'ятдесят три) грн. 83 (вісімдесят три) коп., інфляційні у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 04 (чотири) коп., пеню у розмірі 8 773 (вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп. та судовий збір у розмірі 7 346 (сім тисяч триста сорок шість) грн. 44 (сорок шість) коп.

3. Судові витрати, понесені Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕ БІК'ЄРІ , покласти на Відповідача у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЙН ХАУЗ ГРУПП .

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин