Рішення

від 14.02.2019 по справі 0940/2372/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. справа № 0940/2372/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружний адміністративний суду Шумей М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерговузол" про стягнення податкового боргу в сумі 350791,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерговузол" про стягнення податкового боргу в сумі 350791,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 20.11.2018 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 350791,86 грн., яка складається з єдиного податку юридичних осіб та з орендної плати юридичних осіб.

Ухвала суду від 17.12.2018 про відкриття провадження надіслана відповідачу з додержанням вимог ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надходило.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ТзОВ "Променерговузол" зареєстроване як суб"єкт господарювання та перебуває на обліку в Івано-Франківському управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно довідки про борг за платежами станом на 20.11.2018 сума боргу відповідача становить 350791,86 грн (а.с.9).

Даний борг виник внаслідок несплати відповідачем:

- єдиного податку з юридичних осіб в сумі 36,42 грн, який підтверджено винесеними на підставі норм ПК України ГУ ДФС в Івано-Франківській області податковими повідомленнями рішеннями: - податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018 за платежем єдиний податок з юридичних осіб на суму 29,49 грн, штрафної санкції згідно акту камеральної перевірки від 02.08.2018 № 11872/09-19-55.01/05802750; пеня в сумі 6,93 грн нарахована у відповідності до вимог п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

- орендної плати з юридичних осіб (Хриплинська сільська рада) в сумі 350 755,44 грн, яку підтверджено винесеним на підставі норм ПК України ГУ ДФС в Івано-Франківській області податковими повідомленнями-рішеннями: податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 24.10.2018 за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 12096,22 грн, штрафної санкції згідно акту перевірки від 23.10.2017 № 766/1208/05802750; пеня в сумі 1599,37 грн нарахована у відповідності до вимог п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Податковий борг виник за рахунок несплати орендної плати з юридичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю за 2018 рік з січня по липень 2018 року на суму 147463,68 грн та за рахунок несплати орендної плати з юридичних осіб згідно податкової декларації з плати за землю за 2017 рік з квітня по грудень 2017 року на суму 189 596,17грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення, якими було визначено суми податкового зобов"язання контролюючим органом були у встановлений ПК України порядку відправлені відповідачу.

Відповідач у встановлений законом строк не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань та така сума набула статусу податкового боргу. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу, позивачем відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, було сформовано податкову вимогу від 31.08.2016 № 20868-25 та направлено відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 179.1. ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як визначено п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.4 ст.59 цієї ж редакції ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, як передбачено п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішень суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, ще належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерговузол" (код ЄДРПОУ 05802750, вул. Тисменецька 2-А, с. Хриплин, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76495) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 350791(триста п"ятдесят тисяч сімсот дев"яносто одну) грн 86 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.