Ухвала

від 15.02.2019 по справі 804/8063/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2019 року

Київ

справа №804/8063/17

адміністративне провадження №К/9901/1493/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі №804/8063/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління 08.01.2019 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2019 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 23.01.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102924456504.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в якій податковим органом порушено питання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору. Вказане клопотання мотивовано неможливістю проведення такої сплати у відведений судом строк, у зв'язку з відсутністю на рахунку Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління грошових коштів призначених для сплати судового збору та відсутністю у заявника можливості розпоряджатися такими коштами.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі .

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від такої сплати.

Також, суд зазначає, що у Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Офісом великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №804/8063/17.

Касаційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі №804/8063/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду