Ухвала

від 08.02.2019 по справі 202/7118/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/136/19 Справа № 202/7118/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

представника ТОВ Дніпротрансдеталь - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ Дніпротрансдеталь - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

До Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ТОВ Дніпротрансдеталь на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к. 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 по ТОВ «АМІС ТРЕЙД» (код 41616180), ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" (код 42197460), ТОВ "БРІТ-ТРЕЙД" (код 41878743), ТОВ "ДІКСІ-ОПТ" (код 41970374), ТОВ «АРАМІЛЬ» (код 42176758), ТОВ «ФАДКОН» (код 41235887), ТОВ "СИМПЕКС" (код 41714358), ТОВ "ЛІОРА ЛАЙН" (код 41358801)ТОВ «ДЕМІНІ» (код 42336396), ТОВ «БАРТОЛОНГ» (код 42372220), ТОВ «Меркурій А1» (код 40892814), ТОВ «ХОРЕВАН» (код 41846905), ТОВ «ШЕДДІНГ» (код 42050132), ТОВ "ДНІПРОТРАНСДЕТАЛЬ" (код 42367267), ТОВ "ВЕРНАТОРГ" (код 41907428), ТОВ "ДАЙВ ОПТ" (код 42157680), ТОВ «ЛІОРА ЛАЙН» (код 41358801), ТОВ "РІВЕНДЖ" (код 42330677), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОЛДВЕН" (код 42339507), ТОВ "ЛІДЕР-ГРУПА" (код 42176758), ТОВ "СОЛОТРЕЙДІНГ" (код 42447953), ТОВ "АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ" (код 41706059), ТОВ "ГОРИЗОНТ-ТРЕЙД" (код 42087382), ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» (код 41625860) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано посадових осіб ДФС України надати слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , іншим слідчим - членам слідчої групи, працівникам ГУ Національної поліції, що користуються повноваженнями слідчого, за дорученням у порядку ст. ст.40,41 КПК України - письмове повідомлення про накладення арешту на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування та відомості, про заблоковані суми ліміту ПДВ, на момент пред`явлення ухвали, а також в останній робочий день наступного місяця на адресу СУ ГУНП в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, пр. Слобожанський,40).

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вказані активи суми ліміту 09 листопада 2018 року визнано у кримінальному провадженні № 12018040660001806 речовим доказом, з метою запобігання загрози їх знищення, переробки та приховування, що унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню, клопотання слідчого про арешт зазначеного майна підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі:

- директор ТОВ Дніпротрансдеталь просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати в частині накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ. Львів, площа, 8 щодо підприємства ТОВ «ДНІПРОТРАНСДЕТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 42367267), та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Вважає, що строк апеляційного оскарження вказаної ухвали було пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню, оскільки судове засідання відбулося без повідомлення підприємства, копію ухвали на адресу підприємства судом направлено не було, про арешт майна стало відомо з бази даних Єдиного державного реєстру судових рішень України 16 січня 2019 року.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, на адміністративно-правову природу спеціальних рахунків СЕА ПДВ, які в силу вимог ст. 200-1.2 ПК України та п. 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 відкриваються, незалежно від волі окремо взятого платника податків автоматично в Казначействі на безоплатній основі й виключно на підставі реєстру відповідних платників, який ДФС надсилає Казначейству. Тобто, такі рахунки відкриваються з метою централізованого моніторингу й обліку суми податку, на яку платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також обліку сум податку сплачених при митному оформленні імпорту товару.

Вказує, що реєстраційний ліміт не є грошовими коштами або електронними грошима, адже відповідно до пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 15.04.2001 року №2346-111 електронні гроші - це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовими зобов`язаннями цієї, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Як наслідок, реєстраційний ліміт сум ПДВ не має обов`язкової ознаки речового доказу - матеріальності.

Таким чином, на думку адвоката, реєстраційна сума ліміту у СЕА ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту, позаяк реєстраційні суми ліміту не відповідають критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України.

Реєстраційний ліміт сум ПДВ належать до нематеріального світу, тому, в силу своєї природи не може зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами.

Оскільки, посадові особи ТОВ «Дніпротрансдеталь» не перебувають у статусі підозрюваних, обвинувачених та не є особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, вважає, що арешт накладено без достатніх підстав.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018040660001806 від 08.11.2018 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а отже не входять до переліку зазначених у ст. 96-3 КК України правопорушень, з якими КПК України пов`язує підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, для забезпечення якої, накладено арешт на майно ТОВ «Дніпротрансдеталь».

Вказує, що ТОВ «Дніпротрансдеталь» здійснює законну господарську діяльність, знаходиться за місцем реєстрації, не має ознак фіктивності і сплачує усі передбачені законодавством податки та збори. На сьогоднішній день необгрунтований арешт призводить до того, що підприємство не може здійснювати господарську діяльність і належним чином виконувати свої зобов`язання перед своїми контрагентами, що призводить до матеріальних збитків.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ТОВ Дніпротрансдеталь, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та співставивши їх з наданими матеріалами, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів виходить із того, що ухвала слідчого судді про арешт майна постановлена без виклику представника ТОВ Дніпротрансдеталь, а тому за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк для звернення до суду з апеляційною скаргою обчислюється з дня отримання представником установи копії судового рішення.

Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів виходить з того, що представник установи дізнавшись про арешт майна, скористався своїм правом та подав апеляційну скаргу, проте пропустив строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про його накладення. За таких обставин, колегія суддів вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та приходить до висновку, що його слід поновити.

Вирішуючи питання об`єктивності рішення слідчого судді, яким накладено арешт на майно, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

На переконання колегії суддів, вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що ТОВ Дніпротрансдеталь було задіяне у протиправному фінансово-економічному механізмі і було створене з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій, прокурор повинен був зібрати на надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Але докази цього, в клопотанні слідчого належним чином не наведені.

Колегія суддів зазначає, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя мав обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає, аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження, з метою уникнення негативних наслідків.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, в матеріалах, доданих до клопотання, не наведено достатніх даних того, що активи суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, згідно якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що арешт у даному випадку могло бути накладено на гроші, які знаходяться на рахунках апелянта, або видаткові операції. Тому колегія суддів, враховуючи недостатність доданих до клопотання слідчим доказів, що активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України та що у кримінальному провадженні існує необхідність накладення на них арешту.

Отже, при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна слідчим та слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону.

Тому колегія суддів, з огляду на вимоги ст. 370 КПК України, ч. 3 ст. 407 КПК України, вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вказана ухвала слідчого судді, - скасуванню, з постановленням нової ухвали апеляційного суду, якою слід повернути клопотання слідчого прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 170-173,404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання директора ТОВ Дніпротрансдеталь ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року, - задовольнити та поновити його.

Апеляційну скаргу директора ТОВ Дніпротрансдеталь ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , винесене у кримінальному провадженні № 12018040660001806, - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4