Постанова

від 13.02.2019 по справі 183/5611/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1958/19 Справа № 183/5611/17 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г.Є. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Лаченкової О.В., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроволодар"

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року

у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "Дар" до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2017 року ФГ "Дар" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись те, що 03 серпня 2009 року між ним, як орендарем, та ОСОБА_2, як орендодавцем, укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3,41 га, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державна реєстрація якого проведена 03 серпня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що вчинено запис за № 04-10-126-04217. Договір укладено строком на 5 років.

Позивач добросовісно, належним чином виконував свої обов'язки за договором, і після його закінчення продовжує безперешкодно користуватися земельною ділянкою відповідача. Відповідач ані до закінчення строку дії договору, ані після, не повідомила позивача про намір припинити дію цього договору та повернути собі земельну ділянку. Після закінчення строку дії договору позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення дії договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди.

На момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та після спливу такого, позивач користується земельною ділянкою відповідача, обробляє її, за що вносить орендну плату. Орендодавець у визначений законом строк так і не заявив в письмовому вигляді про припинення дії договору або про заперечення у його поновленні на такий же термін, не направив жодної відповіді на листи повідомлення позивача та не повідомив позивача про прийняте ним рішення щодо поновлення договору оренди землі. Така пасивна поведінка відповідача була сприйнята як визнання ним факту поновлення договору із позивачем, у зв'язку з чим позивач просив суд визнати поновленим на 5 років до 03 серпня 2019 року договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Дар", зареєстрований в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 03 серпня 2009 року вчинено запис за № 04-10-126-04217 на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано поновленим на 5 років до 23 грудня 2020 року договір оренди земельної ділянки площею 3,140 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) та Фермерським господарством "Дар" (код ЄДРПОУ 20209819, юридична адреса: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне), зареєстрований Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 03 серпня 2009 року вчинено запис за № 04-10-126-04217, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Скасовано заходи забезпечення позову у справі за позовом Фермерського господарства "Дар" до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, вжиті ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2018 року, якою заборонено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1), окрім Фермерського господарства "Дар" (код ЄДРПОУ 20209819, 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) виконувати будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці загальною площею 3,41 га, кадастровий номер НОМЕР_2 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 12 квітня 2006 року, до ухвалення рішення по справі та набрання ним законної сили.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ "Агроволодар" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що між ТОВ "Агроволодар" та ОСОБА_2 26.04.2017 року було укладено договір оренди та земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ "Агроволодар". В матеріалах справи відсутні відомості про направлення позивачем орендодавцю листа про поновлення договору оренди разом з проектом додаткової угоди, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.

Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву учасники справи не скористались.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи, у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 квітня 2006 року, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3,140 га, розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 6).

03 серпня 2009 року між позивачем Фермерським господарством "Дар", як орендарем, та ОСОБА_2, як орендодавцем, укладено договір оренди земельної ділянки, розміром 3,14 га, належної відповідачу строком на п'ять років, починаючи з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 03 серпня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що вчинено запис за № 04-10-126-04217 (а.с. 4). Договір містить не застережене підписами осіб, які уклали договір дописку із вказівкою кадастрового номеру земельної ділянки НОМЕР_2. Також, між сторонами укладено акт прийому передачі земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_2 передала належну їй земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 позивачу (а.с.5)

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Дар" за період строку дії договору оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2, та після закінчення строку дії такого, тобто після 03 серпня 2014 року, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконувало свої обов'язки орендаря, використовувало земельну ділянку за її цільовим призначенням, сплачувало відповідачу орендну плату, що в ході судового розгляду, зокрема, підтверджено даними відомості про видачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати за 2014 рік, в якій міститься підпис відповідача про отримання пшениці, ячменю, соняшнику (а.с. 8), даними довідки Фермерського господарства "Дар" про нараховану ОСОБА_2 орендну плату у період з 2014 по 2017 роки та утриманих з неї необхідних сум ПДФО, військового збору (а.с. 57), відомостями з довідки Фермерського господарства "Дар" № 27/2017 від 02 листопада 2017 року про те, що на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 здійснювалося сільськогосподарське виробництво пшениці (а.с. 61), даними форм № 4-СГ (а.с. 62-65), 29-СГ (а.с. 66-70), 37-СГ (а.с. 71-72), з яких вбачається, що протягом 2015 - 2017 років на території земель Фермерського господарства "Дар" проводилися сільськогосподарські роботи щодо вирощування та збору урожаю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано процедуру повідомлення про намір поновити договір на новий строк, після закінчення строку дії такого договору, ФГ "Дар" продовжувало виконувати свої обов'язки орендаря за ним, використовуючи земельну ділянку та вносячи за це орендну плату, а тому вважав позовні вимоги обґрунтованими.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року №6-219цс16 та від 23 березня 2016 року №6-146цс16.

Під час ухвалення рішення судом першої інстанції зазначені вимоги законодавства враховано не було.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивач доказів свого письмового звернення до відповідача з заявою про намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки саме не пізніше ніж за місяць до закінчення строк дії договору (як це визначено Законом України "Про оренду землі") суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Тобто захисту підлягає саме порушене право.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено порушення його прав, оскільки він зазначає, що продовжує безперешкодно користуватися земельною ділянкою, здійснюючи за це користування оренду плату.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з ФГ "Дар" на користь ТОВ "Агроволодар" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 400, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Дар" до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з Фермерського господарства "Дар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 400, 00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: О.В.Лаченкова

О.В.Свистунова