Рішення

від 13.02.2019 по справі 922/114/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/114/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Торнадо", м. Харків

про стягнення 50000,00 грн.

за участю представників:

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Торнадо" про стягнення заборгованості за договорами № 6Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової поворотної допомоги від 05.07.2018 року у розмірі 50000,00 грн. Судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 8842,00 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн. позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 922/114/19, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання, проведення якого призначено на 13.02.2019 р. о 10:00.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61052, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 37, проте була повернута до суду з довідкою пошти про повернення з посиланням на інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, проте не скористався своїм правом на надання відзиву на позов.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

Крім того, 13.02.2019 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. 3918) про відкладення розгляд справи, у зв'язку з зайнятістю 13.02.2019 р. представника позивача в іншому судовому засідання, яке відбудеться в Київському районному суді м. Харкова.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що участь представника позивача у судовому засіданні не була визнана обов'язковою, позивач не обмежений законодавством при виборі особи, уповноваженої представляти його інтереси при розгляду справи у порядку спрощеного провадження та у клопотання не зазначено обставин, які б свідчили про те, що відсутність представника позивача у судовому засіданні перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому судом враховано, що у клопотанні про відкладення розгляду справи не назначено обставин які перешкоджають розгляду справи по суті та не наведено доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об'єктивних причин.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи неявку всіх учасників справи у судове засідання, суд в порядку частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 липня 2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Торнадо" (позичальник) укладено договір № 6Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 50000,00 грн. не пізніше ніж через 5 банківських днів із дати підписання договору.

Згідно п. 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога має бути повернена позичальником позикодавцю в повному обсязі до 31.07.2018 р.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги. (п. 7.1 договору).

Позивач на виконання умов договору № 6Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, перерахував відповідачу на банківський рахунок суму у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 497 від 05.07.2018 з призначенням платежу: безвідсоткова поворотня фінансова допомога, згідно Договору № 6Ф від 05.07.2018 .

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, у строк визначений договором (до 31.07.2018), суму допомоги позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір № 6Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно із яким позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 50000,00 грн. (суму позики).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 50000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 497 від 05.07.2018, копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що строк надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги - до 31.07.2018 року.

Доказів укладення між сторонами угоди про продовження вказаного строку матеріали справи не містять.

Таким чином, останнім днем виконання відповідачем свого обов'язку з повернення фінансової допомоги, наданої позивачем за вказаним договором у розмірі 50000,00 грн. є 31.07.2018.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що в строк визначений договором відповідач не повернув позивачу безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 50000,00 грн., при цьому відповідач доказів протилежного не надав.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів належного виконання умов договору не надав, суму безвідсоткової фінансової допомоги в строк, передбачений договором, позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 50000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Шинкарчук Андрія Володимировича, з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Торнадо", про що було укладено відповідний договір про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2019.

Факт надання юридичних послуг адвокатом Шинкарчук Андрієм Володимировичем підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі виконаних послуг № 1 до договір про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2019, згідно з яким вартість послуг за цим актом, наданих товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" складає 3842,00 грн., клієнт жодних претензій до якості наданих адвокатом послуг не має.

Натоміть з видаткового касового ордеру від 09.01.2019 року вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2019 товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" було сплачено адвокату 8842,00 грн.

Згідно з приписами п. 4.2 договору, гонорар адвоката, зокрема фіксована оплата: представництво інтересів у суді першої інстанції складає 5000,00 грн.

Водночас, для включення всієї суми фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Матеріалами справи підтверджені фактичні витрати на професійну правничу (правову) допомогу позивач на суму 3842,00 грн., про що до суду надано копії договору договір про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 919; акту приймання передачі виконаних послуг № 1 до договір про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2019 на суму 3842,00 грн., відповідно до якого Адвокат надав на користь клієнта наступні послуги: вивчення документів, збирання доказів, складання та подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3842,00 грн. та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, а відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнувши з останнього на користь позивача 3842,00 грн. витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Щодо витрат понесених позивачем на оплату адвокату представництва інтересів позивача у суді першої інстанції, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги дорівнює 5000,00 грн., то суд не знаходить правових підстав для їх задоволення, оскільки справа розглянута за відсутності представника позивача та при цьому його участь у судовому засіданні не була визнана обов'язковою.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Торнадо" (61052, Харківська обл., місто Харків, вулиця Полтавський шлях, будинок 37; ідент. код 34952283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Римарська, будинок 23; ідент. код 38000269) 50000,00 грн. основного боргу; 3842,00 грн. витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та 1921,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13.02.2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков