Рішення

від 18.02.2019 по справі 640/20532/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/66

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2019 року № 640/20532/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю Мелант Про

про стягнення податкового боргу у розмірі 133 111,23 грн

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Мелант Про (надалі - відповідач, ТОВ Мелант Про ), адреса: 01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 47, в якому позивач просить стягнути кошти з платника податків ТОВ Мелант Про з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 133111,23 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач послався на те, що відповідач є платником податку та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ Мелант Про станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 133 111,23 грн, яка виникла на підставі самостійно нарахованих відповідачем зобов'язань та не сплачена у визначені законодавством строки.

За результатом контрольно - перевірочної роботи контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.11.2017 року №0040271207, від 02.10.2017 року №0064971213, від 24.10.2017 року №0092841206 та від 0092111206.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, останньому направлено податкову вимогу №42920-17 від 05.07.2017 року.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов суду не надав, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі №640/20532/18 в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи в порядку ст. 257 КАС України.

Вказана ухвала надіслана на адресу ТОВ Мелант Про , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою повернене за закінченням терміну зберігання , за адресою: 01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 47.

Згідно ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не подав.

За змістом норм ст. 12 КАС України, справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелант Про (код ЄДРПОУ 40868252) зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності, та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з даними довідки про податкову заборгованість за відповідачем станом на 27 червня 2018 року до суду обліковується податковий борг на загальну суму 133111,23 грн (Т.1, арк. 12).

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 133111,23 грн, виникла на підставі узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомлення-рішеннях за 2017 рік (Т.1, арк. 19,21,23,29,32).

Суд встановив, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми від 24.05.2018 №42920-17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд.43, яке повернулось у поштове відділення з відміткою за закінченням терміну зберігання (Т.1, арк. 13).

Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено ТОВ Мелант Про податкову вимогу від 05.07.2017 №42920-17 на суму податкового боргу в розмірі 1664,00 грн (Т.1, арк. 13-14).

Вказана податкова вимога надіслана на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 47.

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте, сума податкового боргу останнім сплачена не була.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як слідує з детального розрахунку податкового боргу, позивачем податковий борг сплачено не було, а у жовтні та листопаді 2017 року контролюючим органом донараховано штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0064971213 від 02.10.2017 у розмірі 170,00 грн, №0092111206 від 24.10.2017 у розмірі 2670,00 грн, №0092841206 від 83,20 грн та №00040271207 від 20.11.2018 у розмірі 20394,03 грн (Т.1, арк. 9-10). Так, станом на момент звернення до суду загальна сума боргу відповідача становить 133111,23 грн.

Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги, тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у сумі 133111,23 грн суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, отже суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору, у даній справі судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до товариства з обмеженою відповідальністю Мелант Про (адреса: 01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 47, код ЄДРПОУ 40868252) про стягнення податкового боргу в сумі 133 111,23 грн - задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку товариства з обмеженою відповідальністю Мелант Про податковий борг в розмірі 133111,23 грн (сто тридцять три тисячі сто одинадцять гривень 23 копійки).

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова