Рішення

від 08.02.2019 по справі 357/6777/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6777/18

2/357/490/19

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 06.11.1988 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 За час перебування в шлюбі подружжя набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль. Вказане майно було зареєстроване за ОСОБА_2 Зі змісту заяви вбачається, що з 01.11.2016 року подружжя ОСОБА_1 не проживають однією сім'єю, мають окремі бюджети, а тому ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просила суд встановити факт фактичного припинення, з 01.11.2016 року, шлюбних відносин з ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за собою право приватної (одноособової) власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_2 подав суду зустрічний позов, мотивуючи тим, що з 06.11.1988 року по 01.03.2018 року він перебував в шлюбі з ОСОБА_1, вели спільно господарство, мали спільний бюджет та були об'єднані спільним побутом і, лише, з 01.03.2018 року фактично було припинено шлюбін відносини. За час перебування в шлюбі подружжя набуло квартиру АДРЕСА_1 та 10.11.2016 року придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_2. Обидві квартири були придбані за спільні кошти подружжя, а тому позивач за зустрічним позовом просить суд поділити спільне майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги за первісним позовом та заперечили зустрічний позов.

Відповідач та його представник первісний позов визнали частково, не заперечили щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. Зустрічний позов підтримали.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, звукозапис приватної розмови сторін, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, та зустрічний позов підлягає до повного задоволення.

Так, по справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.11.1988 року по 02.11.2018 року. Наведене підтверджено матеріалами справи та визнано сторонами по справі.

Встановлено, що в період шлюбу, згідно договору купівлі-продажу від 19.04.2001 року, сторони, як подружжя набули у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

Судом встановлено, що право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2, який в судовому засіданні визнав квартируАДРЕСА_1 спільним майном подружжя, не заперечив щодо поділу даного майна з визнанням за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину цього майна, про що зазначив письмово, а тому, в силу положень ч.1 ст.82 ЦПК України вказані обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Встановлено, що 10.11.2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджено Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04.11.2016 року за № 115\04\11 (а.с.14-24)

Встановленим є те, що ОСОБА_1 на час розгляду судом даної справи залишається зареєстрованою в одному помешканні з ОСОБА_2, за адресою : АДРЕСА_1.

Встановленим є те, що між сторонами жодних договорів щодо їхнього майна не укладалося, шлюбний контракт відсутній.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просила суд встановити факт припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2, починаючи з 01.11.2016 року, обґрунтовуючи тим, що саме з 01.11.2016 року вона з ОСОБА_2 проживала окремо, не підтримувала шлюбних відносин, мала окремий бюджет, оскільки ОСОБА_2 зловживав алкогольними напоями, мав стосунки з іншою жінкою. В підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_1 послалася на покази свідків та зафіксований нею звукозапис приватної розмови з ОСОБА_2 Відповідно, з встановленням факту припинених шлюбних відносин, ОСОБА_1 пов'язує одноосібне набуття нею квартири АДРЕСА_2, зазначаючи, що дана квартира є її особистою власністю, оскільки була придбана за позичені нею кошти та за допомогою матеріальної підтримки сестри, яка подарувала їй 12 000 доларів США. Зазначені пояснення ОСОБА_1 ствердила в судовому засіданні, допитана за її ж клопотанням, як свідок.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що знайома зі сторонами близько 8 років. Свідок проводила ремонтні роботи в квартирі сторін по АДРЕСА_1, а також, проводила ремонтні роботи в квартирі по АДРЕСА_2. Для ремонту житла в однокімнатній квартирі по АДРЕСА_2 наймала її ОСОБА_1. яка і проводила всі розрахунки за роботу. Свідок ОСОБА_4 суду показала, що з 2005 року знайома з ОСОБА_1, разом працюють. В кінці 2016 року ОСОБА_1 придбала собі квартиру. Свідок була в її новій квартирі в 2017 році, але ОСОБА_1 ще там не проживала, бо робила ремонт. В жовтні 2016 року ОСОБА_1 просила в борг кошти для придбання собі житла окремо від чоловіка. Свідок позичила їй 3500 доларів США. В листопаді 2016 року ОСОБА_1 приходила до свідка на свято без чоловіка. Свідку відомо, що ОСОБА_1 розірвала шлюб з чоловіком в листопаді 2018 року. Свідок ОСОБА_5 суду показала, що близько двох років товаришує з ОСОБА_1, бувала в неї дома в квартирі по АДРЕСА_2. Свідку відомо, що в 2017 році ОСОБА_1 проживала з чоловіком ОСОБА_2, але він бував в запоях, погрожував їй, ображав, а тому ОСОБА_1 іноді ночувала дома у свідка, на роботі залишалася. ОСОБА_1 тяжко заробляла собі кошти на власне житло і на момент придбання цієї квартири, ОСОБА_1 не проживала разом з чоловіком. Свідок ОСОБА_6, суду показав, що з 2012 року він перебував в ділових стосунках з ОСОБА_1, співпрацювали. ОСОБА_1 в жовтні 2016 року звернулася до свідка за позикою. Свідок позичив їй 120 000 грн., що тоді було еквівалентно 5 тис. доларів США. Свідку відомо, що в ОСОБА_1 були особисті проблеми в сім'ї, вона потребувала власне житло. Договір позики було складено пізніше для подачі до суду. ОСОБА_1 особисто повернула вже борг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, суду показав, що працює майстром в ЖЕК та 19.03.2017 року його викликали в квартиру АДРЕСА_1, оскільки відбулося затоплення цього житла. Свідок склав Акт про спричинені збитки та при цьому були присутні ОСОБА_2 і його дружина ОСОБА_1, свідок зрозумів, що вони подружжя. Свідок ОСОБА_8, знайома з ОСОБА_2 близько 20 років, а пізніше познайомилася з його дружиною ОСОБА_1 Свідок суду показала, що подружжя ОСОБА_1 замовляли в її кафе святкування весілля їхньої доньки, а також, в лютому 2018 року подружжя ОСОБА_1 були разом на святкуванні ювілею ОСОБА_2 Свідок працює в кафе, бачила разом сторони, які вели себе як подружжя.

За клопотанням сторони позивача за первісним позовом було приєднано до матеріалів справи електронний доказ - звукозапис розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_1 (а.с.181). ОСОБА_2 не поставив під сумнів даний доказ, не заперечив достовірність розмови, зазначивши, що розмова була записана без його відома. ОСОБА_2 не заперечив прослуховування в судовому засіданні звукозапису розмови та вказав, що даний доказ є підтвердженням саме його позовних вимог за зустрічним позовом.

Так, прослуханий запис розмови сторін підтверджує бажання ОСОБА_2 мирно врегулювати спір з ОСОБА_1, відновити шлюбні відносини, або ж добровільно й самостійно поділити спільне майно. ОСОБА_1 бажала компенсацію за свою частку в квартирі по АДРЕСА_1 в 30 000 дол. США. ОСОБА_2 назвав трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 своєю, а квартиру по АДРЕСА_2 назвав ОСОБА_1. Також, вказував, що обидві квартири і авто є їх спільним майном, неодноразово пропонував, умовляв оцінити обидві квартири і реально визначити різницю у вартості для компенсації ОСОБА_1

При вирішенні даного позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За положеннями ст.65 цього Кодексу, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу /статті 60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦК/, відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати /виключені з цивільного обороту/, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Отже, встановленими обставинами та наведеними вище доказами підтверджується факт перебування сторін в зареєстрованому шлюбі з 06.11.1988 року по 02.11.2018 року. Також, встановлено, що в зазначений період було придбано дві квартири, одна з яких зареєстрована за ОСОБА_2, а інша за ОСОБА_1 Безперечних та належних доказів фактичного припинення шлюбних відносин сторін з 01.11.2016 року суду не надано. Крім того, свідки сторони позивача за первісним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_4 суду ствердили, що ОСОБА_1 просила позику для придбання квартири по АДРЕСА_2 в жовтні 2016 року. Договори грошової позики, які містяться в матеріалах справи, були складені після фактичної передачі коштів в борг, тобто, спеціально, як доказ в підтвердження вимог позивача за первісним позовом.

Суд звертає увагу, що лише, особисті трактування та пояснення ОСОБА_1 слугують спростуванням факту перебування ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 20.03.2017 року під час складання Акту про затоплення цієї квартири, а також, - факту перебування ОСОБА_1 на ювілеї її чоловіка в лютому 2018 року.

Так, матеріали справи містять фотографії не, лише, святкувань ювілею (а.с.133), а й підтверджують теплі відносини сторін, хоча ОСОБА_1 в суді заперечувала щирість тих стосунків, вказує, що вимушена була піти на день народження ОСОБА_2, на прохання їхньої доньки. Покази свідків не доводять факт припинення шлюбних відносин подружжя ОСОБА_1 з 01.11.2016 року, оскільки допитані свідки були обізнані щодо особистих відносин сторін з їх же слів. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, лише, у вересні 2018 р. Електронний доказ (звукозапис розмови) від 09.05.2018 року ніяким чином не доводить факт припинення шлюбних відносин сторін з 01.11.2016 року. Натомість, вбачається, що ОСОБА_2 в травні 2018 року намагався відновити подружні відносини, просив мирно й самостійно поділити спільне майно, включаючи в поділ обидві квартири, погоджувався компенсувати різницю більшої вартості квартири, яка зареєстрована на його ім'я. Письмовий доказ в матеріалах справи - кредитний договір на придбання автомобіля, жодним чином не стосується предмету спору, оскільки кредитні цільові кошти надавалися ОСОБА_1 в період з 10.09.2007р. по 10.09.2014 р., але подружжя ОСОБА_1 не ділить майно у вигляді транспортних засобів.

Таким чином, стороною позивача за первісним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів, надавши належну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги про встановлення факту припинення з 01.11.2016 року шлюбних відносин з ОСОБА_2 А отже, похідною є відмова суду в задоволенні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права приватної (одноособової) власності на квартиру АДРЕСА_2.

З урахуванням наведених правових норм ст.60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦКУкраїни, суд приходить до висновку, що підлягає до задоволення вимога за первісним позовом про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 та, з цих же правових підстав підлягає до задоволення зустрічний позов про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2.

На підставі положень ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за сторонами.

Керуючись, ст.ст. 60,69,70,71 СК України, ст.368 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , ст.ст. 12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК, суд-

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2.

Судові витрати по справі залишити за сторонами.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду буде виготовлено не пізніше 18.02. 2019 року.

СуддяО. Я. Ярмола