Рішення

від 13.02.2019 по справі 914/2067/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 Справа № 914/2067/18

місто Львів

За позовом: акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк), до відповідача:комунального підприємства "ТІК" (надалі - Клієнт), предмет позову: зобов'язання визнати кредиторські вимоги. Суддя Рим Т.Я. Секретар судового засідання Кушта А.М. Представники сторін: позивача:Жарський І.Р. - адвокат, відповідача:не з'явився. Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до комунального підприємства "Тік" про зобов'язання визнати кредиторські вимоги із заборгованості за договором від 05.09.2013, яка утворилась станом на 17.09.2018 в сумі 161'212,12 грн. Ухвалою від 09.11.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2018.

У підготовче засідання 12.12.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Ухвала про відкриття провадження у справі не була отримана відповідачем та повернута відділенням поштового зв'язку до суду. Суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 26.12.2018.

Ухвала-виклик в судове засідання від 12.12.2018 не була вручена відповідачеві та повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду. Також 13.12.2018 суд здійснив спробу надіслати відповідачу телефонограму з інформацією про дату наступного підготовчого засідання. Однак оператор мобільного зв'язку повідомив, що номер телефону відповідача, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є недійсним. З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. В суду відсутні будь-які інші відомості щодо можливого перебування ліквідаційної комісії відповідача.

В підготовче засідання 26.12.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив суду.

З урахуванням виконання завдань виконавчого провадження, оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.01.2019.

Ухвала-виклик в судове засідання від 26.12.2018 не була вручена відповідачеві та повернулась на адресу суду. В судове засідання 30.01.2019 сторони не з'явилися. Позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника позивача взяти участь у судовому засіданні 30.01.2019. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив відкласти судове засідання на 13.02.2019.

Зважаючи на відсутність підстав, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано таким. Клієнт приєднався до Умов та правил надання банківських послуг шляхом підписання відповідної заяви, що свідчить про укладення ним договору банківського обслуговування. Клієнтові був наданий кредит в обмін на зобов'язання про його повернення та сплату процентів і винагороди. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 17.09.2018 утворилась заборгованість перед Банком у розмірі 161'212,12 грн., зокрема 19'867,25 грн. - заборгованість за кредитом, 52'526,17 грн. - заборгованість за відсотками, 8'385,50 грн. - заборгованість з комісії та 80'433,20 грн. - пеня, 135,29 грн. - комісійна винагорода та 96,11 грн. - пеня.

Клієнт перебуває в стані припинення в результаті ліквідації. Банк направив відповідачу та його засновнику заяви з кредиторськими вимогами. Клієнтові така заява не була вручена та повернулася до Банку. Водночас, засновнику Клієнта вона була вручена, однак жодної відповіді Банк не отримав.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав суду відзиву на позовну заяву .

Фактичні обставини справи.

Клієнт 05.09.2013 через систему інтернет-клієнт-банкінг подав заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (а.с. 17), чим виразив згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови), Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування від 05.09.2013 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Також Клієнт подав заяву про відкриття рахунку (а.с. 17, зворотня сторона), зокрема поточний рахунок 26003053813871 та картковий рахунок 26054053811457.

Відповідно до Договору Клієнту було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003053813871 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов встановлено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Клієнту кредитний ліміт в розмірі 20'000,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою з рахунку.

Господарський суд Львівської області розглядав справу №914/2183/15 за позовом Банку до Клієнта про стягнення 44'218,14 грн. заборгованості за Договором, як виникла станом на 24.03.2015. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2015 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Клієнта на користь Банку 19'867,25 грн. заборгованості за кредитом, 13'184,60 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 8'662,95 грн. пені, 2'503,34 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом та 1'827,00 грн. судового збору. Зазначене рішення набрало законної сили 15.09.2015. На виконання рішення суду було видано наказ від 07.10.2015.

Таким чином, рішенням суду у справі №914/2183/15 вирішено стягнути з Клієнта частину заборгованості, що виникла станом на 24.03.2015. У зв'язку з тим, що рішення суду до сих пір не виконане, Банк продовжив нараховувати Клієнту відсотки, комісію та пеню після набрання рішенням законної сили. Зокрема, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості Клієнта за Договором станом на 17.09.2018, відповідна заборгованість була розрахована Банком з 2013 року по 17.09.2018.

Крім того, у зв'язку з невиконанням Клієнтом зобов'язань зі сплати винагороди за розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку, виникла заборгованість у розмірі 231,40 грн., зокрема 135,29 грн. - комісійної винагороди та 96,11 грн. - пені.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Клієнт перебуває в стані припинення шляхом ліквідації. Єдиним засновником Клієнта є Стоянівська сільська рада Радехівського району Львівської області.

Банк надіслав ліквідаційній комісії Клієнта заяву №0000000244/1 від 19.09.2018 (а.с. 90) з кредиторськими вимогами у розмірі 161'212,12 грн. та 231,40 грн., що підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 91). Як вбачається з довідки публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 92), заява не була вручена ліквідаційній комісії Клієнта.

Банк надіслав вищезазначену заяву також Стоянівській сільській раді Радехівського району Львівської області, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною, фіскальним чеком публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 94). Стоянівська сільська рада Радехівського району Львівської області отримала заяву 25.09.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 95).

Докази про надання Стоянівською сільською радою відповіді на заяву відсутні в матеріалах справи.

Оцінка суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та має бути прийняте рішення, яке надсилається кредитору.

Згідно з частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Клієнт з 11.09.2018 перебуває у стані припинення. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 11.11.2018.

Статтею 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Судом встановлено, що 19.09.2018 Банк звернувся до ліквідаційної комісії Клієнта та до засновника Клієнта із заявою з кредиторськими вимогами у розмірі 161'212,12 грн. та 231,40 грн.

Ліквідаційна комісія не отримала поштового повідомлення, у зв'язку з чим воно повернулось на адресу Банку. Неотримання Клієнтом на підприємстві зв'язку листа, що містив кредиторські вимоги не дає підстав вважати такі вимоги непред'явленими. Таким чином суд вважає, що Банк належним чином заявив Клієнту свої кредиторські вимоги.

Виходячи із змісту статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду. Суд констатує, що Банк звернувся до суду в строк, передбачений положеннями статті 112 Цивільного кодексу України.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за заявою Клієнта Банк відкрив поточний банківський рахунок 26003053813871, на який Клієнту встановлено кредитний ліміт в сумі 20'000,00 грн.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.2.2.3. та 3.2.1.2.2.5. Умов та тарифів надання банківських послуг передбачено, що Клієнт зобов'язаний сплачувати проценти за весь час фактичного користування кредитом; здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, а також повернути кредит в строк, встановлений пунктами 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов кредит Банком надано в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами пунктів 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.

Як вже вище зазначено, позивач звертався до суду щодо стягнення заборгованості за Договором, що виникла станом на 24.03.2015. Суд вирішив стягнути відповідну заборгованість, однак рішення суду до сих пір залишається невиконаним.

У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають у визнанні відповідачем кредиторських вимог позивача із заборгованості за Договором, яка утворилась станом на 17.09.2018, серед іншого зокрема: 19'867,25 грн. заборгованості за кредитом, 52'526,17 грн. заборгованості за відсотками, 8'385,50 грн. заборгованості по комісії, 80'433,20 грн. пені. Зазначене свідчить, що після ухвалення рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2183/15 позивач донарахував відповідачеві відсотки, комісію та пеню за Договором.

Разом з тим, суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 14.02.2018 №564/2199/15-ц, від 28.03.2018 №444/9519/12, від 31.10.2018 №202/4494/16-ц. Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. За таких обставин підставними є вимоги позивача в частині нарахування пені та відсотків за користування кредитом в сумі, яка визначена станом на час ухвалення судом рішення у справі №914/2183/15.

Зважаючи на зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині необхідності визнання кредиторських вимог в таких розмірах: 19'867,25 грн. - заборгованість за кредитом, 18'160,24 грн. - заборгованість за відсотками, 8'385,50 грн. - заборгованість з комісії, 18'985,69 грн. - пеня, 135,29 грн. - комісійна винагорода та 96,11 грн. - пеня за порушення строків сплати комісійної винагороди.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається відшкодування витрат на оплату судового збору у розмірі 717,32 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 126, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати комунальне підприємство "ТІК" (адреса: 80220, Львівська область, Радехівський район, село Стоянів, вулиця Стуса, будинок 2; ідентифікаційний код 32562161 ) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570 ) із заборгованості за договором № б/н від 05.09.2013, зокрема заборгованість за кредитом - 19'867 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 25 коп., заборгованість за відсотками - 18'160 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 24 коп., заборгованість з комісії - 8'385 (вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 50 коп., пеню - 18'985 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., комісійну винагороду - 135 (сто тридцять п'ять) грн. 29 коп., пеню - 96 (дев'яносто шість) грн. 11 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з комунального підприємства "ТІК" (адреса: 80220, Львівська область, Радехівський район, село Стоянів, вулиця Стуса, будинок 2; ідентифікаційний код 32562161 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570 ) 717 (сімсот сімнадцять) грн. 32 коп. витрат на оплату судового збору.

4. Відмовити в задоволені решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.02.2019.

Суддя Рим Т.Я.