Рішення

від 15.02.2019 по справі 910/17238/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2019Справа № 910/17238/18

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Блажівської О.Є. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Еко" (03134, м.Київ, вул.Миру, 21 код ЄДРПОУ 36173955)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Вектор" (04073, м.Київ, вул.Захарівська, буд.1, кв.89, код ЄДРПОУ 38954513)

про стягнення 15 180,00 грн,-

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМАР ЕКО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Вектор" про стягнення 15 180,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №СМ-49-16 з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.12.2016 в частині оплати наданих послуг на суму 15 180,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Однак, станом на дату розгляду справи по суті на адресу Господарського суду міста Києва повернувся конверт із зазначенням за закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.12.2017 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

01.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Вектор" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАМАР ЕКО" (виконавець, позивач) укладено договір № СМ-49-16 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (далі - Договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати послуги з вивезення та знешкодження (утилізації/захоронення) твердих побутових відходів з території замовника, а замовник зобов'язався своєчасно приймати та оплачувати надані послуги у строки і на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1.1. та 2.1.2 Договору виконавець зобов'язується надати в оренду замовнику контейнери об'ємом 1.1 м.куб. в достатній кількості згідно Акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору. Своєчасно вивозити відходи згідно з довідкою про дислокацію, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.2.1 Договору Замовник зобов'язується своєчасно, а саме в установлені в Договорі строки, сплачувати вартість послуг, що надаються виконавцем.

Згідно з п.3.1. Договору робота, що виконується виконавцем, приймаються замовником. Об'єм виконаних робіт розраховується з 01 числа поточного місяця по 31 число поточного місяця. При цьому, один раз в місяць, складаються акти виконаних робіт, який підтверджує факт виконання договірних зобов'язань виконавцем.

Пунктом 5.1 та 5.2 Договору сторони погодили, що вивіз сміття 1м.куб. складає 75, 00 грн в т.ч. ПДВ 12,50 грн. Оренда одного контейнера 1,1 м.куб. складає 0 грн.

Оплата послуг виконавця за поточний місяць здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунку. (п.5.3 Договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін. Термін дії договору встановлюється до 31.12.2017. Якщо по закінченню терміну дії Договору ні одна із сторін не заявить про його розірвання, то дія договору продовжується на наступний рік. (п.10.1, 10.2, 10.3 Договору.).

Матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем заперечень щодо продовження строку дії Договору на 2018 рік.

Згідно з довідкою-дислокацією (додаток № 1 до Договору) адресою надання послуг є:

- м. Київ, вул.Курбаса,8 (р-к Колибріс); розрахункова одиниця: контейнер - 1 куб.м., кількість розрахункових одиниць: 1, тариф за 1 м.куб: 75,00 грн з ПДВ, періодичність вивезення відходів: з понеділка-суббота;

м. Київ, метро позняки; розрахункова одиниця: контейнер - 1 куб.м., кількість розрахункових одиниць: 2, тариф за 1 м.куб: 75,00 грн з ПДВ, періодичність вивезення відходів: з понеділка-суббота.

Під час дії Договору Позивач надав Відповідачу послуги в березні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року та серпні 2018 року на загальну суму 15 180 грн. 00 коп.

Оплата послуг Виконавця за поточний місяць здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунку. У випадку прострочення платежу Замовник сплачує штрафні санкції в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, вказаному у наданому рахунку-фактурі. (п. 5.3. Договору).

На даний момент послуг ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР ТОВ КРАМАР ЕКО за Договором не надає.

Таким чином, позивач зазначає, що на день подання позовної заяви борг ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР перед ТОВ КРАМАР ЕКО за надані послуги в березні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року та серпні 2018 року складає 15 180 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору 19.11.2018 року Позивач цінним поштовим відправленням направив Відповідачу Вимогу щодо негайної сплати простроченої заборгованості за Договором № СМ-49-16 від 01.12.2016 року (Вих. № 169 від 19.11.2018 року, накладна № 0315803221864 опису вкладення міститься у матеріалах справи).

Цінний лист із вимогою Відповідач не отримав. Причини за якими Відповідач не отримав вимогу Позивачу не відомі. Цінний Лист з вимогою був повернений Позивачу з відміткою ПАТ УКРПОШТА За закінченням встановленого терміну зберігання .

Позивач зазначає, що за час виконання договору у 2018 році Відповідач не підписав жодного акту надання послуг, при цьому жодних скарг з приводу виконання умов Договору до Позивача не мав, жодних претензій не надсилав.

13.06.2018 року ТОВ КРАМАР ЕКО направило ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР цінним поштовим відправленням Лист № 105 від 07.06.2018 року (копія листа, чека оплати та опису вкладення міститься у матеріалах справи) з вимогою підписати Акти за період надання послуг, серед яких був Акт надання послуг №560 від 31 березня 2018 року та Акт надання послуг №1097 від 31 травня 2018 року, тобто акти, які підтверджують надання послуг в періоди в продовж яких Позивачем надавались послуги, вартість яких не було сплачено Відповідачем. Примірник вказаних актів ТОВ КРАМАР ЕКО було додано до листа.

18.06.2018 року ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР цінний лист було отримано, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копія міститься у матеріалах справи).

17.10.2018 року ТОВ КРАМАР ЕКО направило ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР цінним поштовим відправленням Лист № 161 від 17.10.2018 року (копія листа, чека оплати, копія накладної № 0319407585468 та опису вкладення міститься у матеріалах справи) з вимогою підписати Акти: Акт надання послуг № 1411 від 30 червня 2018 року, Акт надання послуг № 1606 від 31 липня 2018 року, Акт надання послуг № 1871 від 31 серпня 2018 року, тобто акти, які підтверджують надання послуг в періоди в продовж яких Позивачем надавались послуги, вартість яких не було сплачено Відповідачем. Примірник вказаних актів ГОВ КРАМАР ЕКО було додано до листа.

01.11.2018 року ТОВ ЕНЕРГО ВЕКТОР цінний лист було отримано, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копія наявна у матеріалах справи).

Як вказує позивач, відповідач не підписав отримані акти наданих послуг за березень, травень, червень, липень, серпень 2018 року, при цьому не зазначив будь-яких зауважень, претензій, розбіжностей у складених виконавцем актах.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати наданих послуг за березень, травень, червень, липень, серпень 2018 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості в розмірі 15 180,00 грн.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає договір № СМ-49-16 про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.12.2016 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось судом, умовами Договору сторони передбачили, що за результатами наданих послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів виконавцем складається Акт наданих послуг, який надається замовнику щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Матеріали справи (описи вкладень у цінний лист, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень) свідчать, що позивачем було виконано обов'язок виконавця щодо складення та направлення замовнику актів наданих послуг за березень, травень, червень, липень, серпень 2018 року та відповідних рахунків на оплату.

Судом встановлено, що акти наданих послуг за березень, травень, червень, липень, серпень 2018 року отримано відповідачем. Матеріали справи містять копії вказаних актів, підписаних виконавцем (позивачем), з відміткою останнього про непідписання актів замовником (відповідачем), а також суду надано копії відповідних рахунків на оплату на загальну суму 15 180,00 грн.

Одночасно з цим, матеріали справи не містять жодних доказів висловлення відповідачем зауважень чи заперечень щодо складених позивачем актів та виставлених ним рахунків (щодо вартості послуг, їх обсягу, якості тощо).

Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не підписав у строк, встановлений Договором направлені позивачем акти наданих послуг за березень, травень, червень, липень, серпень 2018, а також не подав позивачу письмових зауважень щодо наданих послуг, вказані акти вважаються визнаними і узгодженими, а послуги на суму 15 180,00 грн - наданими.

Оплата послуг виконавця за поточний місяць здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунку. (п.5.3 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов'язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем не додано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за надані послуги, так само не надано доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності заборгованості за надані послуги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем, не подано до суду відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 15 180,00 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАР ЕКО" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ВЕКТОР заборгованості за надані послуги в сумі 15 180,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ВЕКТОР (04073, м.Київ, вул.Захарівська, будинок 1, кв. 89, код ЄДРПОУ 38954513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАР ЕКО" (03134, м.Київ, вул.МИРУ, будинок 21, код ЄДРПОУ 36173955) заборгованість у розмірі 15 180 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ВЕКТОР (04073, м.Київ, вул.Захарівська, будинок 1, кв. 89, код ЄДРПОУ 38954513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАР ЕКО" (03134, м.Київ, вул.МИРУ, будинок 21, код ЄДРПОУ 36173955) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська