Рішення

від 14.02.2019 по справі 243/12968/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/243/481/2019

Справа № 243/12968/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

за участю секретаря Мірошниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Квадро А про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТОВ Квадро А , про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки, розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, кадастровий номер 1424256200:11:000:0654, загальною площею 1,77 га.

23.07.2013 року між ним та відповідачем ТОВ Квадро А , був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, згідно із п. 9 п. ІV якого, за оренду земельної ділянки орендарем вноситься орендна плата у грошовій формі, у розмірі не менше 4,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1652,69 грн. за рік. Відповідно до п. 11 п. ІV, орендна плата виплачується щорічно, але не пізніше 30 листопада. Відповідно до п. 41 вказаного договору, за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 38 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невиконання умов договору однією із сторін (п. 39 договору).

З часу укладення вказаного договору оренди по день звернення до суду із даним позовом, відповідач не виконує свої договірні зобов'язання та не виплачує орендну плату, що суперечить істотним умовам договору.

Жодної інформації щодо ТОВ Квадро А позивач не має, у зв'язку із чим не може розірвати договір оренди, а тому вимушена звернутись до суду із даним позовом.

У зв'язку із наведеним, просила суд ухвалити рішення яким розірвати договір оренди земельної ділянки (пая), розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, кадастровий номер 1424256200:11:000:0654 укладений 23 липня 2013 року між ним та ТОВ Квадро А .

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував (а.с. 33).

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані численні судові повістки та виклики за останньою відомою адресою місцезнаходження відповідача ТОВ Квадро А однак в жодне із призначених судових засідань представник відповідача не з'явився, як і не з'явився до поштового відділення для отримання судової кореспонденції. У зв'язку із цим, про місце, дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Втім, представник відповідача не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, оскільки відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивачки, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Руїз Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Також, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Передача земельної ділянки в строкове платне користування попадає під визначення найму (оренди) земельної ділянки згідно із ст. 792 ЦК України. Станом на дату підписання ТОВ Квадро А та ОСОБА_1 договору оренди, правовідносини щодо оренди землі регулювалися також нормами Закону України Про оренду землі .

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме Державним актом на право приватної власності на землю, серія: ІІ-ДН № 027983, що на підставі рішення Райгородоцької селищної ради народних депутатів від 03.07.2002 року № 406, позивачу ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,77 га в межах згідно із планом. Земельна ділянка розташована на території Райгородоцької селищної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19-20).

Згідно з довідкою Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1424256200:11:000:0654, земельна ділянка розташована на території Райгородоцької селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,77 га, має кадастровий номер 1424256200:11:000:0654 (а.с. 12).

Із договору оренди земельної ділянки (пая), розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, укладеного 23.07.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Квадро А , вбачається, що орендодавець - ОСОБА_1 надав, а орендар - ТОВ Квадро А прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, загальною площею 1,77 га, у тому числі рілля - 1,7250 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0654. Договір зареєстрований у Реєстраційній службі Слов'янського МРУЮ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.07.2013 року (а.с. 5-11).

Відповідно до Акту приймання передачі земельної ділянки від 23.07.2013 року, ОСОБА_1 передав, а ТОВ Квадро А , в особі директора ОСОБА_2 прийняв на умовах оренди на 10 років земельну ділянку площею 1,7250 га у тому числі рілля - 1,7250 га, для використання за цільовим призначенням (а.с. 17).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 457/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1 ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно із ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами ст. 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. 15 Закону (в редакції на момент укладення спірного договору), однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦКУ України).

Відповідно до ст. 32 Закону України про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розірвання укладеного договору оренди є невиконанням сторонами їх обов'язків, визначених статтями 24, 25 Закону та умовами самого договору, у тому числі несвоєчасного внесення орендної плати.

Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Згідно із п. 9 п. ІV спірного договору оренди земельної ділянки від 23.07.2013 року, за оренду земельної ділянки орендарем вноситься орендна плата у грошовій формі, у розмірі не менше 4,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1652,69 грн. за рік. Відповідно до п. 11 п. ІV, орендна плата виплачується щорічно, але не пізніше 30 листопада. Відповідно до п. 41 вказаного договору, за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 38 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невиконання умов договору однією із сторін (п. 39 договору).

Судом встановлено, що з часу укладення вказаного договору оренди і до теперішнього часу, відповідач не виконує свої договірні зобов'язання та не виплачує орендну плату.

Згідно із п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

При цьому, суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивачки.

Аналіз наданих доказів дає підстави суду дійти висновку про те, що має місце систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, висновки якого відповідно до ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно із ст. 141 ЗК України (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, ним ставиться питання про розірвання договору саме з підстав порушення відповідачем умов договору щодо орендної плати.

Судом встановлено порушення стосовно здійснення орендної плати відповідачем, які дають підстави для розірвання договору.

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, враховуючи той факт, що відповідачем не здійснюється орендна плата, що є порушенням зобов'язань взятих на себе відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, настання яких позивачка не очікувала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розв'язуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ Про судовий збір , розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним при зверненні до суду із даним позовом судового збору в розмірі - 704,80 грн. (а.с. 1).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 638,651,792 ЦК України, ст.ст. 93, 141, Земельного кодексу України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ч. 4 ст. 223, 259, 263 - 265, 273, 280, 281 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Квадро А про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки (пая), розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області укладений 23 липня 2013 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Квадро А в особі директора ОСОБА_2, про оренду земельної ділянки площею - 1,7250 га у тому числі рілля - 1,7250 га кадастровий номер 1424256200:11:000:0654 розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області - розірвати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Квадро А (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Центральна, буд. 59) ЄДРПОУ 38080632, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в сумі - 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський