Рішення

від 07.02.2019 по справі 904/5579/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа № 904/5579/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДІПКО", м.Дніпро

про стягнення 18843,74 грн.

Представники:

Від сторін: представники не з'явилися:

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" (далі-Позивач) 12.12.2018р. звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДІПКО" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міська рекламно-інформаційна Система до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Діпко повністю розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Діпко (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Кірова, будинок 139, квартира 49, код ЄДРПОУ 39734930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міська Рекламно-інформаційна Система (61058, м. Харків, вул. Данилевського 22, 7 під'їзд, код ЄДРПОУ 31343590) - заборгованість в сумі 18843,74 грн., яка складається з основного зобов'язання з повернення перерахованих помилково грошових коштів в сумі 16120,00 грн., відсотків в розмірі облікової ставки Національного банку України у сумі 2080,15 грн., 3% річних у сумі 175,00 грн., інфляційні витрати в сумі 468,59 грн.;

стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Діпко (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Кірова, будинок 139, квартира 49, код ЄДРПОУ 39734930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міська рекламно-інформаційна система (61058, м. Харків, вул. Данилевського 22, 7 під'їзд, код ЄДРПОУ 31343590) - судові витрати та витрати на правничу допомогу в розмірі 16762 грн., із яких сума сплаченого судового збору 1762,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу 15000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2018 року Позивач перерахував грошові кошти у розмірі 16120,00 грн. за платіжним доручення №3682 на рахунок Відповідача за поставку профільної труби 60х20х1,5, згідно з виставленим Відповідачем рахунком-фактурою №СФ-0000148 від 26.06.2018р. Однак, після отримання оплати Відповідач товар не поставив. У зв'язку з цим Позивач просить повернути йому попередню оплату за товар в розмірі 16120,00 грн. На вказану суму Позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати та відсотки в розмірі облікової ставки НБУ.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Позивач в судові засідання призначені на 10.01.19р. та 07.02.19р. не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с. 32, 33, 40).

Відповідач в судові засідання призначені на 10.01.19р. та 07.02.19р. не з'явився, заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву не подав, згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу Відповідача поштовою установою повернуто до суду з посиланням на закінчення терміну зберігання (арк.с. 41-44). Сповіщення Відповідача про слухання справи також підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області.

Поштова кореспонденція направлялась відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Не вручені з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.

З огляду на наведене, суд вважає, що Позивач та Відповідач вважаються повідомленими про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки.

В судовому засіданні 07.02.2019 року прийнято рішення в порядку ст. 240 ГПК України з оформленням вступної та резолютивної частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

26 червня 2018 року Відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру №СФ-0000148 за поставку товару - профільної труби 60х20х1,5, в кількості 0,52 т на загальну суму 16120,00 грн. (арк.с. 17). Також зазначено умови поставки:EWX - м.Дніпропетровськ.

Платіжним дорученням №3682 від 27.06.18р. Позивач перерахував на користь Відповідача 16120,00 грн. з вказанням в призначенні платежу: оплата за трубу, згідно рахунку-фактури №СФ-0000148 від 26.06.2018р. (арк.с. 18).

13.07.2018 року Позивач звернувся з вимогою вих.№01/13/07 (арк.с. 19) до Відповідача, в якій просив повернути грошові кошти перераховані за платіжним дорученням №3682 від 27.06.2018р. у розмірі 16120,00 грн. Дана вимога була отримана Відповідачем за довіреністю 20.08.18р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (арк.с.21). Вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Частиною 1 статті 181 ГК України також передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок обміну між Позивачем та Відповідачем документами та вчинення Позивачем дій по оплаті, між сторонами має місце правочин з поставки товару. При цьому сторонами узгоджено усі необхідні істотні умови для даного виду правочинів: узгоджено предмет поставки, його кількість, ціну, вартість та умови поставки.

Правовідносини з поставки регулюється статтями 264-271 ГК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Водночас, Позивач просить повернути сплачені ним кошти як помилково перераховані на підставі положень статті 1212 ЦК України.

Так, згідно з цією статтею особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи наведені норми права, для задоволення цього позову необхідно встановити відсутність між сторонами договірних взаємовідносин та як наслідок цього безпідставне отримання Відповідачем коштів.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відсутність між сторонами договірних взаємовідносин не доводиться поданими з боку Позивача матеріалами справи, а подання позову про повернення передоплати взагалі є передчасним Так, Позивач не звернувся до Відповідача з вимогою про поставку, за умови відсутності якої в подальшому у Позивача виникає право на повернення передплати. За відсутності таких обставин вимога про повернення передплати є неправомірною відмовою від договору.

У зв'язку з цим суд залишає позов без задоволення з покладенням усіх понесених Позивачем судових витрат на останнього в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДІПКО" залишити без задоволення.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно-інформаційна система" судові витрати у вигляді судового збору покласти на Позивача.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 14.02.2019

Суддя Н.Б. Кеся