Ухвала

від 13.02.2019 по справі 4/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

13 лютого 2019 року Справа № 4/140

За позовом ОСОБА_1 міської ради

до відповідача ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_6

про знесення самовільного будівництва

За зустрічним позовом ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3

до відповідача ОСОБА_1 міської ради

про визнання права власності на самовільне будівництво

Суддя О.Г. Проскурняк

Представники: не викликались

СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20 січня 2010 року у справі № 4/140 задоволено первісний позов; зобов'язано ПП Лясковській ОСОБА_7 протягом одного місяця звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0032 га на вул. Південно-Кільцевій, 25 в м. Чернівцях та відновити її попередній стан, шляхом знесення самочинного будівництва та приведення квартири №74 на вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівцях до параметрів, що визначені даними інвентаризаційної справи, які існували до початку самочинного будівництва. Крім того, означеним рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №4/140 від 20 січня 2010 року залишено без змін.

30 грудня 2011 року Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 4/140 про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 20 січня 2010.

06 лютого 2019 року стягувач звернувся до суду із скаргою на дії Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 листопада 2018 року ВП №44399614, яка винесена старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Обґрунтовуючи свою скаргу, скаржник посилається на те, що державна виконавча служба проявила бездіяльність, яка полягає у винесенні незаконної, на думку ОСОБА_1 міської ради, постанови.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року призначено розгляд скарги на 13 лютого 2019 року; зобов'язано Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області до початку судового засідання надати суду: письмові пояснення по суті скарги; матеріали виконавчого провадження ВП №44399614 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 30 грудня 2011 року по справі № 4/140.

Представники стягувача, боржника та органу ДВС у судовому засіданні 13 лютого 2019 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області не виконав вимоги ухвали суду від 07 лютого 2019 року та не надав суду письмових пояснень по суті скарги та матеріалів виконавчого провадження ВП №44399614 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 30 грудня 2011 року по справі № 4/140.

Частинами 1,2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність стягувача, боржника та державного виконавця не перешкоджають розгляду скарги за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 міської ради на дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, дослідивши інші матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20 січня 2010 року у справі № 4/140 задоволено первісний позов; зобов'язано ПП Лясковській ОСОБА_7 протягом одного місяця звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0032 га на вул. Південно-Кільцевій, 25 в м. Чернівцях та відновити її попередній стан, шляхом знесення самочинного будівництва та приведення квартири №74 на вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівцях до параметрів, що визначені даними інвентаризаційної справи, які існували до початку самочинного будівництва. Крім того, означеним рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №4/140 від 20 січня 2010 року залишено без змін.

30 грудня 2011 року Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 4/140 про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 20 січня 2010.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 вищевказаного закону, унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Як вбачається із матеріалів справи, боржник не виконав рішення суду в добровільному порядку, у зв'язку із чим 26 січня 2012 року, ОСОБА_1 міською радою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції направлено судовий наказ по вказаній справі .

Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

03 лютого 2012 року, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_8 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження .

14 червня 2012 року, ОСОБА_1 міською радою було отримано постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання судового наказу № 4/140, яка винесена на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2013 року по справі № 4/140, визнано незаконними дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції із закінчення 08 червня 2012 року виконавчого провадження № 31016911. Крім того, визнано недійсною постанову Шевченківського відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції від 06 червня 2012 року про закінчення виконавчого провадження № 31016911.

В подальшому, 17 лютого 2014 року, старшим державним виконавцем Сарахман П.М. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП 31016911.

31 липня 2014 року державним виконавцем винесено постанову ВП №3016911 про повернення виконавчого документа стягувачу.

07 серпня 2014 року ОСОБА_1 міською радою повторно направлено наказ № 4/140 для примусового виконання.

31 січня 2019 року ОСОБА_1 міською радою отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 листопада 2018 року ВП № 44399614, яка винесена старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26 листопада 2018 року по ВП № 44399614, страшим державним виконавцем Басюк А.В., повернуто виконавчий документ стягувачу з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» із зазначенням підстави повернення - «встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно боржника» .

При цьому, старшим державним виконавцем, жодним чином не висвітлено, які саме заборони встановлені законом стосовно звернення стягнення на майно боржника, не надано жодних доказів в підтвердження заборон, окрім того не доведено наявності обставин, щодо підстав застосування пункту 9 статті 37 вищевказаного закону.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, як встановлено судом вище, Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області не виконав вимоги ухвали суду від 07 лютого 2019 року та не надав суду письмових пояснень по суті скарги та матеріалів виконавчого провадження ВП №44399614 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 30 грудня 2011 року по справі № 4/140, а відтак не довів наявності обставин, щодо підстав застосування пункту 9 статті 37 вищевказаного закону та не надав суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів із зазначенням конкретних обставин, які саме заборони встановлені законом стосовно звернення стягнення на майно боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку скаргу задовольнити та визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 44399614 від 26 листопада 2018 року.

Керуючись статтями 12, 13, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

Визнати незаконною постанову винесену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_9 про повернення виконавчого документу стягувачу від 26 листопада 2018 року ВП № 44399614.

Повний текст ухвали складено та підписано - "15" лютого 2019 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк