Рішення

від 16.03.2018 по справі 905/3036/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2018 Справа № 905/3036/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/3036/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Трейдинг

до відповідача Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни

про стягнення 96 736,98 грн.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

Суть спору: ТОВ Донбас Трейдинг звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП Мельник Л.В. 96 736,98 грн., з яких: 84 903,18 грн. - основний борг; 7 734,31 грн. - пеня; 928 грн. - 3% річних, 3 171,49 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №121 від 09.06.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 15.01.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/3036/17, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду від 15.01.2018р. надіслана позивачу на адресу: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 5, та відповідачу на адресу: 86020, Донецька обл., Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул. Советська, 24, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та одержані сторонами, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також ухвала господарського суду Донецької області від 15.01.2018р. розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяви з запереченнями сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, клопотання сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надійшло. Відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України 16.03.2018р. господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

09.06.2017р. між ПАТ Донбас Трейдинг (продавець, позивач) та ФОП Мельник Л.В. (покупець, відповідач) укладений договір поставки №121, згідно з яким продавець зобов'язується поставляти і передати у власність покупця нафтопродукти (бітум, паливо), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 договору).

Найменування, марочний асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначаються у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунках та/або додатках (специфікаціях) до даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору загальна його вартість не може перевищувати 5 000 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Ціна, терміни, порядок оплати кожної партії товару, а також оплата транспортних витрат по доставці товару покупцеві узгоджується в рахунку-фактурі продавця, пред'явленого на оплату покупцю (п. 2.1. договору).

Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за товар та інші супутні послуги продавця в безготівковому порядку на підставі виставленого рахунку. Покупець проводить 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 2-х банківських днів після отримання рахунку (п. 2.2. договору).

За досягнутої домовленості сторонами поставка товару може здійснюватись на умовах відстрочення платежу на 5 днів від дати поставки товару (п.2.2.1 договору).

Згідно з п. 3.1. договору датою поставки вважається дата передачі товару продавцем покупцеві, зазначеною в видатковій накладній.

Умовами п.3.2 договору передбачено, що перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі відбувається в момент передачі товару покупцеві.

Продавець зобов'язується здійснити поставку товару Покупцеві протягом трьох робочих днів з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у порядку і на умовах, передбачених п.2.2 цього договору. Якщо сторони домовились про поставку товару на умовах відстрочення платежу, передбачених п.2.2.1 цього договору, то поставка здійснюється не пізніше трьох календарних днів після виставлення рахунку (п.3.5 договору).

У разі невиконання покупцем грошових зобов'язань, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (п. 5.2. договору).

Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонами та закінчується 31.12.2017р., а в частині розрахунків та виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір може бути продовженим шляхом підписання сторонами додаткових угод (п. 6.9. договору).

11.06.2017р. позивачем складений рахунок №36 від 11.06.2017р. на оплату товару Бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 на суму 245 686,18 грн.

11.06.2017р. позивач поставив відповідачу товар Бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 в кількості 22,54т на суму 245 686,18 грн., що підтверджується видатковою накладною №36 від 11.06.2017р., яка підписана сторонами без зауважень та заперечень та скріплена їх печатками.

Оплату товару відповідач не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією №12-07/1 від 12.07.2017р. про погашення заборгованості за договором №121 від 09.06.2017р. в розмірі 245 686,18 грн.

В подальшому, між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за договором № 121 від 09.06.2017р., за результатами якої складено та підписано відповідний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017р. по 20.10.2017р., з якого вбачається, що відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару в сумі 160 783 грн. наступним чином: 21.07.2017р. в сумі 45 400 грн., 27.07.2017р. - 30 000 грн., 21.08.2017р. - 25 383 грн., 29.08.2017р. - 20 000 грн., 06.09.2017р. - 20 000 грн., 25.09.2017р. - 10 000 грн., 20.10.2017р. - 10 000 грн.

Повноваження представника відповідача, яким підписані видаткова накладна та акт звіряння взаємних розрахунків, підтверджені довіреністю від 18.07.2016р. № 2915.

Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 96 736,98 грн., з яких: 84 903,18 грн. - основний борг; 7 734,31 грн. - пеня; 928 грн. - 3% річних, 3 171,49 грн. - інфляційні втрати.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір поставки №121 від 09.06.2017р., згідно з яким продавець зобов'язується поставляти і передати у власність покупця нафтопродукти (бітум, паливо), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах 100% попередньої оплати не пізніше 2-х банківських днів після отримання рахунку.

Виходячи з того, що рахунок №36 від 11.06.2017р. не містить дати його отримання відповідачем, та з матеріалів справи не вбачається досягнутої домовленості між сторонами щодо відстрочення платежу в порядку п. 2.2.1 договору, суд виходить з того, що оплата товару мала бути здійснена відповідачем після його прийняття відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України, а саме 11.06.2017р.

При цьому, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не підлягають застосованню до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. До того ж, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу та одержання останнім претензії за вих. № 12-07/1 від 12.07.2017р., яка надана позивачем разом з позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконані свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виник борг у розмірі 84 903,18 грн. При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 84 903,18 грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п.5.2. укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі невиконання покупцем грошових зобов'язань покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за період з 13.06.2017р. по 24.10.2017р. на суму боргу 84 903 грн. становить 7 734,31 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що розмір пені становить 7 792,47 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період з 13.06.2017р. по 24.10.2017р. на суму боргу 84 903 грн. становить 928 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що розмір 3% річних становить 935,10 грн.

З наведеного вбачається, що за розрахунками суду суми пені та 3% річних є фактично більшими, ніж заявлені позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, судом приймаються суми, визначені позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі на визначені позивачем суми, а саме 7 734,31 грн. та 928 грн. відповідно.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних втрат за загальний період з 13.06.2017р. по 24.10.2017р. на суму боргу 84 903 грн. становить 3 171,49 грн., перевірений господарським судом, та встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування починаючи з місяця, в якому мав бути здійснений платіж, а також за неповний місяць.

Тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період з 01.07.2017р. по 30.09.2017р. на суму боргу 84 903 грн. становить 1 782,96 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 782,96 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Трейдинг задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мельник Любові Володимирівни (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Трейдинг (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, 5; код ЄДРПОУ 37294098) основний борг у розмірі 84 903 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 18 коп., пеню у розмірі 7 734 (сім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн., інфляційні втрати у розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 96 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 (одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 04 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Рішення складено 16.03.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва