Рішення

від 12.02.2019 по справі 826/6958/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року № 826/6958/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Гонди О.Ю.;

представника відповідача - Завгороднєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комел

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Комп-К ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комел (код ЄДРПОУ 24083083, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35А, кв. 1) (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г) (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.02.2018 №0001124202.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на податковій інформації, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу, без аналізу змісту господарських операцій позивача з його контрагентом, їх суті, ділової мети, а відтак є необґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказав, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення посадові особа відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того зазначив, що оскільки позивач відповідно до даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності, платіжних доручень отримав кошти від ТОВ Альфа-Комп-К за 2015 рік в сумі 5 287 633,00 грн., які фактично є безповоротною фінансовою допомогою, відтак порушив приписи статті 22, статті 23, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, чим занизив інші доходи на суму отриманих коштів за 2015 рік у сумі 5 287 633,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень відносно адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 19.10.2017 по 05.01.2018 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку (далі - перевірка) позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при здійсненні взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Комп-К за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.01.2018 №13/28-10-42-02/24083083 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акту перевірки, позивачем порушено вимоги підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 951 774,00 грн.

При цьому, сума податкових зобов'язань з ПДВ за період січень - грудень 2015 року ТОВ Комел по реалізації (відвантаженню) продукції на суму 1 057 527,00 грн залишена незмінною.

22 січня 2018 року, відповідно до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пункту 44.7 статті 44, пункту 81.3 статті 81 та пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивач подав заперечення на Акт перевірки.

Як свідчить лист Офісу ВПП №4291/10/28-10-42-02-11 від 31.01.2018 Про розгляд заперечення заперечення на Акт перевірки не були враховані контролюючим органом.

Натомість, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №0001124202, яким, за порушення вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 951 774,00 грн.

Скориставшись передбаченим пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України правом на адміністративне оскарження, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на спірне податкове повідомлення - рішення, за результатами розгляду якої ДФС України прийнято рішення від 13.04.2018 № 12982/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 №0001124202 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його таки, що порушує права та законні інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про неможливість реального здійснення операцій щодо придбання товару ТОВ Альфа-Комп-К у позивача з урахуванням часу, відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.

Так, відповідач вважає, що перераховані позивачу протягом 2015 року ТОВ Альфа-Комп-К кошти у сумі 5 287 633,00 грн є безповоротною фінансовою допомогою, а відтак позивачем занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 951 774,00 грн.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини із ТОВ Альфа-Комп-К .

За період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивач задекларував в рядку 01 декларації(й) "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" суму 1 218 463 385 грн.

Перевіркою повноти визначення задекларованих позивачем показників у рядку 01 Декларацій "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 встановлено їх заниження всього у сумі 5 287 633,00 грн.

Так, між позивачем (далі - Продавець) та ТОВ Альфа-Комп-К укладено договір поставки від 16.04.2015 № КО 0076, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару на умовах даного Договору. Вид, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару на кожну поставку узгоджується Сторонами в рахунках-фактурах.

Поставка товару здійснюється згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах договору.Пункт призначення - EXW - самовивоз.

На потвердження реальності вчинених господарських операцій з ТОВ Альфа-Комп-К позивачем надані податкові накладні, акти взаєморозрахунків, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, оборотно-сальдові відомості.

При цьому, позивачем з посиланням на приписи частини другої та частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено про неможливість надання суду видаткових накладних по господарським операціям із поставки Товариству Альфа Комп-К товарів за перевіряємий період (з 01.01.2015 по 31.12.2015), довіреностей ТОВ Альфа Копм-К на отримання МТЦ від ТОВ Комел за вищевказаними видатковими накладними, договору поставки від 16.04.2015 № КО 0076, укладеного між ТОВ Комел і ТОВ Альфа Копм-К , оскільки оригінали зазначених документів в березні 2017 року були надані слідчому СВ ФР Білоцерківського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в рамках кримінального провадження № 32016110000000029 від 13.07.2016 на виконання ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2017 № 357/12569/16-к про тимчасовий доступ до оригіналів документів ТОВ Комел , що підтверджується Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 07 березня 2017 pоку, що є додатком до протоколу тимчасового доступу речей і документів.

Разом із тим, вказані документи: видаткові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей та договір поставки, були досліджені представниками контролюючого органу під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що безпосередньо зазначено на сторінках 3-7 Акту перевірки від 15.01.2018 №13/28-10-42-02/24083083, а також відображено в Додатку 2 до цього Акту.

Жодних зауважень до форми та змісту вказаних документів в ході перевірки у перевіряючих не виникало та в акті не відображено.

Водночас, доводи відповідача відносно того, що сплачені ТОВ Альфа Копм-К кошти є для позивача безповоротною фінансовою допомогою ґрунтуються на тому, що відповідно до аналізу баз даних Державної фіскальної служби, податкової звітності встановлено, що на ТОВ Альфа Копм-К згідно поданих звітів за формою 1- ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку працювала наступна кількість працівників:

- у І кварталі 2015 року 9 співробітників з середньою ЗП 514,50 грн;

- у II кварталі 2015 року 10 співробітників з середньою ЗП 1675,00 грн;

- у III кварталі 2015 року 14 співробітників з середньою ЗП 1651,80 грн;

- за IV квартал 2015 року звітність за формою 1-ДФ до контролюючого органу не подано, встановити кількість працюючих осіб на підприємстві не можливо.

ТОВ Альфа Копм-К не подано фінансову звітність за 2015 рік, декларація з податку на прибуток підприємства до контролюючого органу не подавалась, тобто основні засоби відсутні.

Згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних вищевказані товари ТОВ Альфа Копм-К не реалізує в обсягах рівнозначних придбанню у позивача. Відповідно, у разі відсутності реалізації вказаний товар необхідно зберігати на складах підприємства, або сплачувати за послуги зберігання підприємствам-партнерам.

ТОВ Альфа Копм-К не подано фінансову звітність за 2015 рік, декларація з податку на прибуток підприємства до контролюючого органу не подавалась, тобто основні засоби відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на ТОВ Альфа Копм-К відсутнє нерухоме майно (офісні, складські приміщення).

Крім того, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ Альфа Копм-К відсутнє придбання послуг з транспортування, розвантаження та зберігання товару.

З огляду на викладене, в ході проведення перевірки перевіряючими зроблено висновок про те, що позивач лише документально оформив для ТОВ Альфа Копм-К видаткові накладні на загальну суму 5 287 633,15 грн.

Враховуючи викладене, встановлено неможливість реального здійснення операцій щодо придбання товару ТОВ Альфа Копм-К у позивача з урахуванням часу, відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 135 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна ж фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Вказана норма не містить застережень щодо можливості розширеного її тлумачення.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У ході розгляду справи судом встановлено, що кошти у розмірі 5 287 633,15 грн. надійшли на рахунок позивача за поставлений товар (комп'ютерна техніка та ін.) на підставі укладеного з ТОВ Альфа Копм-К договору поставки, фактичне виконання яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними про поставку товару, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Реальність же господарських операцій із придбання позивачем товару, який у подальшому реалізовано ТОВ Альфа Копм-К , відповідачем не заперечується.

Позивачем зазначені суми відображені у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку .

Таким чином, кошти, що отримані позивачем від ТОВ Альфа Копм-К є оплатою за поставлену на його адресу продукцію згідно умов договору, та відповідно є доходом від здійснення позивачем своєї діяльності.

Отже, на підставі зазначених обставин та наведених доказів, суд приходить до висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - покупцем документально підтверджені та фактично здійсненні; відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували реальність здійснення таких операцій, свідчили б про відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, або ж невідповідності їх вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Посилання ж відповідача на відомості електронних баз даних, згідно з якими не встановлено достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність нерухомого майна, та не подання фінансової звітності контрагентом позивача, відхиляються судом, як необгрунтовані, оскільки наведені обставини не спростовують факт отримання позивачем коштів за договором поставки та відображення їх у податковому обліку як доходів, отриманих від господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Наявність податкової інформації щодо контрагента може свідчити лише про можливі порушення ним норм законодавства, однак не спростовувати реальність господарських операцій з позивачем.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №815/651/17 (провадження К/9901/39338/18).

Слід також зазначити, що Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків ( Булвес АД проти Болгарії , Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії . Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Крім того, Головним Управлінням ДФС у м.Києві на вимогу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 повідомлено про те, що кримінальне провадження №32016110000000029, порушено за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах відносно групи осіб у складі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які використовуючи реквізити суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності сприяли в ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ Альфа Комп-К в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, закрито 30.10.2017 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального кодексу України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум отриманих доходів та відображення їх у бухгалтерському обліку за перевіряємий період, та як наслідок про відсутність у відповідача правових підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, а відтак наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено будь-якими належними та допустимими доказами наявності обставин отримання позивачем від ТОВ Альфа Копм-К сум безповоротної фінансової допомоги, зокрема, у вигляді суми коштів згідно з договором поставки, а також не наведено конкретної ознаки безповоротної фінансової допомоги, передбаченої підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 ПК України, якій відповідають кошти, отримані позивачем від ТОВ Альфа Копм-К .

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 14 276,61 грн., сплачені згідно платіжного доручення №24971 від 26.04.2018.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Комел задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.02.2018 №0001124202, яким товариству з обмеженою відповідальністю Комел збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 951 774,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комел за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, сплачений судовий збір у розмірі 14 276,61 грн.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Комел (код ЄДРПОУ 24083083, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35А, кв. 1)

Боржник: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г)

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2019.

Суддя Є.В. Аблов