Постанова

від 12.02.2019 по справі 905/1238/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа № 905/1238/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - адвокат Мікула М.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1463 від 01.06.2018, довіреність №3/19 від 28.12.18),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №647) на рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2018 (повний текст складено 13.09.2018, суддя Сковородіна О.М.) у справі №905/1238/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Контакт", м.Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", Донецька область, м. Покровськ,

про стягнення 437 001,42 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Контакт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 437001,42 грн. за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3300007237 від 01.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2018 у справі №905/1238/18 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів на суму 437001,42 грн. Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, відповідачем не виконано свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, не надано суду доказів оплати боргу, у зв'язку з чим правомірним є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 437001,42 грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що місцевий господарський суд не надав правову оцінку тій обставині, що сторонами не було досягнуто згоди щодо ціни на послуги, яка є істотною умовою договору. Також відповідач вказує на те, що позивачем не надано суду доказів виконання ним п.3.7 договору щодо надання відповідачу товаро-транспортних накладних та актів приймання-передачі. Відповідач також зазначає, що у нього відсутня будь-яка первинна документація (в тому числі договір №33000007237 від 01.11.2016, додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі) у зв'язку із захопленням у 2017 році невідомими особами адміністративних будівель ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", які знаходяться в м.Донецьк. За таких обставин, відповідач зазначає про неможливість підтвердження ним наявності між сторонами договірних правовідносин.

Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, в судове засідання 12.02.2019 свого представника не направив.

Ухвала суду від 31.01.2019, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялась на належну адресу позивача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб), однак, не повернулась підприємством зв'язку.

Судова колегія враховує, що ухвалою від 12.12.2018 розгляд справи відкладався судом у зв'язку із неявкою позивача в судове засідання.

Відповідач отримував ухвалу суду від 12.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.144), а отже, був обізнаний про наявність апеляційного провадження у цій справі.

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця знаходження ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Позивач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги статті 242 ГПК України щодо повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації позивачем своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено позивача про час та місце розгляду справи, надано додатковий час для явки представника в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.11.2016 між ТОВ "Буд Контакт" (виконавець) та ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (замовник) укладено договір №3300007237 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір) (а.с.20-24).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання впродовж строку дії договору надавати замовнику автотранспортні послуги у відповідності з умовами даного договору.

Згідно з п.2.1.7 договору, замовник зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту приймання - передачі наданих послуг.

За умовами п.2.1.8 договору замовник зобов'язаний оплатити надані виконавцем послуг у відповідності до вимог даного договору.

В п.3.1 договору зазначено, що вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі цін, погоджених сторонами в цьому договорі.

За положеннями п.3.2 договору, вартість за 1 тонну перевезеного вантажу автомобілем виконавця по маршруту: ЧАО ДФДК - Филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ ; ЧАО Комсомольское РУ - филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ ; ООО Видис - филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ з провішуванням на автомобільних вагах філіал Металургічний комплекс ПрАО ДМЗ визначається в додаткових угодах до цього договору.

Фактичний об'єм і загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних між сторонами актів прийому - передачі наданих послуг, які направляються виконавцем замовнику кожні п'ять днів, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним і підписуються замовником не пізніше 2-х календарних днів з моменту їх отримання (п.3.5 договору).

Пунктом 3.6 договору встановлено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за фактом надання послуг впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг.

Як зазначено в п.3.7 договору, виконавець зобов'язаний в обовязковому порядку надати замовнику наступні документи: рахунок; акт прийому - передачі наданих послуг; реєстр товарно-транспортних накладних; товарно-транспортну накладну.

Договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 включно (п.7.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

01.11.2016 сторони підписали додаток №1 до договору, в якому узгодили вартість послуг виконавця з організації та забезпечення комплексу транспортно - експедиторського обслуговування вантажів замовника, з урахуванням маршруту перевезення (а.с.49).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 437001,42 грн., що підтверджується актами наданих послуг №935 від 31.12.2016, №937 від 31.12.2016, №39 від 05.01.2017, №40 від 05.01.2017, №41 від 09.01.2017 (а.с.25-29).

Як зазначає позивач, відповідач вартість наданих послуг не оплатив, у зв'язку з чим останньому направлялась претензія №150118/2 від 15.01.2018, з вимогою сплатити заборгованість за договором №3300007237 від 01.11.2016 в розмірі 437001,42 грн. (а.с.30-31,33).

Претензію залишено відповідачем без відповіді.

Відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання місцевого господарського суду не з'являвся.

Судова колегія враховує наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено в п.2.1.7 договору, замовник зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту приймання - передачі наданих послуг.

За умовами п.3.5 договору, фактичний об'єм і загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних між сторонами актів прийому - передачі наданих послуг.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів на загальну суму 437001,42 грн., підтверджується наданими до матеріалів справи актами наданих послуг (а.с.25-29).

Вказані накладні містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, посилання на договір №3300007237 від 01.11.2016, дату складання, найменування, вартість наданих послуг, підписані представниками сторін без будь-яких зауважень, скріплені печатками підприємств.

Обов'язок відповідача оплатити надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за фактом надання послуг впродовж 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг передбачений п.3.6 договору.

Таким чином, позивач має право вимагати у відповідача належного виконання умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом, в тому числі, оплатити надані послуги в повному обсязі, згідно підписаних сторонами договору актів.

Як зазначено в позові позивачем та не спростовано відповідачем, не оплаченим залишились послуги на суму 437001,42 грн.

Сума боргу відповідача підтверджується наданим позивачем матеріалами (договором та додатком до нього, актами наданих послуг, розрахунком ціни позову, виписками з банківських рахунків позивача).

Відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, не представив суду доказів погашення боргу.

Враховуючи непогашення відповідачем суми основного боргу, вказаної позивачем, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 437001, 42 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що місцевий господарський суд не надав правову оцінку тій обставині, що сторонами не було досягнуто згоди щодо ціни на послуги, яка є істотною умовою договору.

Судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

В п.3.1 договору зазначено, що вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі цін, погоджених сторонами в цьому договорі.

За положеннями п.3.2 договору, вартість за 1 тонну перевезеного вантажу автомобілем виконавця по маршруту: ЧАО ДФДК - Филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ ; ЧАО Комсомольское РУ - филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ ; ООО Видис - филиал Металлургический комплекс ПрАО ДМЗ з провішуванням на автомобільних вагах філіал Металургічний комплекс ПрАО ДМЗ визначається в додаткових угодах до цього договору.

Узгоджена сторонами вартість є остаточною для здійснення однорідних перевезень за погодженим сторонами маршрутом (п.3.3 договору).

01.11.2016 сторони підписали додаток № 1 до договору (а.с.49), відповідно до якого вартість послуг виконавця з організації та забезпечення комплексу транспортно - експедиторського обслуговування вантажів замовника узгоджена сторонами та складає:

-за маршрутом ЧАО Макеевский КХЗ - ПрАО Донецксталь - металлургический завод - 105 грн. за одну тонну с ПДВ;

-за маршрутом ПАО Ясиновский КХЗ - ПрАО Донецксталь - металлургический завод - 115 грн. за одну тонну с ПДВ.

Отже, в додатку №1 від 01.11.2016, який є невід'ємною частиною договору №3300007237 від 01.11.2016, сторони узгодили ціну на послуги з перевезення однієї тонни вантажу за визначеним маршрутом.

При цьому, пунктом 3.5 договору визначено, що фактичний об'єм і загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних між сторонами актів прийому - передачі наданих послуг.

В доданих до матеріалів справи актах надання послуг зазначено найменування робіт, вагу вантажу в тоннах та, відповідно, вартість послуг з перевезення.

Враховуючи наведене, доводи відповідача про те, що договір №3300007237 від 01.11.2016 не містить такої істотної умови як ціна та є неукладеним є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія звертає увагу, що сторони тривалий час виконували свої зобов'язання за договором.

Відповідач підписував акти наданих послуг та сплачував ціну за виконані роботи. Всього ним було сплачено 921712,08 грн., 437001,42 грн. - залишок боргу.

В апеляційній скарзі відповідач також вказує на те, що позивачем не надано суду доказів виконання ним п.3.7 договору щодо надання відповідачу товаро-транспортних накладних та актів приймання-передачі.

Відповідачем, в порушення ст.74 ГПК України, не надано доказів на підтвердження наявності заперечень щодо відсутності документів під час підписання актів наданих послуг, відсутні докази відмови відповідача від прийняття наданих послуг, відмови від договору.

Враховуючи, що відповідач не відмовився від послуг позивача, прийняв виконання ним робіт, що підтверджується актами наданих послуг (а.с.25-29), доводи про неналежне виконання позивачем п.3.7 договору є безпідставними.

Як встановлено колегією суддів, позивачем надано суду належним чином оформлені акти наданих послуг, підписані позивачем та відповідачем без зауважень, скріплені печатками підприємств, а отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих послуг підтверджений належними доказами.

Враховуючи наведене, доводи відповідача є не підтвердженими, у зв'язку з чим не приймаються судом.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено ст.86, ст.236 ГПК України, оскільки прийнято рішення на підставі копій договору та актів приймання-передачі, без попереднього огляду оригіналів вказаних документів.

З цього приводу судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст.91 ГПК України, письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документу.

Разом із тим, у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис копія ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток мають бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з - під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: Пронумеровано і прошнуровано (кількість) аркушів , вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали і дата.

Додані до позову, зокрема, копії договору №3300007237 від 01.11.2016, а також акти наданих послуг прошиті разом, містять відмітку Згідно з оригіналом , заклеєні клаптиком паперу, який містить обов'язковий напис: Прошито та пронумеровано на 36 аркушах , засвідчені підписом представника ТОВ Буд Контакт - Васильчук С.С. із зазначенням її прізвища, ініціалів та дати засвідчення - 27.06.2018 (а.с.39 зворот, а.с.85 зворот).

Отже, надані позивачем до матеріалів справи документи засвідчено відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003, а тому, вказані докази правомірно прийняті судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, доводи відповідача є безпідставними.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у нього відсутня будь-яка первинна документація (в тому числі договір №33000007237 від 01.11.2016, додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі), а тому він не може підтвердити факт виникнення між сторонами договірних правовідносин є необгрунтованими, оскільки матеріали справи містять належним чином засвідчені копії договору №3300007237 та актів наданих послуг до нього, які підписані та засвідчені печаткою ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод".

Факт виникнення між сторонами договірних правовідносин підтверджується також підписаними позивачем та відповідачем актами наданих послуг №783 від 24.11.2016, №3011-5 від 30.11.2016, №854 від 06.12.2016, №882 від 14.12.2016, №899 від 16.12.2016, №924 від 26.12.2016, №925 від 27.12.2016, послуги за якими були оплачені відповідачем, про що свідчать банківські виписки з рахунків ТОВ Буд Контакт (а.с.57-85).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Донецької області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2018 року у справі №905/1238/18 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення

Рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2018 року у справі №905/1238/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.02.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко