Постанова

від 12.02.2019 по справі 331/3723/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.02.2019 Справа № 331/3723/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/3723/18 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Провадження № 22-ц/807/805/19 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 звернулись до суду до ТОВ АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 18 травня 2018 року на фасаді належного відповідачу автосалону АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ , розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, було розміщено низку банерів (плакатів), зокрема, банер з надписом STOP Рейдерам , поруч з яким банери (плакати), що містять фотографічні зображення позивачів з текстом (мовою оригіналу): По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mercedes-Benz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА .

Також, в соціальній мережі facebook за веб-адресою https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1555809444529438&id=737066229737101&__tn__=-R на сторінці АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ відповідачем розміщено зображення фасаду належного відповідачу автосалону АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ , на якому розміщено вказані банери (плакати).

Відповідачем також розміщено текст наступного змісту (мовою оригіналу): Официальный представитель Mercedes-Benz в Украине компания Автокапитал в данный момент ведет не правомерную деятельность по отношению к автоцентру АвтоДом Запорожье . Причина - попытка рейдерского захвата. Работа сервисного центра осуществляется в обычном режиме. Будем благодарны за репосты .

Зміст публікації відповідача в соціальній мережі facebook за веб-адресою https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1555809444529438&id=737066229737101&__tn__=-R зафіксований протоколом огляду доказів, а саме, інтернет-сайту facebook.com, від 21.05.2018 року складеним ОСОБА_6, нотаріусом м. Москви.

Згідно розміщених текстів позивачі були звинувачені відповідачем у здійсненні спроби рейдерського захвату відповідача, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 206-2 Кримінального кодексу України - Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації .

Поширена відповідачем інформація вводить в оману громадськість та аудиторію читачів соціальної мережі facebook, ганьбить ділову репутацію позивачів, принижує діяльність вказаних осіб в громадській думці з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

На підставі зазначеного просили визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів інформацію, поширену ТОВ Автодім Зппоріжжя шляхом розміщення на фасаді автосалону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, банерів (плакатів), які містять фотографічні зображення позивачів, поруч з яким розміщено банери з надписом STOР Рейдерам , та з текстом (мовою оригіналу): По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs - Веnz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА ; зобов'язати ТОВ Автодім Запоріжжя протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити недостовірну інформацію, шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, а саме: банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_5, банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_4; банеру (плакату) з текстом STOР Рейдерам ; банеру (плакату) з написом По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs - Веnz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА ; визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів інформацію в соціальній мережі facebook інформацію, розміщену на сторінці Автодім Запоріжжя за веб адресою:https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1555809444529438&id=737066229737101&__tn__=-R; зобов'язати ТОВ Автодім Запоріжжя спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці Автодім Запоріжжя недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення з публікацією його повного тексту, вирішити питання про судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року позов задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інформацію, поширену ТОВ Автодім Запоріжжя шляхом розміщення на фасаді автосалону за адресою : м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, банерів (плакатів), які містять фотографічні зображення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поруч з яким розміщено банери з надписом STOР Рейдерам , та з текстом (мовою оригіналу): По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs - Веnz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА .

Зобов'язано ТОВ Автодім Запоріжжя протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити недостовірну інформацію шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою : м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, а саме: банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_5; банеру (плакату) з фотографічним зображенням ОСОБА_4; банеру (плакату) з текстом STOР Рейдерам ; банеру (плакату) з написом По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mеrсеdеs - Веnz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА .

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інформацію в соціальній мережі facebook, розміщену на сторінці Автодім Запоріжжя за веб-адресою https://m.facebook.com/story.php?story fbid =1555809444529438&id=7370662297371 01& tn = -R.

Зобов'язано ТОВ Автодім Запоріжжя спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці Автодім Запоріжжя недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у цій справі судове рішення з публікацією його повного тексту.

Стягнуто з ТОВ Автодім Запоріжжя на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 2 819, 20 грн.

Стягнуто з ТОВ Автодім Запоріжжя на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2 819, 20 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2018 року заяву ТОВ АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неналежність відповідача, відсутність висновку семантико-текстуальної експертизи, недоведеність факту приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів, порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначили, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що зазначена інформація була поширена відповідачем та не відповідає дійсності, суд першої інстанції не посилався як на преюдиційний факт на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2018 року по справі №331/4027/18, порушення норм процесуального права відсутнє.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 травня 2018 року на фасаді належного відповідачу автосалону АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ , розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, було розміщено низку банерів (плакатів), зокрема, банер з надписом STOP Рейдерам , поруч з яким банери (плакати), що містять фотографічні зображення позивачів, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з текстом (мовою оригіналу): По их решению центр не может полноценно обслужить клиентов Mercedes-Benz. Причина - попытка РЕЙДЕРСКОГО ЗАХВАТА (а.с. 14-15).

В соціальній мережі facebook за веб-адресою https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1555809444529438&id=737066229737101&__tn__=-R на сторінці АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ розміщено зображення фасаду належного останньому автосалону АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ , на якому розміщено вищезазначені банери (плакати) та текст наступного змісту (мовою оригіналу): Официальный представитель Mercedes-Benz в Украине компания Автокапитал в данный момент ведет не правомерную деятельность по отношению к автоцентру АвтоДом Запорожье . Причина - попытка рейдерского захвата. Работа сервисного центра осуществляется в обычном режиме. Будем благодарны за репосты. (а.с. 16-24).

Зміст публікації в соціальній мережі facebook за веб-адресою https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1555809444529438&id=737066229737101&__tn__=-R зафіксований протоколом огляду доказів, а саме, інтернет-сайту facebook.com, від 21.05.2018 р. складеним ОСОБА_6, нотаріусом м. Москви. (а.с. 59-71), який у відповідності до ст. 12 Конвенції Про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 7 жовтня 2002 року приймається без будь-якого спеціального посвідчення.

Згідно розміщених текстів позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звинувачуються у здійсненні спроби рейдерського захвату ТОВ Автодім Запоріжжя , тобто діях, охоплених складом злочину, передбаченого ст. 206-2 Кримінального кодексу України - Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації .

Поширена ТОВ Автодім Запоріжжя інформація вводить в оману громадськість та аудиторію читачів соціальної мережі facebook (тобто невизначене коло осіб), ганьбить ділову репутацію відомих осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, принижує діяльність вказаних осіб в громадській думці з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (рішення у справі "Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, ОСОБА_7 і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах першій, другій та п'ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "ОСОБА_1 де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі "Грабчук проти України" (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі "Довженко проти України" (заява № 36650/03)).

Висловлювання відповідача щодо позивачів, є такими, що можуть бути перевірені на їх правдивість, оскільки підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення розповсюдженої інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що поширена інформація представлена у формі тверджень, носить фактичний характер, поширення відповідачем інформації стосовно позивачів у вказаний спосіб має обвинувальний нахил звинувачення позивачів у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), а тому наявні підстави для задоволення позову в частині визнання вищезазначеної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 р. №1, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

За приписами п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 р. №1, якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання вищезазначеної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано ТОВ Автодім Запоріжжя вилучити недостовірну інформацію, шляхом демонтажу з фасаду автосалону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 69-А, банерів (плакатів) з недостовірною інформацією, та спростувати в соціальній мережі facebook на сторінці Автодім Запоріжжя недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у цій справі судове рішення з публікацією його повного тексту.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції врахована норма ч. 3 ст. 277 ЦК України, яка була виключена на підставі Закону України №1170-VII від 27.03.2014 року, є неприйнятнім, оскільки мотивувальна частині рішення суду не містить посилання на ч. 3 ст. 277 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, до ТОВ Автодім Запоріжжя не є власником будівлі, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А, а лише орендує приміщення, не мають правового значення, оскільки не спростовують висновків суду щодо доведеності факту розповсюдження відповідачем недостовірної інформації.

Крім того, з наданого ТОВ Автодім Запоріжжя договору оренди №03/08/16 від 03 серпня 2016 року вбачається, що предметом договору є вся будівля автосалону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А, а не окреме приміщення, а тому товариство несе відповідальність перед третіми особами у разі порушення прав таких осіб під час використання об'єкту оренди.

Доказів на підтвердження факту незаконного проникнення на територію будівлі автосалону за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А, невстановлених осіб, якими були вчинені дії щодо розміщення вищезазначених банерів на фасаді будівлі ТОВ Автодім Запоріжжя , не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про те, що ТОВ Автодім Запоріжжя не має відношення до сторінки на веб-сайті соціальної мережі Facebook, де було опубліковано відповідну інформацію, суд обгрунтовано не взяв до уваги, оскільки адреса вказаної сторінки на веб-сайті соціальної мережі Facebook розміщена на офіційному сайті товариства в мережі Інтернет: http://www.mercedes-benz-autodom.zp.ua серед контактної інформації відповідача.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Підстави для обов'язкового призначення судом експертизи встановлені положеннями ст.105 ЦПК України.

Матеріали справи не містять клопотань відповідача ТОВ Автодім Запоріжжя про призначення будь-яких експертиз. Не заявлялись вказані клопотання також в ході апеляційного розгляду.

З огляду на вищевикладене, не заслуговує на увагу посилання ТОВ Автодім Запоріжжя на відсутність в матеріалах справи висновку семантико-текстуальної експертизи

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Автодім Запоріжжя також посилалось на порушення судом норм процесуального права, а саме: неналежне повідомлення про розгляд справи та розгляд справи у відсутність відповідача, відкликання довіреності на ім'я ОСОБА_8 на отримання кореспонденції, з якою відповідач не перебував у трудових правовідносинах.

Відповідно до п. 90 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 p. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку : адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку .

В той же час надання довіреності фізичній особі - представнику юридичної особи не ставиться в залежність від перебування представника та юридичної особи у трудових правовідносинах. ТОВ Автодім Запоріжжя не надало доказів негайного повідомлення відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність та відсутності інших довіреностей на отримання кореспонденції станом на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Також, матеріали справи містять відзив ТОВ Автодім Запоріжжя на позовну заяву, з якої вбачається, що відповідач був повідомлений про перебування справи у провадженні суду та ознайомлений зі змістом позовної заяви, яка була направлена на адресу його місцезнаходження.

Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Довід апеляційної скарги про необгрунтованість посилання судом першої інстанції на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2018 року у справі №331/4027/18 через її скасування колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки постановою судді Запорізького апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року зазначену постанову суду першої інстанції було скасовано з інших, аніж недоведення розміщення банерів на фасаді будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 69-А, підстав.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДІМ ЗАПОРІЖЖЯ залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 15 лютого 2019 року.

Головуючий

Судді: