Рішення
від 27.11.2018 по справі 0440/6296/18
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Справа № 0440/6296/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Прайд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Міра Прайд з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 22.05.2018 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю Міра Прайд було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1278281,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1022625 грн. та штрафними санкціями в сумі 255656,25 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невідповідність висновків складеного за результатом позапланової виїзної перевірки акта № 21113/04-36-41-03/40989541 від 25.04.2018 року дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентами ТОВ Аванта Інвест , ТОВ Корват , ТОВ Атуна , ТОВ Латаття , ТОВ Техас трейд , ТОВ Лідер-строй МКС , ТОВ Аста ЮА , ТОВ Мілт є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Крім того, відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки позивача з питання не підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та подальшої реалізації придбаних товарів, і не довів правомірності прийнятого ним податкового-повідомлення рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві, а саме: продубльовано зміст акта перевірки № 21113/04-36-41-03/40989541 від 25.04.2018 року та вказано, що в ході проведення перевірки було здійснено аналіз податкової та фінансової інформації контрагентів позивача ТОВ Аванта Інвест , ТОВ Корват , ТОВ Атуна , ТОВ Латаття , ТОВ Техас трейд , ТОВ Лідер-строй МКС , ТОВ Аста ЮА , ТОВ Мілт та встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції; досліджені операції спрямовані на документальне оформлення купівлі-продажу товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що вказує не неможливість підтвердження правомірності формування податкового кредиту за рахунок операцій з наведеними контрагентами-постачальниками та подальшої реалізації товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Міра Прайд (код ЄДРПОУ 40989541) зареєстровано 30.11.2016 року Дніпропетровською міською радою та перебувало на податковому обліку в Об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Видами економічної діяльності ТОВ Міра Прайд за КВЕД є, зокрема: вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 6144-п від 02.11.2017 року у період з 10.04.2018 р. по 16.04.2018 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Міра Прайд з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Аванта Інвест за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., ТОВ Корват за період з 01.02.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Атуна за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Латаття за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Техас трейд за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Лідер-строй МКС за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., ТОВ Аста ЮА за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р., ТОВ Мілт за період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ Аванта Інвест за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., ТОВ Корват за період з 01.02.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Атуна за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Латаття за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Техас трейд за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., ТОВ Лідер-строй МКС за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., ТОВ Аста ЮА за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р., ТОВ Мілт за період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р., за результатами якої складено акт перевірки № 21113/04-36-41-03/40989541 від 25.04.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. а п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено подаковий кредит всього у сумі 1022624,63 грн., в тому числі за: лютий 104268,87 грн., березень 327666,33 грн., квітень 159196,38 грн., травень 272301,65 грн., червень 159190,90 грн.

На підставі вказаного акта 22.05.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1, яким ТОВ Міра Прайд було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1278281,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1022625 грн. та штрафними санкціями в сумі 255656,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ Міра Прайд в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України № 24667/99-99-11-01-02-25 від 26.07.2018 року залишено без змін вказане податкове повідомлення-рішення.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ Міра Прайд із контрагентами-постачальниками ТОВ Аванта Інвест , ТОВ Корват , ТОВ Атуна , ТОВ Латаття , ТОВ Техас трейд , ТОВ Лідер-строй МКС , ТОВ Аста ЮА , ТОВ Мілт , які мали вплив на формування податкового кредиту, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ Аванта Інвест , ТОВ Корват , ТОВ Атуна , ТОВ Латаття , ТОВ Техас трейд , ТОВ Лідер-строй МКС , ТОВ Аста ЮА , ТОВ Мілт .

Судом встановлено, що між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Аванта Інвест (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 28/12-16 від 28.12.2016 року, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В лютому 2017 року ТОВ Аванта Інвест ТОВ Міра Прайд було надано транспортно-експедиційні послуги за договором на суму 578176 грн. 46 коп., що підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) № 02/06 від 03.02.2017 року на суму 119031 грн. 92 коп., № 02/07 від 03.02.2017 року на суму 128911 грн. 38 коп., № 02/08 від 03.02.2017 року на суму 116938 грн. 07 коп., № 02/09 від 03.02.2017 року на суму 114373 грн. 45 коп., № 02/10 від 03.02.2017 року на суму 98921 грн. 64 коп., податковими накладними №74 від 03.02.2017 року на суму 119031 грн. 92 коп., №76 від 03.02.2017 року на суму 128911 грн. 38 коп., №77 від 03.02.2017 року на суму 116938 грн. 07 коп., №78 від 03.02.2017 року на суму 114373 грн. 45 коп., №79 від 03.02.2017 року на суму 98921 грн. 64 коп., банківськими виписками №12 від 01.03.2017 року, №13 від 06.03.2017 року, №5 від 09.03.2017 року, №6 від 10.03.2017 року, №10 від 24.03.2017 року, товарно-транспортними накладними.

14.04.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ МІЛТ (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 01/04-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

На виконання договору ТОВ Мілт протягом червня 2017 року надало обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на суму 955145 грн. 35 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №06/14, 06/15, 06/16, 06/17, 06/18, 06/19, 06/20, 06/21, 06/22 від 16.06.2017 року, податковими накладними №№761, 762, 763, 764, 765, 766, 767, 768, 769 від 16.06.2017 року, товарно-транспортними накладними (копії додаються), банківськими виписками №88 від 11.07.2017 року, №89 від 13.07.2017 року, №90 від 17.07.2017 року, №101 від 28.07.2017 року, №102 від 02.08.2017 року, №104 від 08.08.2017 року.

01.02.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Латаття (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 01/02-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В березні 2017 року ТОВ Латаття надало ТОВ Міра Прайд обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на суму 490011 грн. 83 коп., що підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) №03/17 від 16.03.2017 року на суму 122781,14 грн., №03/18 від 16.03.2017 року на суму 122072,27 грн., №03/19 від 16.03.2017 року на суму 127773,24 грн., №03/20 від 16.03.2017 року на суму 117385,18 грн., податковими накладними №1 від 16.03.2017 року на суму 122781,14 грн., №2 від 16.03.2017 року на суму 122072,27 грн., №3 від 16.03.2017 року на суму 127773,24 грн., №4 від 16.03.2017 року на суму 117385,18 грн., банківськими виписками №33 від 04.05.2017 року, №38 від 10.05.2017 року, №37 від 10.05.2017 року, №39 від 12.05.2017 року, товарно-транспортними накладними.

02.03.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Лідер-строй МКС (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 02/03-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В квітні 2017 року ТОВ Лідер-строй МКС надало обумовлені договором послуги суму 955178 грн. 29 коп., що підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) №04 від 01.04.2017 року на суму 119800,24 грн., №04/10 від 01.04.2017 року на суму 117706,34 грн., №04/01 від 01.04.2017 року на суму 121906,12 грн., №04/03 від 03.04.2017 року на суму 97497,86 грн., №04/04 від 03.04.2017 року на суму 70904,88 грн., №04/06 від 03.04.2017 року на суму 120244,22 грн., №04/07 від 03.04.2017 року на суму 123280,14 грн., №04/08 від 04.04.2017 року на суму 123405,30 грн., №04/09 від 04.04.2017 року на суму 60433,19 грн., податковими накладними: №299 від 01.04.2017 року на суму 119800,24 грн., №297 від 01.04.2017 року на суму 117706. грн., №298 від 01.04.2017 року на суму 121906,12 грн., №301 від 03.04.2017 року на суму 97497, 86 грн., №302 від 03.04.2017 року на суму 70904,88 грн., №303 від 03.04.2017 року на суму 120244,22 грн., №304 від 03.04.2017 року на суму 123280,14 грн., №305 від 04.04.2017 року на суму 123405,30 грн., №306 від 04.04.2017 року на суму 60433,19 грн., банківськими виписками №24 13.04.2017 року, №29 від 20.04.2017 року, №30 від 21.04.2017 року, №31 від 25.04.2017 року, від 27.04.2017 року, товарно-транспортними накладними.

23.01.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Атуна (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 23/01-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В березні 2017 року ТОВ Атуна були надані послуги за вказаним договором на суму 856567 грн. 82 коп., що підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) №03/09 від 01.03.2017 року на суму 121416,40 грн., №03/10 від 01.03.2017 року на суму 61324,33 грн., №03/08 від 01.03.2017 року на суму 117810,58 грн., №03/13 від 02.03.2017 року на суму 114645,52 грн., №03/11 від 02.03.2017 року на суму 126013,16 грн., №03/12 від 02.03.2017 року на суму 70524,61 грн., №03/14 від 02.03.2017 року на суму 123145,73 грн., №03/15 від 02.03.2017 року на суму 121687,49 грн., податковими накладними №32 від 01.03.2017 року на суму 121416,40 грн., №33 від 01.03.2017 року на суму 61324,33 грн., №31 від 01.03.2017 року на суму 117810,58 грн., №42 від 02.03.2017 року на суму 114645,52 грн., №44 від 02.03.2017 року на суму 126013,16 грн., №43 від 02.03.2017 року на суму 70524,61 грн., №41 від 02.03.2017 року на суму 123145,73 грн., №45 від 02.03.2017 року на суму 121687,49 грн., банківськими виписками №21 від 05.04.2017 року, №22 від 06.04.2017 року, №23 від 07.04.2017 року, №45 від 15.05.2017 року, №47 від 16.05.2017 року, №50 від 19.05.2017 року, №52 від 22.05.2017 року, товарно-транспортними накладними

Також 02.03.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Техас Трейд (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 02/03-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В березні 2017 року ТОВ Техас Трейд надало обумовлені договором послуги на суму 110711 грн. 60 коп., що підтверджується: актом виконаних робіт (наданих послуг) №03/21 від 16.03.2017 року на суму 110711,60 грн., податковою накладною №91 від 16.03.2017 року на суму 110711,60 грн., банківськими виписками №39 від 12.05.2017 року, №45 від 15.05.2017 року.

20.01.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Корват (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 20/01-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

Протягом лютого-березня 2017 року ТОВ Корват надало ТОВ Міра Прайд обумовлені договором послуги на суму 556146 грн. 52 коп., що підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) № 02/12 від 16.02.2017 року на суму 47436,80 грн., № 03/03 від 01.03.2017 року на суму 116412,40 грн., №03/02 від 01.03.2017 року на суму 59546,92 грн., №03/05 від 01.03.2017 року на суму 118662,40 грн., №03/04 від 01.03.2017 року на суму 97099,20 грн., №03/06 від 01.03.2017 року на суму 116988,80 грн., податковими накладними №42 від 16.02.2017 року на суму 47436,80 грн., №37 від 01.03.2017 року на суму 116412,40 грн., №35 від 01.03.2017 року на суму 59546,92 грн., №39 від 01.03.2017 року на суму 118662,40 грн., №36 від 01.03.2017 року на суму 97099,20 грн., №40 від 01.03.2017 року на суму 116988,80 грн., банківськими виписками №12 від 27.03.2017 року, №13 від 29.03.2017 року, №14 від 30.03.2017 року, №19 від 04.04.2017 року, товарно-транспортними накладними.

14.04.2017 року між ТОВ Міра Прайд , як замовником/експедитором, та ТОВ Аста Юа (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № С01/04-17, згідно якого перевізник зобов'язується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачені), а замовник/експедитор зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується замовником/експедитором і надається в усній формі перевізнику за допомогою телефонного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Вартість перевезення (ставка) погоджується сторонами у замовленні (заявці).

В травні 2017 року ТОВ Аста ЮА надало ТОВ Міра Прайд обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на суму 1633809 грн. 89 коп. Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) №05/02 від 03.05.2017 року, №05/03 від 03.05.2017 року, №05 від 03.05.2017 року, №05/06 від 03.05.2017 року, №05/04 від 03.05.2017 року, №05/01 03.05.2017 року, №05/10 від 16.05.2017 року, №05/11 від 16.05.2017 року, №05/09 від 16.05.2017 року, №05/12 від 16.05.2017 року, №05/13 від 16.05.2017 року, №05/17 від 17.05.2017 року, №05 від 17.05.2017 року, №05/16 від 17.05.2017 року, №05/17 від 17.05.2017 року, №05/18 18.05.2017 року, №05/19 від 18.05.2017 року, банківськими виписками № 62 від 31.05.17р, № 63 від 01.06.17р., №65 від 06.06.17р., №67 від 08.06.17р., №69 від 09.06.17р., №68 від 09.06.17р, №76 від 16.06.17р., податковими накладними №5 від 03.05.17р., №6 від 03.05.17р., №8 від 03.05.17р, № 9 від 03.05.17р., №7 від 03.05.17р., №4 від 03.05.17р., №660 від 16.05.17р., №663 від 16.05.17 р., №662 від 16.05.17р., №661 від 16.05.17р., №667 від 16.05.17р., №706 від 17.05.17р., №707 від 17.05.17р., №708 від 17.05.17р., №709 від 17.05.17р., №754 від 18.05.17р., №755 від 18.05.17 р., товарно-трансопртними накладними.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснювалось, що транспортно-експедиційні послуги, виконані контрагентами-постачальниками ТОВ Аванта Інвест , ТОВ Корват , ТОВ Атуна , ТОВ Латаття , ТОВ Техас трейд , ТОВ Лідер-строй МКС , ТОВ Аста ЮА , ТОВ Мілт обумовлені необхідністю виконання договірних зобов'язань згідно договору № 1459 від 16.01.2017 року, укладено з замовником ТОВ Транс Логістик , за яким ТОВ Міра Прайд є виконавцем.

Пунктом 4.22 договору № 1459 від 16.01.2017 року передбачено, що для цілей виконання цього договору Виконавець (ТОВ Міра Прайд ) має право залучати третіх осіб з наданням останнім права залучення третіх осіб для цілей виконання зобов'язань Виконавця перед Замовником, що випливають з цього Договору.

Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару та послуг.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, вищенаведені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Податкові накладні, виписані вище наведеними контрагентами на адресу ТОВ Міра Прайд , надавалися позивачем при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ Міра Прайд сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду а також формування валових витрат позивача за господарськими відносинами з наведеними контрагентами.

Слід вказати, що видами господарської діяльності ТОВ Міра Прайд є, зокрема: вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), що, в свою чергу, пояснює необхідність надання великого транспортно-експедиційних послуг, які були придбані в рамках вище наведених договорів на транспортно-експедиційні послуги.

Отже, суд вказує на доведеність використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаного у вище наведених контрагентів товару (металоконструкцій) та послуг, оскільки придбаний товар використаний позивачем з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року у справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

Крім того, Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170, зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, адміністративне провадження №К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів платника податків, відхиляються судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17.

Крім того, Верховний Суд наголосив та тому, що доводи контролюючого органу щодо посилання на допит особи, який був керівником підприємства та пояснив, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а також йому невідомі дані підприємства, зокрема і позивача, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, ЄДРСРУ № 72338874.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками ТОВ Міра Прайд .

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому, відсутність об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

В свою чергу, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії» суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом» , є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом» , якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право на формування податкового кредиту та валових витрат, відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо порушення п. а п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено подаковий кредит всього у сумі 1022624,63 грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 22.05.2018 року є таким, що прийнято контролюючим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра Прайд» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19174,22 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 304 від 16.08.2018 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 19174,22 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Прайд" (вул. Академіка Белелюбського, 70, м. Дніпро, 49019, код ЄДРПОУ 40989541) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 22.05.2018 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Міра Прайд" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1278281, 25 грн., у тому числи за основним платежем у сумі 1022625 грн. та штрафними санкціями в сумі 255656,25 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Прайд" (код ЄДРПОУ 40989541) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 19174,22 грн. відповідно до платіжного доручення № 304 від 16.08.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.11.2018
Оприлюднено16.02.2019
Номер документу79836661
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —0440/6296/18

Ухвала від 13.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 02.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 14.05.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Ухвала від 01.04.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Ухвала від 04.03.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Рішення від 27.11.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 22.08.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні