Постанова

від 05.02.2019 по справі 718/2123/15-ц

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року м. Чернівці

Справа № 718/2123/15

провадження № 822/224/19-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кулянди М.І.

суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.

за участю секретаря Конецької Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 до Кіцманського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, зацікавлена особа: ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2018 року,

встановив :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргами на неправомірні дії державного виконавця.

В обґрунтування скарги посилався на те, що 04 червня 2016 року Кіцманським районним судом Чернівецької області було ухвалене рішення по справі №718/2123/15-ц про стягнення з нього коштів в сумі 58 006 гривень 62 коп. на користь ОСОБА_2

31 жовтня 2018 року на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 дізнався про те, що на його нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 державним виконавцем Кіцманського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області Охрим І.В. звернено стягнення і передано на реалізацію.

Зазначав, що державний виконавець зобов'язаний був звернути стягнення в першу чергу на транспортний засіб Шевроле Авео 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, а потім вже на нерухоме майно.

Просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними щодо визначення вартості майна, зобов'язавши державного виконавця провести повторну оцінку арештованого майна; визнати дії державного виконавця неправомірними щодо порушення порядку черговості звернення стягнення на майно, зобов'язавши державного виконавця зупинити реалізацію арештованого майна.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства розглянув його скаргу на дії державного виконавця від 22 жовтня 2018 року по суті в одному провадженні із іншою скаргою від 07 листопада 2018 року, не відкривши по ній провадження у справі.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не порушено процедуру порядку дій під час примусового виконання виконавчого листа Кіцманського районного суду № 718/2123/15-ц від 14 червня 2016 року.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Кіцманському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області знаходиться виконавчий лист № 718/2123/15-ц від 14 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 58 006 гривень 62 коп.

07 липня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14 березня 2017 року державний виконавець в рамках виконавчого провадження №51606802 виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою наклав арешт на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1.

31 липня 2017 року постановою державного виконавця було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП Гранд ЮМ для виготовлення звіту про оцінку вартості майна житлового будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою.

04 жовтня 2018 року було виготовлено звіт про оцінку вартості майна, згідно якого початкова вартість об'єкта нерухомого майна житлового будинку станом на 04 жовтня 2018 року складає 53 700 гривень.

Цього ж дня, листом за вихідним номером № 51606802 державним виконавцем було повідомлено ОСОБА_1 і роз`яснено йому порядок та строки оскарження висновку про ринкову вартість об'єкта, зазначене повідомлення отримано боржником 11 жовтня 2018 року, що ним не заперечувалось (а.с.6).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 1 статті 448 ЦПК України).

Порядок дій державного виконавця при проведенні оцінки арештованого майна визначено ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини 3 ст. 57 Закону, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності-суб'єкт господарювання.

Суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його висновок про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст.57 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до вищевказаного Закону.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , в справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України Про виконавче провадження . При цьому, суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Враховуючи, що оцінка арештованого майна боржника проводилась в порядку ч.3 ст. 57 вказаного Закону - суб'єктом оціночної діяльності, а не державним виконавцем, доказів про те, що боржник звертався до стягувача з пропозицією щодо визначення вартості житлового будинку та погоджував вартість арештованого майна, заявником не надано, а державним виконавцем здійснені всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду в межах своїх повноважень та прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності та проведення ПП Гранд ЮМ оцінки вартості житлового будинку, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому прийшов до правильного висновку, що скарга на дії саме державного виконавця в цій частині є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст.13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що в разі сумніву в неупередженому та критичному результаті звіту призначається рецензування вказаного звіту. Дане рецензування може проводитись на замовлення особи, яка використовує оцінку майна та інших осіб, які мають заінтересованість в неупередженому та критичному розгляді оцінки майна.

Із клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна заявник не звертався.

Щодо вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця призначити повторну оцінку арештованого майна боржника - суд не вправі підміняти орган виконавчої служби та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції державного виконавця, вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти, а відтак у даному випадку відсутні належні процесуальні підстави для зобов'язання його вчинити певні дії. Державний виконавець зобов'язаний неупереджено, ефективно, своєчасно і з повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання рішень в силу закону, а не внаслідок його зобов'язання судом.

Також суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо порушення порядку черговості звернення стягнення на житловий будинок з наступних підстав.

Відповідно до п.5, 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Боржник ОСОБА_1 не скористався своїм правом, визначеним ст. 48 вказаного Закону і не запропонував державному виконавцю майно, на яке слід звернути першочергове стягнення.

Посилання скаржника на те, що державним виконавцем не було вжито заходів щодо звернення стягнення на належний йому транспортний засіб Шевроле Авео 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, постанови державного виконавця від 13 жовтня 2014 року (а.с.39-40) оголошено розшук вказаного автомобіля та накладено арешт в рамках примусового виконання постанови ДАІ №СЕ 195798 виданої 14 грудня 2013 року.

Станом на день винесення постанови державним виконавцем про опис та арешт майна боржника - житлового будинку від 14 березня 2017 року, вказаний автомобіль знаходився в розшуку.

Установивши недостатність майна боржника для подальшого виконання судового рішення державним виконавцем накладено арешт на житловий будинок, що відповідає вимогам ст. 56 Закону України Про виконавче провадження .

Судом першої інстанції також правильно відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця в частині зупинення реалізації арештованого майна, оскільки вказана вимога не є скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, а є способом забезпечення позову.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув його скаргу на дії державного виконавця від 22 жовтня 2018 року по суті в одному провадженні з іншою скаргою від 07 листопада 2018 року, не відкривши по ній провадження у справі, не вплинуло на правильність прийнятого рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторони були обізнані з наявністю скарг, державним виконавцем подано відзив на скаргу.

Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови 15 лютого 2019 року.

Головуючий (підпис) М.І. Кулянда

судді: (підпис) О.О.Одинак

(підпис) Н.Ю. Половінкіна

З оригіналом згідно: