Рішення

від 12.02.2019 по справі 913/6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 лютого 2019 року Справа № 913/6/19

Провадження № 5/913/6/19

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул.Б.Хмельницького, б.6, м.Київ, 01001)

до Приватного підприємства «Віанна» (АДРЕСА_1, 91055)

про стягнення 533 грн 51 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, свідоцтво серія КС №6780/10 від 27.06.2018, довіреність № 14-215 від 19.11.2018;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Віанна» про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 № 2285/14-КП-20 у сумі 192 грн 17 коп., пені в сумі 88 грн 36 коп., 3% річних у сумі 27 грн 66 коп., інфляційних втрат в сумі 225 грн 32 коп., всього 533 грн 51 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за договором купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 № 2285/15-КП-20 протягом лютого - квітня 2014 року та протягом жовтня - листопада 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 2966 грн 87 коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 2774 грн 70 коп., залишок боргу складає 192 грн 17 коп. У зв'язку з простроченням оплати отриманого природного газу позивач відповідно до п.7.2 договору нарахував пеню в загальній сумі 88 грн 36 коп., а відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України - 3% річних в загальній сумі 27 грн 66 коп. та інфляційні втрати в загальній сумі 225 грн 32 коп.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 29.01.2019.

Ухвалою суду від 29.01.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2019.

У судове засідання 12.02.2019 відповідач не прибув.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, позивач) та Приватним підприємством «Віанна» (покупець, відповідач) 28.01.2014 був укладений договір купівлі-продажу природного газу №2285/14-КП-20, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 5,630 тис.куб.м, у т.ч. по місяцях кварталів:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг Січень 1,15Квітень 0,31Липень -Жовтень 0,29 Лютий 1,15Травень 0Серпень -Листопад 0,8 Березень 0,92Червень 0Вересень -грудень 1,01 І кв. 3,22ІІ кв. 0,3ІІІ кв. - IV 2,1

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передач газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.3.1 договору).

В п.3.3 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 3113 грн 00 коп. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287 грн 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 57 грн 40 коп., всього з ПДВ - 344 грн 40 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3462 грн 26 коп., крім того ПДВ - 20% - 692 грн 45 коп., всього з ПДВ - 4157 грн 71 коп.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

24.04.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ.

23.05.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ.

10.06.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №3, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ.

05.09.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №4, якою внесено зміни до п.5.2 договору в частині зміни ціни за газ.

На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього протягом лютого 2014 - квітня 2014 року та у листопаді 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на суму 2966 грн 87 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, який останній оплатив частково в сумі 2774 грн 70 коп., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 192 грн 17 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу №2285/14-КП-20 від 28.01.2014 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами приймання-передачі природного газу (а.с.26-26), на суму 2966 грн 87 коп.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач отриманий газ оплатив частково в сумі 2774 грн 70 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.39). Заборгованість складає 192 грн 17 коп.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №2285/14-КП-20 від 28.01.2014 за період лютий 2014 - квітень 2014 року та жовтень 2014 року в сумі 192 грн 17 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.03.2014 по 14.05.2015 у сумі 88 грн 36 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.14-15) вважає його обґрунтованим, зробленим у відповідності до умов договору, з огляду на що пеня за період з 15.03.2014 по 14.05.2015 у сумі 88 грн 36 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних в сумі за період з 15.03.2014 по 05.03.2018, наданий позивачем (а.с.14-15) та встановлено, що він є арифметично правильним, зробленим у відповідності до умов договору та даних первинних документів, з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.03.2014 по 05.03.2018 у сумі 27 грн 66 коп. підлягає задоволенню повністю.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період квітень 2014 року, грудень 2014 - січень 2018 року в сумі 225 грн 32 коп. господарський суд зазначає наступне.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.14-15), господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем не вірно визначено індекс інфляції за зобов'язаннями жовтня 2014 року.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Місяць надання послугСума боргу, грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн. Лютий 2014 1441,69Квітень 2014 103,3 47,58 жовтень 2014 192,17грудень 2014-січень 2018 191,3582588 175,56 Всього: 223,14

З огляду на викладене з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період квітень 2014 року, грудень 2014 - січень 2018 року в сумі 223 грн 14 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Приватного підприємства «Віанна» про стягнення 533 грн 51 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Віанна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32139161, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , вул.Б.Хмельницького, б.6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість за поставлений природний газ в сумі 192 грн 17 коп., пеню в сумі 88 грн 36 коп., 3% річних у сумі 27 грн 66 коп., інфляційні втрати в сумі 223 грн 14 коп., судовий збір у сумі 1754 грн 80 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.02.2019.

Суддя С.В. Вінніков