Ухвала

від 18.02.2019 по справі 365/53/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/53/19 Номер провадження: 2/365/104/19

У Х В А Л А

18.02.2019 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.,

вивчивши матеріали позовної заяви Згурівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2019 уповноважений представник позивача звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 18.03.2005 відповідач начебто уклав із позивачем договір оренди землі загальною площею 50 га, розташованої на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області (далі - Договір від 18.03.2005). У Договорі від 18.03.2005 не зазначено ідентифікуючі дані сторін. 17.05.2015 цей Договір був зареєстрований у Згурівському відділі регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2005 № 04:05:027:0003, про що зроблено відповідний запис на Договорі. 14.06.2005 земельна ділянка була зареєстрована Відділом Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області кадастровий номер якої 3221985800:02:021:0001.

Договір від 18.03.2005 є недійсним, що є підставою для скасування його державної реєстрації, так як підпис у цьому Договорі виконано від імені ОСОБА_1 не ним, а іншою особою, що підтверджується висновком експертизи від 07.03.2012 № 105, проведеної у рамках кримінального провадження № 12012100170000058.

У зверненні, підписаному від імені ОСОБА_1 його повноважним представником ОСОБА_2, зазначено про те, що ОСОБА_1 від свого імені та від імені СФГ Зерно 18.03.2005 не підписував зі Згурівською районною державною адміністрацією Київської області Договір від 18.03.2005. Більш того, ОСОБА_1 стверджував, що цей Договір підписав ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_1 фактично не користувався своїми правами, визначеними Договором, не займався господарюванням на земельній ділянці, оскільки є особою похилого віку та все життя працював у будівельній галузі.

Довідкою Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області від 04.01.2013 № 09 підтверджується, що господарюванням на земельній ділянці займався лише ОСОБА_3

Відтак просить визнати недійсним Договір від 18.03.2005, скасувати його державну реєстрацію та стягнути із відповідача судовий збір.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, виходячи із суб'єктного складу сторін, так як вбачається, що спір ведеться між суб'єктами господарської діяльності, тому позивачу необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

У ході підготовки до ухвалення цього судового рішення було встановлено, що із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 станом на 18.03.2005, тобто на час укладення Договору від 18.03.2005, був головою СФГ Зерно .

Це господарство зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.03.2002, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2019.

З наведеного вбачається, що ця земельна ділянка передавалась вже зареєстрованому СФГ Зерно для ведення фермерського господарства.

За змістом статей 1 , 5 , 7 , 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю) (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Якщо про реєстрацію фермерського господарства відомо до відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у такій справі, оскільки вона має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц та від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться зокрема й договори про передачу державного або комунальному майна в оренду.

При цьому також враховується роз'яснення, викладені у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , відповідно до якого господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.186 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Згурівській районній державній адміністрації Київської області у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Згурівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2019 року.

Суддя Н.О. Денисенко