Рішення

від 18.02.2019 по справі 910/16082/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 18.02.2019Справа №  910/16082/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27; ідентифікаційний код: 20043069) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» (03179, м. Київ, вул. Бударіна, буд. 3А, офіс 1; ідентифікаційний код: 39962542) про стягнення 71 120,78 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю"Слов'янський дім ФПУ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромотор-Юкрейн" про стягнення 71120,80 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, передбачених умовами договору оренди № 30 (18) від 01.01.2018, а саме не сплатив орендну плату позивачу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 57923,41 грн. Крім того, позивач на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування  пені в сумі 7405,05 грн. та штрафу в сумі 5792,24 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський дім ФПУ" залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк  з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. 12.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов від позивача попередній  (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито провадження у справі №910/16082/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву. При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/16082/18 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03179, м. Київ, вул. Бударіна, буд. 3А, офіс 1), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була направлена на адресу відповідача. Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а відповідач, натомість, проявив бездіяльність щодо отримання ухвали суду,  відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/16082/18. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва                                                    ВСТАНОВИВ: 01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» (орендар) укладено Договір оренди №30(18), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар – прийняти у тимчасове, оплатне користування (оренду) будівлю або іншу капітальну споруду чи їх окрему частину, нежилі приміщення, визначені у розділі 2 цього договору. У п. 2.1 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони визначили, що об'єктом оренди є спортивний зал за адресою: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, строк оренди – 12 місяців з дати складання акту приймання-передачі, останній день оренди – 31.12.2018. Згідно з п. 4.1 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. На момент укладення цього договору сторони домовились, що орендна плата становить з 01.01.2018 по 15.04.2018 та з 16.10.2018 по 31.12.2018 – 14000,00 грн. за кожний місяць орендного користування; з 16.04.2018 по 15.10.2018 – 12600,00 грн. Додатковою угодою № 1 від 13.06.2018 до Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони погодили, що орендна плата становить з 01.07.2018 по 15.04.2018 становить 15000,00 грн. за кожний місяць орендного користування; з 16.10.2018 по 31.12.2018 – 18000,00 грн. Додатковою угодою № 2 від 15.08.2018 до Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони погодили, що орендна плата становить 20000,00 грн. за кожний місяць орендного користування. Відповідно до п. 4.5 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 3-х банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 5 числа поточного місяця. Відповідно до п. 9.1 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, строк оренди починає обчислюватися з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди та діє до 31.12.2018. Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Відповідно до п. 3.3 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 вступ орендаря у тимчасове, платне користування об'єктом оренди настає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди. Судом встановлено, що за актом приймання-передачі від 01.01.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018 (акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача і відповідача, копія долучена позивачем до позовної заяви). Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Відповідно до п. 9.3 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення об'єкта, якщо орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу. У разі відмови орендодавця від цього договору він попереджає орендаря про розірвання за два тижні; орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві об'єкт оренди у тому стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Судом встановлено, що листом №169 від 01.10.2018 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю за договором оренди позивач відмовляється від Договору оренди №30(18) від 01.01.2018, у зв'язку з чим вказаний договір оренди є розірваним з 17.10.2018 (копія листа долучена позивачем до позовної заяви). Вказаний лист був одержаний відповідачем 03.10.2018 (відповідно до напису про отримання, який міститься на вказаному листі). При достроковому розірванні або закінченні строку дії цього договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі об'єкта за актом приймання-передачі об'єкта (п. 4.10 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018). Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу об'єкту оренди за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018, зокрема, копії відповідного акту повернення об'єкта оренди, з огляду на що суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем плати, передбаченої вказаним договором оренди до 18.10.2018 (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви). Так, як вбачається з долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018, за період з 01.01.2018 по 18.10.2018 позивачем нараховано відповідачу орендну плату у загальному розмірі 142112,90 грн. Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Як встановлено судом, згідно з п. 4.1 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. На момент укладення цього договору сторони домовились, що орендна плата становить з 01.01.2018 по 15.04.2018 та з 16.10.2018 по 31.12.2018 – 14000,00 грн. за кожний місяць орендного користування; з 16.04.2018 по 15.10.2018 – 12600,00 грн. Додатковою угодою № 1 від 13.06.2018 до Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони погодили, що орендна плата становить з 01.07.2018 по 15.04.2018 становить 15000,00 грн. за кожний місяць орендного користування; з 16.10.2018 по 31.12.2018 – 18000,00 грн. Додатковою угодою № 2 від 15.08.2018 до Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони погодили, що орендна плата становить 20000,00 грн. за кожний місяць орендного користування. Суд зазначає, що місячні розміри орендної плати, наведені позивачем у розрахунку заборгованості, відповідають умовам Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 та визнаються судом обґрунтованими. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, відповідно до п. 4.5 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 3-х банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 5 числа поточного місяця. Таким чином, відповідач у будь-якому випадку повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5-го числа поточного місяця. Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, долучених позивачем до позовної заяви, відповідачем було сплачено позивачу орендну плату за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018 у загальному розмірі 91030,00 грн. (враховуючи вказане відповідачем при здійсненні платежів призначення платежу). Таким чином, враховуючи, що загальний розмір орендної плати за період з 01.01.2018 до 18.10.2018 становить 142112,90 грн., а відповідач сплатив позивачу орендну плату у розмірі 91030,00 грн., у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 51082,90 грн. Доказів сплати орендної плати у розмірі 51082,90 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано. Крім того, відповідно до п. 5.1 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 сторони домовились, що крім орендної плати, зазначеної у п. 4.1 розділу 4 договору, до якої входить вартість послуг за водо- електро та теплопостачання, вивіз сміття орендар окремо сплачує за електроенергію та електропостачання. Розмір плати за електроенергію та електропостачання розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників і складеного орендодавцем рахунку споживання орендарем зазначених послуг. Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, та підтверджується складеними між сторонами (підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача) актами надання послуг, за період з 01.01.2018 до 18.10.2018 позивачем було нараховано до відшкодування відповідачу електричну енергію у загальному розмірі 27581,10 грн. Орендар сплачує за електроенергію на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, протягом 3-х банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 числа поточного місяця (п. 5.2 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018). При цьому, відповідно до п. 5.6 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 при достроковому розірванні або закінченні строку дії цього договору плата за комунальні послуги сплачуються орендодавцем по день фактичної здачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі об'єкта. Судом встановлено, що відповідач відшкодував позивачу вартість електроенергії у загальному розмірі 20740,59 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучені до позовної заяви (враховуючи вказане відповідачем при здійсненні платежу призначення платежу). Таким чином, оскільки загальна вартість електроенергії, яку повинен був відшкодувати відповідач, становить 27581,10 грн., тоді як відповідач відшкодував позивачу вартість електроенергії у сумі 20740,59 грн., у відповідача виникла заборгованість з відшкодування вартості спожитої електричної енергії у сумі 6840,51 грн. Доказів відшкодування позивачу електричної енергії у розмірі 6840,51 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018 у сумі 57923,41 грн. (орендна плата у розмірі 51082,90 грн. та вартість електроенергії у сумі 6840,51 грн.) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» суми основного боргу у розмірі 57923,41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7405,05 грн., нараховану за загальний період з 06.06.2018 по 29.11.2018. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 8.2 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день прострочення, та штраф у розмірі 10% від суми боргу. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості (в межах розміру, заявленого позивачем), у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» пені у сумі 7405,05 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 5792,34 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Як вбачається з п. 8.2 Договору оренди №30(18) від 01.01.2018 у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми боргу. Таким чином, оскільки заборгованість відповідача за Договором оренди №30(18) від 01.01.2018 становить 57923,41 грн., суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» 10% штрафу від суми заборгованості -  5792,34 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову повністю. На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромото-Юкрейн» (03179, м. Київ, вул. Бударіна, буд. 3А, офіс 1; ідентифікаційний код: 39962542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27; ідентифікаційний код: 20043069) суму основного боргу у розмірі 57923 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 41 коп., пеню у розмірі 7405 (сім тисяч чотириста п'ять) грн. 05 коп., штраф у розмірі 5792 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 18.02.2019 Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов