Ухвала

від 04.02.2019 по справі 916/2439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2439/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача (стягувача-скаржника) - ОСОБА_1,

від відповідачів:

1) ТОВ „СОВАГРО» - не з'явився,

2) СТОВ „Чиста Криничка» (боржника) - не з'явився,

від ВДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія „Нотапс» на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (вх. № 2-364/19 від 24.01.2019 р.) в порядку ст. 339-342Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/2439/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія „Нотапс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» про солідарне стягнення 28403,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Казус-ПРО» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» про солідарне стягнення з відповідачів 28403,47 грн., з яких 18577,58 грн. - пеня, 3252,47 грн. - 3% річних та 6573,42 грн. - інфляційні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2016 р. у справі № 916/2439/16 (суддя Смелянець Г.Є.) частково задоволено позов ТОВ «Казус-ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» , а саме з останніх на користь позивача солідарно стягнуто 3% річних в сумі 3252,47 грн., інфляційні нарахування в сумі 6573,42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 476,65 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 р. у справі № 916/2439/16 частково скасовано рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2016р., з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: "1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-ПРО» задовольнити частково. 2. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-ПРО» 3% річних в сумі 3250,57 грн., інфляційні нарахування в сумі 6573,43 грн., пеню у розмірі 14544,14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1182,19 грн. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити» . Стягнути солідарно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-ПРО» 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази з відповідними реквізитами.

29.12.2016 р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 р. господарським судом Одеської області видані відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2017 р. замінено сторону по справі № 916/2439/15 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Казус-ПРО» (ідентифікаційний код 35571320) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нотапс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38964292) .

24.01.2019 р. від ТОВ „Компанія „НОТАПС» до господарського суду Одеської області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (вх. № 2-364/19 від 24.01.2019 р.) в порядку ст. 339Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на неправомірну бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. у справі № 916/2439/16, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" за період з 15.11.2018 р. по 21.01.2019 р.

Зокрема, скаржник у поданій скарзі вказує, що постановою Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 14.04.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП № 53769645 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16 на загальну суму 25550,33 грн. Також постановою Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 14.04.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП № 53769475 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16 на суму 1515,80 грн. Проте, до теперішнього часу вказані накази суду не виконані, ніяких виконавчих дій з боку ВДВС не вчинялось. За ствердженнями скаржника, ТОВ „Компанія „Нотапс» неодноразово було направлено на адресу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області клопотання про вчинення виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області по справі № 916/2439/16. Однак, вказаним відділом ДВС належних, повних та об'єктивних дій у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 не вчинено, що, на думку скаржника, є зухвалим порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства.

Так, скаржник вказує, що відповідно до офіційних відомостей з ЄДРПОУ щодо боржника останній є виробником сільськогосподарської продукції із використанням земельних ділянок, належних йому на праві власності та/або користуванні. Тому скаржник зазначає, що органом ДВС не враховано та не застосовано ст.ст. 80, 81 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 19, ст. 55 Господарського кодексу України, положення та зміст Наказу Державного комітету статистики України від 27.08.2008р. за №296 Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2008 р. за № 877/15568, та на підставі норм Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5, не здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формами звітності, визначених вищевказаним Наказом Держкомстату № 296.

Також скаржник зазначає, що бездіяльність та/або неналежність вчинення виконавчих дій в період по 14 листопада 2018 року було охоплено в ухвалі господарського суду Одеської області від 23.11.2018 р. у справі № 916/2439/16, в якій вказаним обставинам надано відповідну правову оцінку. Тому періодом оскарження у поданій скарзі визначено період з 15.11.2018 р. по 21.01.2019 р. Адже, як стверджує ТОВ „Компанія „Нотапс» , у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16 відповідних заходів не було вжито й по сьогодні, що призвело до неможливості задоволення вимог стягувача за рахунок наявного майна та активів боржника.

Відтак, скаржник просить суд:

- визнати за період з 15.11.2018 р. по 21.01.2019 р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16, котра виразилася у порушенні строків по порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження ;

- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі №916/2439/16 з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів Господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі №916/2439/16;

- стягнути з Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нотапс» витрати на правничу допомогу у сумі 1900,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р.) скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У зв'язку з відпусткою судді Смелянець Г.Є. на період з 21.01.2019 р. по 22.02.2019 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 37 від 24.01.2019 р. було проведено повторний автоматичний розподіл вказаної скарги ТОВ "Компанія "Нотапс" у справі № 916/2439/16, за результатами якого зазначену скаргу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р. у справі №916/2439/16 скаргу ТОВ «Компанія „Нотапс» прийнято до провадження та розгляд скарги призначено в засіданні суду на 04.02.2019 р.

Представник стягувача (скаржника) у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідачі (боржники) відзив на скаргу не надали, також представники відповідачів (боржників) у судове засідання не з'явилися, хоча про дату і час розгляду скарги повідомлялися судом належним чином, у зв'язку з чим з'ясувати думки стосовно поданої скарги не уявляється можливим.

ВДВС відзив на скаргу не надав, також представник ВДВС у судове засідання не з'явився.

Так, за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судом, накази господарського суду Одеської області 29.12.2016 р. про примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/2439/16 щодо солідарного стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» 3% річних в сумі 3250,57 грн., інфляційних нарахувань в сумі 6573,43 грн., пені у розмірі 14544,14 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1182,19 грн., а також щодо солідарного стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги були пред'явлені ТОВ „Компанія „Нотапс» (стягувачем) до примусового виконання до Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, 14.04.2017 р. начальником відділу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 53769645 з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу по справі №916/2439/16 від 29.12.2016 р. про солідарне стягнення із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» 3% річних в сумі 3250,57 грн., інфляційних нарахувань в сумі 6573,43 грн., пені у розмірі 14544,14 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1182,19 грн. При цьому у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017р. зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Також, 14.04.2017 р. начальником відділу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 53769475 з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу по справі №916/2439/16 від 29.12.2016 р. про солідарне стягнення із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Криничка» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» » 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017р. зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

ТОВ „Компанія „Нотапс» були направлено до Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області клопотання № 10-1/08 від 10.08.2018 р. та № 10-2/08 від 10.08.2018р. про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №53769645 та ВП№53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі №916/2439/16, перелік вказаних виконавчих дій, які заявник просив вжити, наведені у прохальних частинах цих клопотань. Вказані клопотання були одержані Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 15.08.2018р.

Оскільки Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не було вчинено ніяких виконавчих дій, 19.11.2018 р. ТОВ „Компанія „Нотапс» була подана до господарського суду скарга на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі № 916/2439/16, в якій скаржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконаній наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2018 р. у справі № 916/2439/16 (суддя Смелянець Г.Є.) вказану скаргу ТОВ "Компанія "Нотапс" задоволено, а саме визнано за період з 19.07.2018 р. по 14.11.2018 р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що державним виконавцем не здійснено жодних дій щодо виявлення рахунків боржника та виявлення нерухомого та рухомого майна боржника, а також не здійснено жодних дій направлених на задоволення відповідних клопотань скаржника, в т.ч. щодо здійснення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за відповідними форматами звітності.

Також вказаною ухвалою суду було зобов'язано державного виконавця або іншу особу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16 та зобов'язано державного виконавця або іншу особу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №53769645 та №53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі №916/2439/16 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Зазначена ухвала суду не була оскаржена та набрала законної чинності.

24.01.2019 р. від ТОВ „Компанія „Нотапс» до господарського суду Одеської області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (вх. № 2-364/19 від 24.01.2019 р.) в порядку ст. 339Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на неправомірну бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. у справі № 916/2439/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" за період з 15.11.2018 р. по 21.01.2019 р.

Проте, як свідчать матеріали скарги, державним виконавцем Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не вчинено ніяких виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі №916/2439/16. Зокрема, згідно наявної в матеріалах справи Інформації про виконавче провадження від 20.01.2019 р. ВП № 53769645 та ВП № 53769475 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, крім відомостей про відкриття виконавчого провадження № 53769645 та виконавчого провадження № 53769475, відомості про вжиття інших виконавчих дій відсутні.

Як вбачається зі змісту скарги ТОВ «Компанія «Нотапс» , стверджуючи про фактичну бездіяльність державного виконавця, скаржник посилається на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

За змістом Положення «Про автоматизовану систему виконавчого провадження» , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016р. та зареєстрованого 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі-Система) - це комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до розділу 4 вищевказаного положення виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця), відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Як вже зазначалось вище, з Інформації про виконавче провадження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, вбачається, що по виконавчому провадженню № 53769645 начальником відділу ОСОБА_2 14.04.2017р. винесена лише постанова про відкриття виконавчого провадження, відомості про вчинення начальником відділу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області інших виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі №916/2439/16 у реєстрі не значаться.

Крім того, з Інформації про виконавче провадження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, вбачається, що по виконавчому провадженню № 53769475 начальником відділу ОСОБА_2 14.04.2017р. винесена лише постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про об'єднання виконавчих проваджень в зведене, відомості про вчинення начальником відділу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області інших виконавчих дій з примусового виконання рішення суду у справі №916/2439/16 у реєстрі не значаться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну ; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника .

Так, слід зазначити, що з метою виконання рішення державний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов'язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом. Доказів вжиття начальником відділу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області будь-яких заходів у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16, як-то розшук майна боржника, направлення запитів до відповідних органів та ін., в матеріалах справи відсутні.

Отже, виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що у встановлений ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денний строк державним виконавцем не проведено перевірку майнового стану боржника, та в подальшому державним виконавцем порушений обов'язок перевірки щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні та щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці. При цьому скаржником декілька разів надсилались клопотання про здійснення відповідних виконавчих дій із чітким переліком таких дій, однак такі клопотання в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" не розглянуті державним виконавцем у встановлений законом строк, що було встановлено судом в ухвалі суду від 28.11.2018 р. Наразі судом під час розгляду даної скарги, в якій оскаржується бездіяльність державного виконавця за період з 15 листопада 2018 р. по 21 січня 2019 року, також не встановлено як усунення встановлених раніше порушень, так і наявних на теперішній час.

Відтак, суд доходить до висновку про наявну бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16 за оскаржуваний період з 15 листопада 2018 р. по 21 січня 2019 року.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Таким чином, виконання судового рішення повинно розглядатись як складова частина "судового розгляду " за змістом статті 6 Конвенції.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду у справі "ОСОБА_3 проти України" від 15.10.2009р.).

Згідно зі ст. 1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майна " охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (рішення Європейського Суду у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", рішення Європейського Суду у справі "Беєлер проти Італії " від 05.01.2000 р.)

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Так, з огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. у справі № 916/2439/16 порушує права скаржника як стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням того, що у поданій до суду скарзі заявник посилався на те, що державним виконавцем не було вчинено усі необхідні згідно Закону дії, суд в ухвалі від 25.01.2019 р. запропонував Монастирищенському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надати свої пояснення стосовно скарги.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги те, що Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не було надано будь-яких пояснень та заперечень на скаргу з відповідними доказами, проаналізувавши усі обставини, на які посилається скаржник, інформацію про виконавче провадження № ВП53769645 та про виконавче провадження № ВП53769475, наявну у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача, оскільки впродовж значного періоду часу рішення господарського суду у даній справі, що набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України, так і не було виконано, державний виконавець не виконав усіх можливих і необхідних виконавчих дій щодо своєчасного виявлення грошових коштів, рухомого і нерухомого майна, їх арешту, опису, оцінки та реалізації, а відтак суд вважає обґрунтованими вимоги скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчих провадженнях № ВП53769645 та № ВП53769475 з примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. по справі № 916/2439/16, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" за період з 15 листопада 2018р. по 21 січня 2019 року. У зв'язку з цим суд зобов'язує державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі №916/2439/16 з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по вказаній справі.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1900,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення ТОВ "Компанія "Нотапс" витрат на правничу допомогу скаржником надано до суду договір № 14-12-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.12.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" та адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009 р.), акт прийому-передачі документів від 14.12.2018 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за вказаним договором від 21.01.2019 р., квитанцію банку №0.0.1235224926.1 від 11.01.2019 р. про сплату на користь адвоката ОСОБА_1 коштів в сумі 1500 грн. та квитанцію банку №0.0.1245474789.1 від 21.01.2019 р. про сплату на користь адвоката ОСОБА_1 коштів в сумі 400 грн.

За таких обставин, враховуючи відсутність доводів сторін щодо неспівмірності витрат, господарський суд вважає, що сплачені скаржником адвокату ОСОБА_1 1900 грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом скарги, а тому вимоги скаржника про покладення понесених ним витрат на правничу допомогу на Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відповідно до ст. 344 ГПК України підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 342, 343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія „Нотапс» на бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (вх.№2-364/19 від 24.01.2019 р.) у справі № 916/2439/16 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської від 29.12.2016 р. у справі № 916/2439/16, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", за період з 15 листопада 2018 р. по 21 січня 2019 року.

3. Зобов'язати державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. у справі № 916/2439/16 з урахуванням норм Закону України „Про виконавче провадження» , які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по вказаній справі.

4. Зобов'язати державного виконавця або іншу особу Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести до Автоматизованої системи виконавчого провадження всі документи, які стосуються виконавчого провадження №53769645 та № 53769475 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р. по справі № 916/2439/16 та фактичного виконання вказаних наказів суду.

5. Стягнути з Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 117, код ЄДРПОУ 34323995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Нотапс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 40, корп. 5, оф. 526, , код ЄДРПОУ 38964292, п/р №26001052748596, Печерська філія ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 300711) 1900/одна тисяча дев'ятсот/грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 11.02.2019 р.

Суддя В.С. Петров