Рішення

від 07.02.2019 по справі 922/2978/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2978/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 3 - я особа, яка не Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Харківська міська рада, м. Харків до Харківської міської громадської організації "Спортивний клуб "Олександр", м. Харків про визнання укладеним договору за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської громадської організації "Спортивний клуб "Олександр", в якому просить визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківською міською громадською організацією "Спортивний клуб "Олександр" в редакції, викладеній в позовній заяві. Просить суд також стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання позову до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу № 922/2978/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато у справі № 922/2978/18 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 20.11.2018 р. о(об) 11:20. Даною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківську міську раду. Ухвалою суду від 20.11.2018 р. прийнято заяву Позивача (вх. № 32442 від 16.11.2018 р.) про уточнення позовної заяви до розгляду та відкладено розгляд підготовчого засідання на 11.12.2018 р. о 10:20. Ухвалою суду від 11.12.2018 р. розгляд підготовчого засідання було відкладено на 20.12.2018 р. о 12:00. Ухвалою суду від 20.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "17" січня 2019 р. о 10:20.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача та третьої особи в підготовче засідання не з'явились, ніяких документів не надали. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Ухвали, що направлялись сторонам повертаються до суду.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, суд встановив наступне.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 08.06.2017 № ХК 143171583648, Харківська міська громадська організація Спортивний клуб Олександр є замовником реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 52-76, другого поверху 36-56 в літ. А-2 по вул. Валентинівській (колишня Блюхера), 64-Б під адміністративні приміщення.

Відповідачем до п. 22 декларації про готовність об'єкта до експлуатації внесений запис про те, що об'єкт не залучається до сплати пайової участі відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проте, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 08.06.2017 № ХК 143171583648, Харківською міською громадською організацією Спортивний клуб Олександр внесено запис про проведення реконструкцію без змін зовнішніх конфігурацій, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки, зазначити інформацію щодо договору про пайову участь, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не потрібно.

На виконання положень п. 1.7. Порядку та ч. 4 ст. 40 Закону №3038 не містить такої підстави для звільнення від пайової участі, як реконструкція приміщень без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки.

У зв'язку з чим Харківська міська громадська організація Спортивний клуб Олександр , листом-повідомленням від 12.09.2017 № 1364/0/124-17, позивачем було проінформовано відповідача про необхідність у 10-ти денний термін звернутися із заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додати до заяви документи, передбачені п. 2.6 Порядку.

12.01.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена пропозиція №31/0/124-18 про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та направлено до відповідача для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, яка останнім залишилась без задоволення та й договір не уклав.

Як вказує позивач у позові, своєю відмовою щодо укладання договору відповідач порушує майнові права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, що свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Таким чином, положеннями ст. 40 названого Закону визначений обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті), що має відбуватись згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затвердженим органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог Закону, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 № 319 виконавчого комітету Харківської міської ради) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.5 Порядку замовник будівництва зобов'язаний не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію звернутися із заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь.

Відповідно до п. 2.8 Порядку, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є: розмір пайової участі (внеску), строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін (п. 2.9 Порядку).

Відповідно до п. 1.6 Порядку, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва;

об'єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси;

замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом ст. 1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

За змістом статей 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2017 року по справі № 3-1553гс16 (908/312/16), від 25 травня 2017 року по справі № 3-187гс17 (922/6583/15) та від 12 липня 2017 року по справі № 3-729гс17 (908/6328/15) та постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/6331/15, від 26.06.2018 у справі №903/736/17, від 18.04.2018 у справі №331/801/16-ц, від 07.05.2018 у справі №908/6327/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Також, даною нормою встановлено, що замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Отже, обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом № 3038-VI покладено саме на замовника такого будівництва та укладання договору пайової участі є обов'язковим.

Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені Законом № 3038-VI, приписи ст. 40 якого є імперативними та підлягають обов'язковому виконанню замовниками будівництва.

Положеннями статті 40 Закону № 3038-VI чітко встановлений обов'язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста. Накладення такого обов'язку, в свою чергу, встановлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов'язків щодо пайової участі.

Таким чином, не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, не звільняє замовника від виконання власного обов'язку в натурі.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язання яке прямо передбачене чинним законодавством.

Оскільки згідно положень ст. 40 Закону № 3038-VI пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова зобов'язання з пайової участі є грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних відносин.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що існує пряма вказівка Закону № 3038-VI щодо обов'язковості прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту діями відповідача з ухилення від участі у розвитку інфраструктури м. Харкова порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання пайових внесків, чим завдається майнова шкода місцевому бюджету.

Згідно ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Отже, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішення суду за умови виникнення переддоговірного спору, якщо обов'язковість укладення договору прямо передбачена законом.

Обов'язковість укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури прямо передбачено, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності відповідно до якого замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради під час подання до суду позову зроблено розрахунок розміру величини пайової участі при реконструкції нежитлових приміщень першого поверху №52-76, другого поверху №36-56 в літ. "А-2" під адміністративним приміщенням по вул. Валентинівській (колишня вул. Блюхера), 64-Б.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно п. 2.10 Порядку, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі замовника у створенні інфраструктури м. Харкова.

Згідно п.п. 3.1, 3.3 Порядку, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, становить:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно п. 5.4 Порядку, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Відповідно до п. 5.5 Порядку, у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до п. 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %.

Отже, у випадку несвоєчасного укладання договору, розмір пайової участі розраховується відповідно до встановлених у п. 5.4 Порядку 10 або 4 відсотків, які не перевищують законодавчий граничний розмір. На 10 відсотків збільшується вже підрахований розмір пайової участі. При цьому, законодавець вимагає визначення розміру пайової участі у залежності від граничного (максимального) розміру та не обмежує право органу місцевого самоврядування на встановлення додаткових нарахувань на вже підраховану величину пайової участі, у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо встановлення відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів пайової участі у визначний договором про пайову участь строк, з огляду на наступне.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків, передбачених п. 2.1 цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно зі статями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 ЦК визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у; будь-який час.

За загальним правилом, згідно ч. 3 ст. 232 ГК України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Отже під час застосування, у проекті договору про пайову участь до замовника відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів, позивач діяв в межах наданих законодавством повноважень щодо встановлення відповідальності за невиконання договірних відносин.

Згідно статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. Основою успішного виконання бюджетів усіх рівнів с своєчасне і повне надходження відповідних коштів.

Згідно пункту 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Щорічно Харківська міська рада затверджує бюджет міста Харкова на відповідний рік. Відповідно до цих рішень джерелами формування спеціального фонду бюджету міста Харкова є, зокрема, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вказані кошти, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України відносяться до доходів бюджету від неподаткових надходжень. Внаслідок невиконання замовниками будівництва зобов'язань щодо сплати до міського бюджету коштів пайової участі, що прямо встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Харківська міська рада недоотримає відповідні кошти.

Отже, встановлений у п. 2.1.2. проекту договору строк платежу пайового внеску у повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладення даного договору, є збалансованим терміном сплати пайової участі до бюджету м. Харкова.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у цій справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) та Харківською міською громадською організацією Спортивний клуб Олександр (61080, м. Харків, просп. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 26018658) в такій редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків ___

---

201__ р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі Департамент , в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Фатєєва Михайла Івановича, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання з однієї сторони, та з іншої сторони: Харківська міська громадська організація Спортивний клуб Олександр (код ЄДРПОУ 26018658), іменована надалі Замовник , на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору

1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі Замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 52-:-76, другого поверху 36-:-56 в літ. А-2 по вул. Валентинівській (колишня Блюхера), 64-Б під адміністративні приміщення.

2.Обов'язки сторін

2.1. Замовник :

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921020002, МФО - 899998, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 1 467 674,34 грн. (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 34 копійки), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2. Департамент :

2.2.1. На запит Замовника надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання Замовником обов'язків, передбачених п. 2.1. цього договору, Замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов'язки за цим договором переходять до правонаступників.

6.4. У разі зміни замовника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов'язки щодо виконання умов договору переходять до нового замовника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін

Від Департаменту

Заступник міського голови -

директор Департаменту економіки

та комунального майна

---

М.І. Фатєєв

61003, м. Харків, м-н Конституції, 7

(код ЄДРПОУ 25610834)

Від Замовника

Харківська міська

громадська організація

Спортивний клуб Олександр

---

61080, м. Харків,

просп. Льва Ландау, 27

(код ЄДРПОУ 26018658)

Додаток

до договору від

---

№

---

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

Розрахунок

величини пайової участі Харківської міської громадської організації Спортивний клуб Олександр при реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 52-:-76, другого поверху 36-:-56 в літ. А-2 під адміністративні приміщення по вул. Валентинівській (колишня Блюхера), 64-Б.

1. Коефіцієнт відповідно до розміру пайової участі 10% - 0,1

2. Загальна площа об'єкту - 697,1 кв.м.

3. Опосередкована вартість 1 кв.м. - 19 140,00 грн.

4. Загальна кошторисна вартість реконструкції об'єкта

на дату введення до експлуатації об'єкта - 13 342 494,00 грн.

5. Розмір пайової участі 10% від загальної кошторисної вартості - 1 334 249,40 грн.

6. Збільшення на 10% розміру пайової участі згідно п. 5.5. Порядку - 133 424,94 грн.

7. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (усього до сплати коштів пайової участі за договором) - 1 467 674,34 грн.

Днем укладання договору вважати день набрання рішенням сулду законної сили.

Стягнути з Харківської міської громадської організації Спортивний клуб Олександр (61080, м. Харків, просп. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 26018658) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, платіжні реквізити для перерахування коштів: реєстр. рахунок 35412042033868, Банк ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011) витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2019 р.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.П. Жигалкін