Рішення

від 18.02.2019 по справі 360/17/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/17/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРМА ТОРГ про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРМА ТОРГ , в якому позивач просив суд стягнути з відповідача з рахунків платника податків у банку, обслуговуючих платника податковий борг з ПДВ на загальну суму 119568,85 грн., з яких: 94393,00 грн. - основного платежу, 20460,48 грн. - штрафні санкції та 4715,37 грн.- пені, на користь державного бюджету за наступними реквізитами: р/р 31114029012071, МФО 899998, ОКПО 37796309, отримувач - УК у

м. Рубіжному/М.РУБІЖНЕ/14060100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємством було подано до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ від 20.04.2018 за № 9073040578 по терміну сплати 30.04.2018 на суму 16991,00 грн. Крім того, Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у вищезазначеній податковій декларації. За результатом якої TOB ІРМА ТОРГ було донараховано 77 402,00 - основного платежу та 19 350,50 грн. - штрафних санкцій (податкове повідомлення - рішення від 04.07.2018 р. № 0030731205). Відповідно до відмітки на поштовому повідомленні зазначене ППР було повернуто відправнику з причини закінчення строку зберігання. Також, позивачем було проведено камеральну перевірку ТОВ ІРМА ТОРГ з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період березень - квітень 2018 року. За результатами перевірки було встановлено порушення п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ та прийнято повідомлення - рішення від 14.09.2018 за№ 0000051205 на суму штрафних санкцій в розмірі - 1109,98 грн. Відповідно до відмітки на поштовому повідомленні зазначене ППР було повернуто відправнику з причини відсутності за вказаною адресою. В той час, підприємство не сплатило узгоджених сум податкових зобов'язань, станом на теперішній час утворилась заборгованість з ПДВ в загальній сумі 119568,85 грн. в тому числі 94393,00 грн. - основного платежу, 20460,48 грн. штрафних санкцій та 4715,37 грн. - пені. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 відкрито провадження по справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 1-2 ).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 53).

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На адресу суду повернулися конверти з відміткою не існує (а.с. 38-39, 47-48). Разом з тим, процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40-43).

Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІРМА ТОРГ (ідентифікаційний код 41764828, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 38) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 28.11.2017 за № 13901020000001202 (а.с. 40-43).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість на суму 94393,00 грн. (а.с. 16).

Вказаний борг виник з наступних підстав.

Так, відповідачем було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року від 20.04.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 16991,00 грн. (а.с.17).

Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у вищезазначеній податковій декларації, за результатом якої було складено акт про результати камеральної перевірки від 17.05.2018 № 1431/12-32-12-05/41764828 (а.с. 23)

На підставі вказаного акту TOB ІРМА ТОРГ було донараховано 77 402,00 - основного платежу та 19 350,50 грн. - штрафних санкцій, про що було винесено податкове повідомлення - рішення від 04.07.2018 № 0030731205 (а.с. 27).

Позивачем було проведено камеральну перевірку ТОВ ІРМА ТОРГ з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період березень - квітень 2018 року, за результатами перевірки було складено акт від 31.07.2018 № 3378/12-32-12-05/41764828 (а.с. 18).

На підставі акту було встановлено порушення п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ та прийнято повідомлення - рішення від 14.09.2018 за№ 0000051205 на суму штрафних санкцій в розмірі - 1109,98 грн. (а.с.20)

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі на загальну суму 119568,85 грн., з яких 94393,00 грн. - основний платіж, 20460,48 грн. - штрафні санкції та 4715,37 грн. - пеня. (а.с.12-13).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

На момент розгляду справи судом сума заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 94393,00 грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до пункту 49.16 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України:

- контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно п.203.2 ст. 203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, позивачем у передбачений законом спосіб заявлені позовні вимоги на погашення наявної суми податкового боргу відповідача.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

З метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкову вимоги від 11.05.2018 форми Ю № 8999-17 (а.с. 10), податкові повідомлення- рішення від 04.07.2018 № 0030731205 (а.с. 27) та від 14.09.2018 за№ 0000051205 (а.с 20).

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Граничний строк сплати платником податків податкових зобов'язань визначено, зокрема, п. 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

З урахуванням аналізу вищенаведених норм, граничним строком сплати податкового зобов'язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за яким здійснюється нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного Кодексом по відповідній податковій декларації, по якій виявлено заниження (тобто з урахуванням дати, коли таке податкове зобов'язання повинно було бути сплачене за відповідний податковий період та за весь період такого заниження).

В свою чергу п. 129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України, визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного пп. 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 вказаної статті, та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Позивачем на суму заниження податкового зобов'язання в сумі 77402,00 грн. було нараховану пеню в сумі - 4017,37 грн. за період з 30.04.2018 (граничний строк сплати Відповідачем податкових зобов'язань) по 16.08.2018 (дата узгодження податкове повідомлення - рішення від 04.07.2018 № 0030731205.

Отже, відповідачем не надано заперечень щодо нарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань, податкові зобов'язання відповідача є узгодженими та наявність податкового боргу відповідача у сумі 119568,85 грн станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає встановленим, що у відповідача дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код 39591445) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРМА ТОРГ (92900, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд.38, код ЄДРПОУ 41764828) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІРМА ТОРГ (код ЄДРПОУ 41764828, 92900, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд.38) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банку, обслуговуючих платника податковий борг з ПДВ на загальну суму 119568,85 грн., з яких: 94393,00 грн. - основного платежу, 20460,48 грн. - штрафні санкції та 4715,37 грн. - пені, на користь державного бюджету за наступними реквізитами: р/р 31114029012071, МФО 899998, ОКПО 37796309, отримувач - УК у м. Рубіжному/М.РУБІЖНЕ/14060100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов