Рішення

від 11.02.2019 по справі 161/17392/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17392/18

Провадження № 2/161/564/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Царюк Н.М.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Вакуліча В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євровуд Україна про стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.05.2018 під час виконання трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок на виробництві, під час видалення обрізка деревини, через випадкове увімкнення ланцюгового конвеєра, він отримав тілесне ушкодження, наслідком якого стала травматична ампутація правої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини плеча. По даному факту було складено акти форми Н-1 та Н-5 від 25.06.2018. За результатами розслідування нещасного випадку встановлено, що останній трапився через те, що технічний стан ланцюгового конвеєра не відповідав вимогам про охорону праці та було виявлено ряд порушень вимог законодавства про охорону праці. В результаті отриманої травми йому було встановлено інвалідність ІІІ групи довічно з протипоказанням важкої фізичної праці. Отриманим трудовим каліцтвом йому було завдано моральної шкоди, яка полягає тому, що в його життєвих та робочих стосунках відбулися істотні зміни, він має ряд незручностей в побуті, не може керувати автомобілем, змушений витрачати додаткові зусилля для відновлення нормальних життєвих стосунків з рідними та оточуючими. Крім того, йому встановлено необхідність в подальшому медичному спостереженні та лікуванні. Вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача в його користь моральну шкоду у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом у розмірі 200 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити. Додатково пояснили, що позивачу встановлена втрата працездатності 55%. Він за спеціальністю технік-електромеханік. На даний час працює у відповідача, однак, сам не може працювати, у нього є напарник. Проживає з сім'єю в приватному будинку, є господарство, яке він не може вести, ні город копати, доводиться когось просити, дружина вдома робить все сама, сам не може нормально ні одягнутися ні роздягнутися; продав автомобіль і мотоцикл, бо більше не може керувати ними.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову визнав частково з підстав, викладених у відзиві. Покликався на те, що у травмуванні є частково і особиста необережність позивача. Просив врахувати те, що позивача залишили працювати на підприємстві і створили йому для роботи належні умови. Крім того, сім'ї позивача після отриманої ним травми неодноразово надавалась матеріальна допомога. Визначену позивачем суму моральної шкоди вважає занадто високою, просить зменшити на розсуд суду з урахуванням принципів розумності і справедливості.

Заслухавши доводи сторони позивача, пояснення сторони відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 20.10.2016 ОСОБА_2 був прийнята на посаду електрика ТзОВ Євровуд Україна , що підтверджується копією трудової книжки (а.с.23).

08.05.2018 відповідно до розпорядження керівника підприємства Корецького А.А., головний інженер ОСОБА_6 дав вказівку головному енергетику ОСОБА_7, електромонтеру ОСОБА_2 та двом слюсарям-налагоджувальникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконувати пусконалагоджувальні роботи по запуску сушильної камери Bruks. Для запуску сушильної камери її необхідно було завантажити тирсою з бункера. Сушильна камера завантажувалась з бункера тирси за допомогою ланцюгових конвеєрів та за допомогою рухомої підлоги, для подальшого запуску процесу сушіння тирси. Під час завантаження тирси за допомогою ланцюгових конвеєрів та рухомої підлоги бункера в конвеєр попадали куски деревини, які призводили до блокування ланцюгового конвеєра. Для уникнення блокування ланцюгового конвеєра проводилось видалення кусків деревини через технологічні люки, шляхом зупинення ланцюгового конвеєра. Пульт для зупинки конвеєра був винесений безпосередньо до технологічних люків.

Після обідньої перерви біля конвеєра залишились головний енергетик ОСОБА_7 та електромонтер ОСОБА_2

Приблизно біля 15 год. 25 хв. Головний енергетик відійшов до сушильної камери, через декілька хвилин почув крик про допомогу. Підбігши до конвеєра ОСОБА_7 побачив ОСОБА_2 без правої руки. Викликали карету швидкої допомоги та надали першу невідкладну допомогу.

За результатами розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_2 під час виконання трудових обов'язків було складено Акт №1 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 25.06.2108 (а.с. 4-8) та Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 25.06.2108 (а.с.9-14).

Комісією з розслідування нещасного випадку в ДП Волинський ЕТЦ був скерований лист для проведення технічного огляду стану ланцюгового конвеєра на відповідність вимогам законодавства про охорону праці. Відповідно до висновку експертизи №07-04-18-0436.18 технічний стан ланцюгового конвеєра не відповідав вимогам про охорону праці та було виявлено ряд порушень.

Причинами нещасного випадку визнано: основною - незадовільний технічний стан засобів виробництва, супутніми - відсутність або неякісне проведення інструктажу, невиконання посадових обов'язків, особиста необережність потерпілого. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці визнано директора ТзОВ Євровуд Україна , головного енергетика, головного інженера (а.с.7).

Крім того, судом встановлено, що внаслідок отриманої травми з 06.09.2018 ОСОБА_2 довічно встановлено ІІІ групу інвалідності по причині трудового каліцтва, висновком про умови та характер праці протипоказано важку фізичну роботу, рекомендовано спостереження і лікування у травматолога, що підтверджується Довідкою до акта МСЕК серії 12ААА №766707 від 11.09.2018 (а.с.17).

06.09.2018 ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 55%, що підтверджується Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №020905 від 11.09.2018.

Разом з тим, судом встановлено, що підприємством відповідачем після нещасного випадку позивачу та його дружині були надані кошти для лікування та реабілітації позивача після нещасного випадку, зокрема: 06.05.2018 - 2470 грн., 14.05.2018 - 16000 грн., 03.07.2018 - 5050,40 грн. Позивач як і раніше працює на підприємстві, з 01.01.2018 переведений на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Такі обставини не заперечувались в судовому засіданні стороною позивача.

Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (неманової) шкоди (з відповідними змінами) (далі - Постанова) роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13 Постанови роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Факт порушення роботодавцем законних прав працівника ОСОБА_2, а саме права останньої на безпечні та нешкідливі умови праці, підтверджується Актом №1 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 25.06.2108 та Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 25.06.2108, якими встановлено основну причину нещасного випадку - незадовільний технічний стан засобів виробництва.

Дослідженні судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з неналежною організацією умов праці, заподіює позивачу моральні та фізичні страждання. При визначенні розміру моральної шкоди суд бере до уваги конкретні обставини у справі, а саме: характер отриманої позивачем травми, наслідком якої стала травматична ампутація правої руки на рівні верхньої третини плеча, а також встановлення позивачеві 55% втрати працездатності довічно.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2, внаслідок отриманої травми потребує додаткової допомоги в побуті та повсякденному житті, вести домашнє господарство, втратив можливість керувати транспортними засобами. Крім того, позивач не може здійснювати професійну діяльність без допомоги напарника.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що підприємством-відповідачем надавалася родині позивача матеріальна допомога на лікування та реабілітацію, а також, те, що позивачу з урахуванням його фізичних потребу було забезпечено умови праці на посаді, що відповідає його кваліфікації.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, з урахуванням принципів розумності й справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди без урахування податків та обов'язкових платежів. Такий розмір шкоди суд вважає достатнім і справедливим.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 267 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 6, 13 Закону України Про охорону праці , суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євровуд Україна (43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76-а, код ЄДРПОУ 38181156) в користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 100 000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди без урахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євровуд Україна (43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76-а, код ЄДРПОУ 38181156) в дохід держави 1000 (одну тисячу) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.02.2019.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій