Рішення

від 11.02.2019 по справі 914/2071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2019 Справа №914/2071/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєліт", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка", м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 931 987, 66 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Жданова М. О. - представник;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка" про стягнення 931 987, 66 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2071/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.12.2018.

Представник позивача у судове засідання 10.12.2018 з'явився. Представник відповідача у судове засідання 10.12.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення підготовчого засідання. Ухвалою суду від 10.12.2018 підготовче засідання відкладено на 27.12.2018.

Представники сторін у судове засідання 27.12.2018 з'явилися. Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із скасуванням довіреності попереднього представника та дорученням представляти інтереси відповідача новому представнику - Романчуку Д. М. Ухвалою суду від 27.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 28.01.2019.

У судове засідання 28.01.2019 представник позивача з'явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив на позовну заяву. Представник відповідача в судове засідання 28.01.2019 з'явився, через канцелярію суду 10.01.2019 подав відзив на позовну заяву. Ухвалою від 28.01.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2019 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2019 не з'явився.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.02.2019 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєліт" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка" про стягнення 931 987, 66 грн заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на укладений між сторонами договір постачання від 10.01.2017 № 10-01/17, за умовами якого він поставив у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, у кількості та асортименті визначених специфікаціями до цього договору, на загальну суму 4 832 487, 66 грн.

Згідно умов специфікацій до договору, термін оплати за поставлену продукцію встановлено протягом 30 днів з моменту поставки.

Як зазначає позивач, відповідач за поставлений йому товар оплатив лише частково суму в розмірі 3 900 500, 00 грн, таким чином заборгувавши позивачу 931 987, 66 грн.

З метою захисту свого права на отримання плати за поставлений товар, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 931 987, 66 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву підтвердив отримання продукції від позивача на підставі договору від 10.01.2017 № 10-01/17 та зазначив, що починаючи з 19.01.2017 ним проводилась оплата за поставлену продукцію. Однак, як пояснив представник відповідача, з 22.05.2018 у ТзОВ "Універсальна бурильна техніка" утворився борг із зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску, яке є пріоритетним перед іншими зобов'язаннями, тому відповідач не мав змоги в повному обсязі та вчасно виконати своє зобов'язання перед позивачем, щодо оплати за поставлену продукцію. З метою врегулювання даного спору відповідач пропонував позивачу укладення мирової угоди з умовою розстрочення наявної заборгованості та її сплати періодичними платежами в сумі 50 000, 00 грн до повного погашення, однак із вказаними умовами позивач не погодився.

Обставини справи встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рєліт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка" було укладено договір постачання від 10.01.2017 № 10-01/17 (далі - договір), за умовам п. 1.1. якого, постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) в обумовлені терміни, у власність покупцеві (відповідачу) продукцію виробничо-технічного призначення, що іменується надалі продукція , а покупець зобов'язався прийняти продукцію і сплатити за неї певну грошову суму відповідно до специфікацій до цього договору, що є складовою і невід'ємною частиною цього договору.

У п. 2.1. та п. 4.1. договору сторони погодили, що асортимент, кількість та ціна продукції вказуються у специфікаціях, що додаються до цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору, постачання продукції здійснюється постачальником на умовах, які вказуються у відповідних специфікаціях на постачання продукції (згідно Інкотермс 2010 ).

Оплата продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах вказаних в специфікаціях, що додаються до цього договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 12.1. договору, з врахуванням змін внесених згідно додаткової угоди від 25.12.2017 № 1, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано 14 специфікацій до договору постачання, у яких передбачено кількість, асортимент та ціна продукції яка підлягала поставці.

Умовами специфікацій до договору, було визначено термін оплати за поставлену продукцію протягом 30 днів з моменту поставки.

Позивач, на виконання умов договору постачання, у період з 16.01.2017 по 13.04.2018 поставив відповідачу продукцію, передбачену у специфікаціях до договору, на загальну суму 4 832 487, 66 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками та завіреними печатками сторін, а також довіреностями виданими відповідачем уповноваженим особам на отримання продукції, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за поставлену продукцію лише 3 900 500, 00 грн, що підтверджується долученими позивачем виписками по рахунку ТзОВ Рєліт . Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 931 987, 66 грн.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини справи та представлені суду докази, суд вважає підставною та обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену позивачем продукцію в розмірі 931 987, 66 грн.

Посилання відповідача щодо неможливості виконання ним свого зобов'язання перед позивачем у зв'язку зі виникненням фінансових труднощів у ТзОВ "Універсальна бурильна техніка", внаслідок сплати товариством єдиного соціального внеску, судом до уваги не приймається з огляду на положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів повної сплати боргу відповідачем, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, б. 20, код ЄДРПО 40978147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєліт" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12, код ЄДРПОУ 36512423) 931 987, 66 основного боргу та 13 979, 82 грн судового збору .

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 18.02.2019.

Суддя Манюк П.Т.