Рішення

від 29.12.2018 по справі 320/6428/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 29.12.2018

Справа № 312/6428/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Купавської Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір купівлі-продажу №SK/SP-0136 від 04.01.2018, укладений між нею та відповідачем та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 10817 грн. 63 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн. і судові витрати в розмірі 1000 грн. при цьому позивач зазначає, що 04.01.2018 між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон, за яким вона повністю зробила оплату в розмірі 9872 грн. Однак, в порушення умов договору відповідач умови договору не виконав, гроші не повернув та уникає від виконання свого обов'язку. Тому позивач просить розірвати договір від 04.01.2018 року, укладений між нею та ФОП ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на її користь сплачену суму за придбання вікон у розмірі 9872 грн., неустойку в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення, що за період з 20.02.2018 по 03.08.2018 складає 1471,08 грн., 3% річних в розмірі 121 грн, та інфляційні витрати в розмірі 253,55 грн. Крім того, вважає, що такими діями відповідачем було спричинено їй моральну шкоду, яка полягала в моральних стражданнях та переживаннях. В зв'язку із неможливістю користуватися придбаним майном вона постійно перебуває в стресовому стані, так як дана сума для неї є значною. Суму морально шкоди оцінює в 10000 грн. Також нею були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн, яку також просить стягнути.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі та представник третьої особи у встановлений судом строк не надав відзив на позовну заяву.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність в зв'язку з чим з 19.07.2016 внесений в Єдиний держреєстр про включення до Єдиного держреєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, вид діяльності 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний) /а.с.9/.

04 січня 2018 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладений договір №SК/SР-0136, за яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність покупцеві ПВХ конструкції, а позивачка зобов'язалася оплатити заказ та прийняти конструкції з ПХВ, вартість конструкцій ПХВ складає відповідно договору 8972 грн. (а.с.6). За специфікацією №SК/SР-0136 до Договору №SК/SР-0136 від 04.01.2018 сторони погодили площу виробу, колір профілю, фурнітуру, профіль. Вартість ПВХ конструкції в кількості 2 шт. становила 8836 грн., відливи 2 шт. вартістю 136 грн, в всього загальна вартість товару складає 8972 грн. /а.с.7/. Після виконання пункту 3.1.2 (оплата вартості товару) виконавець взяв на себе зобов'язання передати у власність замовника виготовлені вироби протягом 31го робочого дня. (а.с. 4-5). Згідно п.2.1.3 Договору боргу до передачі товару не має.

Згідно із ч. 1 ст. 627ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Законом № 3795-VI від 22 вересня 2011 р . указана норма доповнена частиною другою, за якою у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

ЗаконУкраїни Прозахист правспоживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При вирішенні спорів про захист прав споживача слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, лежить на продавцеві (виготівникові).

Згідно ч.1 ст. 10 ЗУ Про захист прав споживачів , споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

В матеріалах справи будь-які заперечення відповідача з приводу позовної заяви відсутні. Доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань за договором не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач своє зобов'язання за договором виконала, а саме: оплатила послугу поставки ПВХ конструкції, що свідчить п.2.1.3 Договору про відсутність боргу.

Згідно пояснювальної записки відповідача, адресованої позивачу ОСОБА_1, доставка ПВХ конструкцій планувалася на 20.02.2018, але відвантаження вказаної конструкції перенесене на період з 18.05.2018 по 26.05.2018 /а.с.8/

В той же час відповідачем було порушено умови укладеного договору, а саме: порушено термін поставки товару (п.3.2.1 Договору) і на час розгляду справи в суді відповідач ПВХ конструкції не передав.

Тому суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору №SК/SР-0136 від 04.07.2016 року, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_2 та стягнення з останнього коштів у сумі 8972 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 4.3. Договору передбачено у разі невиконання п. 3.2., виконавець зобов'язаний сплати неустойку у розмірі 0,1% від вартості цього Договору за кожен день прострочення.

У відповідності до ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розраховану нею суму боргу з урахуванням пені, яка складає за період з 20.02.2018 по 03.08.2018 року 1471 грн. 08 коп.

До правовідносин, що виникли між сторонами, в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України .

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком суми спричинених збитків з урахуванням 3% річних та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розраховану нею суму боргу з урахуванням 3% річних в розмірі 121 грн.

Але наведений позивачем розрахунком збитків завданих інфляцією не підлягає задоволенню, оскільки за період з лютого по серпень 2018 року поріг інфляції не перевищував 103 %, тому, інфляційних втрат не було.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03,1995 року № 4 "Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

П. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я продукцією. Позивачем не надано суду доказів того, що непостачання відповідачем товару спричинило ситуацію, яка могла стати небезпечною для життя і здоров'я позивача, тому її вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., оскільки позивачем належним чином вони підтверджені.

Оскільки позивача відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ Про захист прав споживачів , звільнено від сплати судового збору, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 89 , 264 , 265 , 268 , 352-356 ЦПК України , ст.ст.625, 1187, 1191 ЦК України, ст. 4 , 9 , 21 , 22 Закону України Про захист прав споживачів , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення суми задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу №SK/SP-0136 від 04 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особи підприємця ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3 грошові кошти в розмірі 10443 грн. 08 коп., з яких: 8972 грн. оплата за договором №SK/SP-0136 від 04 січня 2018 року, 1471,08 грн. - пеня, а також витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., а всього 11443 /одинадцять тисяч чотириста сорок три/ гривні 08 копійок .

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, у дохід держави судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: