Рішення

від 07.02.2019 по справі 806/2136/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Житомир справа №806/2136/18

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Сірої А.В.,

представника відповідача Довгань К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про оскарження постанов №3-Ю від 26.04.2018 та №2-Ю від 26.04.2018, припису №11/18 від 13.04.2018, припису №12/18 від 13.04.2018, наказу від 02.04.2018 №8,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- скасувати наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №3-Ю від 26 квітня 2018 року про накладення та ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 651 940,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №2-Ю від 26 квітня 2018 року про накладення та ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 651 940,00 грн;

- скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №11/18 від 13 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил;

- скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №12/18 від 13 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення процедури призначення та проведення перевірки. Також вказує на відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Наголошує, що ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" не є суб'єктом містобудування а тому не може нести відповідальність за зазначені контролюючим органом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року (головуючий суддя ОСОБА_1) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

3. 11 липня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №4-4/944/18 від 10 липня 2018 року (а.с. 78-80).

4. 05 вересня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України надійшла відповідь на відзив (а.с. 105-108).

5. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 129).

6. 22 жовтня 2018 року представником відповідача до відділу документального забезпечення суду подано в порядку статті 164 КАС України письмові заперечення від 19 жовтня 2018 року (а.с. 133-136).

7. У зв'язку із проходженням суддею ОСОБА_1 військової служби за призовом осіб офіцерського складу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року №17), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року №306, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, адміністративної справи №806/2136/18.

Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2018 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/2136/18 визначено суддю Попову Оксану Гнатівну.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (головуючий суддя Попова О.Г.) прийнято до провадження адміністративну справу №806/2136/18. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче засідання у справі призначено на 03 грудня 2018 року о 10:00 (а.с. 147-148).

8. 21 листопада 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшли клопотання представника позивача (а.с. 149-150) та представника відповідача (а.с. 151-152) про допит свідків.

9. В підготовче засідання, призначене на 03 грудня 2018 року о 10:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року клопотання представника позивача та представника відповідача задоволено, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 грудня 2018 року о 12:20, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 03 грудня 2018 року.

Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14 січня 2019 року о 14:00 за клопотанням сторін для здійснення виклику свідків, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 13 грудня 2018 року.

10. В судове засідання, призначене на 14 січня 2019 року о 14:00 прибули представник позивача, представник відповідача та свідки. В ході судового засідання було допитано в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07 лютого 2019 року о 14:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 14 січня 2019 року.

11. В судове засідання, призначене на 07 лютого 2019 року о 14:00 прибули представник позивача та представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Як встановлено зі змісту позовної заяви, відповіді на відзив та наданих у судовому засіданні позивачем пояснень, заявлені вимоги вмотивовані тим, що контролюючим органом було порушено процедури призначення та проведення перевірки, зокрема, спірний наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року винесено на підставі листа правозахисної громадської організації "Корида", яка не має статусу юридичної особи.

Вказує, що проведений позивачем в орендованому приміщенні санітарний і частково поточний ремонт не є спорудженням нерухомості, будівельними роботами, реконструкцією, технічним переоснащенням, капітальним ремонтом будівлі, а тому доводи контролюючого органу щодо проведення будівельних робіт без отримання дозволу та експлуатації закінченого будівництвом об'єкту без прийняття в експлуатацію є безпідставними та не відповідають фактичним обставин

Зазначає, що наданий на підтвердження проведення будівельних робіт звіт про незалежну оцінку майна №Ж34/28М не є належним та допустимим доказом, оскільки містить в собі виключно відомості для визначення вартості майна, а не технічні характеристики та описи самого майна з відповідними намірами, а тому не може свідчити про проведення або відсутність проведення будівельних робіт.

Наголошує, що ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" не є замовником в розумінні частини шостої статті Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" оскільки лише орендує приміщення, а тому не може нести відповідальність за зазначені контролюючим органом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

13. Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, письмових заперечень та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Вказує, що процедура призначення та проведення позапланової перевірки не є порушеною, оскільки правозахисна громадська організація "КОРИДА" зареєстрована як громадська організація зі статусом юридичної особи, а у повноваження відповідача не входить перевірка статусу юридичної особи.

Наголошує, що при винесенні оскаржуваних наказу, постанов та приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14. Встановлено та не заперечується сторонами, що між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради в особі директора Матвеюка В.В. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" в особі директора Ігнатюка А.В. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1904 від 01 квітня 2015 року.

Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для здійснення торговельною діяльністю за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 21, загальною площею 64,7 кв. м. Даний договір діє з 01 квітня 2015 року по 01 березня 2018 року (а.с. 59-60).

Між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради в особі директора Матвеюка В.В. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" в особі директора Ігнатюка А.В. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №146 від 04 квітня 2018 року, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для здійснення торговельною діяльністю за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 21, загальною площею 64,7 кв. м. Даний договір діє з 04 квітня 2018 року по 04 квітня 2019 року (а.с. 61-62).

Вказане приміщення було прийняте в платне користування позивачем 04 квітня 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту прийому-передачі приміщень, орендованих ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" від 04 квітня 2018 року (а.с. 63).

15. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради наказом "Про проведення позапланової перевірки" від 02 квітня 2018 року №8, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 06 вересня 2016 року №339, у зв'язку із надходженням листа від правозахисної громадської організації "Корида" (вх. №К-85 від 28 березня 2018 року) встановило провести з 02 квітня 2018 року по 13 квітня 2018 року позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт в орендованих приміщеннях комунальної власності за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 21, перший поверх (а.с. 82) у зв'язку з чим відповідачем також було видано направлення для проведення позапланового заходу від 02 квітня 2018 року №66/18 (а.с. 81).

16. Посадовими особами контролюючого органу було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт в орендованих приміщеннях комунальної власності за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 21, за результатами якої складено акт перевірки №37 (а.с. 40-48).

Відповідно до розділу VI акту перевірки №37, контролюючим органом було виявлено наступні порушення:

- частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13 квітня 2011 року №461, а саме: будівельні роботи виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13 квітня 2011 року №461, а саме: закінчений будівництвом об'єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку. (а.с. 45).

17. На підставі виявлених порушень Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради винесено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 квітня 2018 року (а.с. 49-50, 51-52).

18. Контролюючим органом також винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 квітня 2018 року №11/18 (а.с. 53 та зворот) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 квітня 2018 року №12/18 (а.с. 54 та зворот), відповідно до яких з метою усунення виявлених порушень вимагається привести орендовані приміщення комунальної власності за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 21 (перший поверх) з у відповідність вимогам містобудівного законодавства, про виконання приписів повідомити письмово.

19. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради направлено письмові заперечення на акт №37 вих. №1/13 від 23 квітня 2018 року (а.с. 23- 24).

20. Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 26 квітня 2018 року №2-Ю, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту №37 від 13 квітня 2018 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 квітня 2018 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 квітня 2018 року №12/18, за порушення частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 3 частини першої статті 34, пункту 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 651 940,00 грн (а.с. 57-58).

21. Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 26 квітня 2018 року №3-Ю, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту №37 від 13 квітня 2018 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 квітня 2018 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 квітня 2018 року №11/18, за порушення частини восьмої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13 квітня 2011 року №461, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 651 940,00 грн (а.с. 55-56).

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу та вважаючи їх протиправними, наголошуючи, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення позапланової перевірки, а ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" не є суб'єктом, на якого поширюються норми Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною другою статті 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

23. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР).

У відповідності до статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Положеннями статті 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 54 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

24. Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів врегульовано Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №687-XIV).

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону №687-XIV, суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

Статтею 9 Закону №687-XIV закріплено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

25. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI).

Частиною другою статті 4 Закону №3038-VI визначено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону №3038-VI врегульовано, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до частини восьмої статті 39 Закону №3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Частиною першою статті 41 №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною сьомою статті 41 №3038-VI постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Приписами частини дев'ятої статті 41 №3038-VI суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

26. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №208/94-ВР).

Статтею 1 Закону №208/94-ВР визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР закріплено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У відповідності до абзацу першого пункту 3 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

27. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регламентовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Положеннями пункту 7 Порядку №553 закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У відповідності до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 20 Порядку №553 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приписами пункту 22 Порядку №553 закріплено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

28. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461).

Згідно з пунктом 3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Пунктом 12 Порядку №461 встановлено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

29. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт регламентовано Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466).

У відповідності до пункту 27 Порядку №466 дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Положеннями пункту 28 Порядку №466 закріплено, що замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

30. У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Відповідно до судової практики ЄСПЛ (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття.

ОЦІНКА СУДУ

31. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач наголошує, що контролюючим органом було порушено процедури призначення та проведення перевірки, зокрема, спірний наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року винесено на підставі листа правозахисної громадської організації "Корида", яка не має статусу юридичної особи.

Як встановлено зі змісту відзиву на позовну заяву та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, Правозахисна громадська організація "КОРИДА" була зареєстрована наказом Головного управління юстиції у Житомирській області від 15 листопада 2012 року №724/о як громадське об'єднання зі статусом юридичної особи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV (в редакції, чинній на момент зазначеної відповідачем реєстрації правозахисної громадської організації "Корида", далі - Закон №755-IV).

Абзацом четвертим статті 1 Закону №755-IV закріплено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною першою статті 3 Закону №755-IV встановлено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону №755-IV об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначених законом, та видають виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.

Статтею 4 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Здійснивши системний аналіз норм законодавства суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що при зверненні до відповідача із заявою про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності такою громадською організацією також мали б бути надані докази про її державну реєстрацію зі статусом юридичної особи.

32. Суд критично ставиться до доводів відповідача в частині державної реєстрації Правозахисної громадської організації "КОРИДА" зі статусом юридичної особи наказом Головного управління юстиції у Житомирській області від 15 листопада 2012 року №724/о та наголошує, що відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження вказаного факту державної реєстрації.

Наявна у матеріалах справи роздруківка витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64-66) інформації щодо державної реєстрації Правозахисної громадської організації "КОРИДА" як громадського формування зі статусом юридичної особи також не містить.

Суд не приймає доводи відповідача в частині відсутності у Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради обов'язку перевіряти стан державної реєстрації суб'єктів, що звертаються зі зверненнями про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та наголошує, що як нормами Закону №3038-VI, так і положеннями Порядку №533 передбачено можливість проведення позапланової перевірки за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Подання вказаного звернення громадською організацією без статусу юридичної особи не наділяє контролюючий орган правом на проведення позапланової перевірки.

Відсутність контролю Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради щодо встановлення відповідних фактів при прийнятті звернення про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є призводить до порушення принципу юридичної визначеності.

Суд наголошує, що проведення суб'єктом владних повноважень документальної перевірки за відсутності відповідних правових підстав має наслідком визнання протиправною як наказу на проведення такої перевірки, так і всіх рішень такого суб'єкта владних повноважень, прийнятих за результатами такої перевірки.

33. Суд також погоджується із доводами позивача та зазначає, що ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" не є замовником в розумінні частини шостої статті Закону №208/94-ВР оскільки лише орендує приміщення, а тому не може нести відповідальність за зазначені контролюючим органом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження статусу ТОВ "Торговий дім "Украгропродукт" як замовника в розумінні частини шостої статті Закону №208/94-ВР, відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України надано не було.

Правова позиція суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №464/2858/17 (провадження №К/9901/45/17), постанові від 26 червня 2018 року у справі №804/2417/16 (провадження №К/9901/36744/18) та постанові від 13 лютого 2018 року у справі №826/19576/13-а (провадження К/9901/3035/18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

34. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати: наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року; постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-Ю від 26 квітня 2018 року; постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-Ю від 26 квітня 2018 року; припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №11/18 від 13 квітня 2018 року; припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №12/18 від 13 квітня 2018 року.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

35. Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що позапланова перевірка була проведена відповідачем за відсутності правових підстав, а позивач не є суб'єктом відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому спірні рішення прийняті з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

36. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року та винесених за результатами проведення перевірки рішень суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

37. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись положеннями частини першої статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" 24 844,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні) судових витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні із позовом до суду.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" (вул. Селецька, 21, м. Житомир, 10009. ЄДРПОУ: 37321037) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 6,Житомир,10014. ЄДРПОУ: 40668809) про постанов №3-Ю від 26.04.2018 та №2-Ю від 26.04.2018, припису №11/18 від 13.04.2018, припису №12/18 від 13.04.2018, наказу від 02.04.2018 №8 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати:

- наказ (розпорядження) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №8 від 02 квітня 2018 року;

- постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-Ю від 26 квітня 2018 року;

- постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-Ю від 26 квітня 2018 року;

- припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №11/18 від 13 квітня 2018 року;

- припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №12/18 від 13 квітня 2018 року.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" 24 844,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 18 лютого 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова