Вирок

від 18.02.2019 по справі 285/4399/18

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 285/4399/18

Провадження № 1-кп/0285/190/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новоград-Волинський кримінальне провадження № 285/4399/18 (12018060090000516 від 23 квітня 2018 року) по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жеребилівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючою на посаді обліковця у ФГ "Моя ТЕРРА" (ЄДРПОУ 36229447), неодруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше судимої:

1) 17 серпня 2018 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень. Штраф сплачено 17.08.2018,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2018 року, близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , повторно вчинила крадіжку чужого майна потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_4 , знаходячись в кімнаті квартири, що за вищевказаною адресою, знаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу, повторно викрала належну ОСОБА_5 куртку в середині якої знаходились наступні речі: мобільний телефон марки «Flу», гроші (в сумі 300 грн.), картка кредитна, посвідчення водія. Після чого викраденим майно розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1500 грн. Також, виявивши в кишені куртки ОСОБА_5 картку «Приватбанку» № НОМЕР_2 «Універсальна» незаконно заволоділа останньою, з метою таємного викрадення коштів з даної картки. Крім того, повторно викрала належні ОСОБА_6 особисті речі, а саме: куртку в кишені якої знаходився мобільний телефон марки «Samsung», після чого викраденим майно розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 251,67 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 зателефонувала знайомому ОСОБА_7 та попросила останнього зняти кошти з карти «Приватбанку «Універсальна»», якому повідомила, що банківська картка належить їй. Того ж дня, без відриву у часі, ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_4 , зняв з картки «Приватбанку» № НОМЕР_2 «Універсальна» грошові кошти в сумі 3900 грн. та в подальшому передав їх та картку «Приватбанку» № НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_8 , якими остання розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 3900 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладених в установочній частині вироку, щиро розкаялася у вчиненому.

Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Від потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надійшли письмові заяви про проведення судового розгляду по суті без їх участі. Претензій до обвинуваченої не мають, цивільний позов заявляти не бажають, при призначенні обвинуваченій покарання покладаються на розсуд суду (а.с. 14, 15).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченою не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченій ОСОБА_8 роз`яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченої ОСОБА_4 та її умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом, кваліфікує за ч. 3 ст. 357 КК України.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує те, що обвинувачена раніше судима до покарання у виді штрафу, штраф сплатила в повному обсязі,вину визнала, розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завданий збиток, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, потерпілі не наполягають на суворому покаранні обвинуваченої.

Враховуючи вищевикладене, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_8 покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у вигляді позбавлення волі, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Разом зтим, враховуючиособу обвинуваченої,позитивні характеристикиз місцяпроживання тароботи,її молодийвік,відношення доскоєного,обставини,що пом`якшуютьпокарання -щире каяття,активне сприяннярозкриттю злочинута добровільневідшкодування завданогозбитку,позицію потерпілих,які ненаполягають насуворому покаранніобвинуваченої,суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_4 не є особою, небезпечною для суспільства, а тому її виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення її від відбування основного покарання з випробуванням.

Крім того, ОСОБА_4 засуджена 17 серпня 2018 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень. Злочин за даним вироком ОСОБА_4 вчинила 20.04.2018, тобто до засудження за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, покарання призначене за зазначеними вироками, слід допустити до самостійного виконання, що узгоджується з позицією викладеною в абзаці 4 п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Арешт на майно обвинуваченої не накладався.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів вирішено судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді 1-го року обмеження волі.

ЇЇ ж визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у виді 2-х років позбавлення волі.

На підставіст.75КК Українизвільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного судом основного покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК, ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене за цим вироком та покарання призначене за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17.08.2018 у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень, виконувати самостійно.

Запобіжний захід засудженій не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 858 гривень судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи (акт № 643/18-25).

Речові докази:

- чоловічу куртку чорного кольору, яка передана потерпілому ОСОБА_5 під розписку на відповідальне зберігання, мобільний телефон марки «Samsung» та шкіряну чоловічу куртку чорного кольору, що передано потерпілому ОСОБА_6 під розписку на відповідальне зберігання - залишити відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий :