Ухвала

від 14.02.2019 по справі 160/1473/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2019 р. Справа № 160/1473/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідача 2: Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача 1 без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідача 2: Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача 1 без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Царичанської РДА Дніпропетровської області від 18.07.2018 року № Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок;

- визнати протиправним та скасувати доручення Голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року № 300/3-17-0.21 щодо перенесення до архівного шару земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6;

- визнати протиправними укладення договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 між Царичанською РДА Дніпропетровської області та ТОВ Царичанка ;

- визнати переважне право на укладення з Царичанською РДА Дніпропетровської області договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_11, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 за ОСОБА_1.

Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Судом встановлено, що адміністративний позов ґрунтується на таких обставинах.

03.01.2012 року між ОСОБА_1 та Царичанською РДА було укладено договори оренди на такі земельні ділянки: НОМЕР_2 площа 5,7630 га; НОМЕР_3 - площа 5,7595 га; НОМЕР_4 - площа 4,9303 га; НОМЕР_6- площа 5,6947 га; НОМЕР_5 - 5,0079 га.

Відповідно до п.8 договорів оренди земельні ділянки передавались у користування позивачу ОСОБА_1 на 15 років.

Відповідно до умов п.9 договорів оренди, користувач був зобов'язаний сплачувати фіксований розмір орендної плати на рахунок місцевого бюджету Царичанської селищної ради.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду були встановлені п. 18-20 договорів оренди, згідно із якими передача земельної ділянки орендарю здійснювалася із розробленням технічної документації, а також після державної реєстрації договорів оренди.

Позивач у позові зазначив про те, що передача земельних ділянок відбувалась вже після державної реєстрації, яка була підставою для підписання сторонами акту прийому-передачі земельних ділянок у фактичне користування Орендарем - ОСОБА_1 вказаних земельних ділянок.

Такі акти прийому-передачі до кожного договору оренди земельних ділянок були підписані ОСОБА_1 та Царичанською РДА 03.01.2012 року, після чого позивач розпочав фактичне користування цими землями у відповідності до умов договору та із обов'язковою сплатою орендних платежів.

Проте, у жовтні 2018 році позивачу стало відомо про те, що орендовані ним земельні ділянки не перебувають у його користуванні, а Царичанською РДА, без відповідного повідомлення позивача, було розірвано договори оренди земельних ділянок із позивачем, та надано в оренду спірні земельні ділянки ТОВ Царичанка із присвоєнням інших кадастрових номерів.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до відповідачів по справі із заявою щодо надання відповідної інформації щодо розірвання з ним договорів оренди земельних ділянок.

На своє звернення до відповідача 3 щодо надання інформації про земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, позивач отримав лист з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.10.2018 року №П-863/0-1266/6-18 із копією листа відділу у Царичанському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.10.2018 №2618/407-18-0.222 з порушеного у запиті Позивача питання.

Своїм листом від 24.10.2018 року Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області повідомив, що згідно наявних даних Державного земельного кадастру земельні ділянки перенесені до архівного шару згідно доручення Голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21, а саме:

- НОМЕР_2 площа 5,7630 га; НОМЕР_3 - площа 5,7595 га, причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель. Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 25.10.2017 року;

- НОМЕР_4 - площа 4,9303 га; НОМЕР_6- площа 5,6947 га - причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель.

Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 20.10.2017 року;

- НОМЕР_5 - 5,0079 га - причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель. Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 01.11.2017 року.

У цьому ж листі Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області було зазначено, що: Земельні ділянки були видалені в зв'язку з тим, що державна реєстрація речового права не відбулася згідно порядку встановленого законодавством.

Також, позивача було повідомлено про те, що 26.12.2017 року на підставі розпорядження Царичанської РДА за №Р-525/0/385-17 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та згідно даних Державного кадастру на даний час земельним ділянкам площею:

- 5,7630 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_11 та зареєстровано право оренди ТОВ Царичанка 01.08.2018 року;

- 5,7595 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_7 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 31.07.2018 року;

- 4,9303 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_8 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 31.07.2018 року;

- 5,0079 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_9 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 01.08.2018 року;

- 5,6947 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_10 та зареєстровано право оренди ТОВ Царичанка 01.08.2018 року.

Відповідач 1 у своєму листі на заяву позивача надав відповідь, в якій зазначив про те, що позивач не дотримався вимог чинного законодавства України і використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, стосовно яких виникло право оренди, відповідно і землі вважалися такими, що перебувають у користуванні. При зверненні іншого суб'єкта господарювання з пропозицією отримати землю в оренду райдержадміністрацією у відповідності до норм чинного законодавства України було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 18.07.2018 року № Р-244/0/385-18 про передачу вільних земельних ділянок.

Так, не погодившись із вищевказаними висновками відповідачів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вивчивши зміст позовних вимог, судом встановлено про те, що в межах даної справи порушено спір про право власності та/або користування нерухомим майном, а саме земельними ділянками, які перебували в оренді у позивача на підставі договорів оренди від 03.01.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.3 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" ; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" .

Термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, від 09 листопада 2018 року справа №823/217/17, від 03 жовтня 2018 року справа №826/23586/15, від 03 жовтня справа №804/2104/17.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року справа №200/44855/16-а, від 06 червня 2018 року справа №826/631/15.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судовим встановлено, про те, що предметом цього позову є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, слід зазначити про те, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, стосується відносин щодо користування земельною ділянкою і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід відмовити позивачам у відкритті провадження у цій адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивачем, при подачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову, сплачено судовий збір у розмірі 3073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 13.02.2019 року.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/1473/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідача 2: Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача 1 без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3073,60 грн., сплачений на підставі квитанції № 1 від 13.02.2019 року.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач 1: Царичанська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, смт. Царичанська, вул. Театральна, 17, код ЄДРПОУ 04052413).

Відповідач 2: Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, смт. Царичанка, вул. Комсомольска, 109, код ЄДРПОУ 39967320).

Відповідач 3: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, пр. О. Поля, 2, код ЄДРПОУ 39835428).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. 14 Гвардійської дивізії, 1а, код ЄДРПОУ 30824863).

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков