Рішення

від 12.02.2019 по справі 611/850/18

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/850/18

Провадження № 2/611/352/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Коптєва Ю.А., за участі секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Барвінкового справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Барвінківського районного суду Харківської області суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що їй на підставі Державного акта серія ХР № 074315, виданого 20 квітня 2004 року Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області, на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6320485500:03:000:0068 загальною площею 5,7316 га (рілля - 5,4344 га, сіножаті - 0,2972 га), розташованої на території Подолівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

12 червня 2005 року між нею та ТОВ АФ Подолівська був укладений договір оренди землі площею 5,4344 га строком на 5 років, який зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Барвінківського районного відділу Харківської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 24 листопада 2006 року № 040668400429.

27 грудня 2010 року між нею та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до зазначеного договору оренди землі від 12 червня 2005 року, згідно якої термін оренди зазначеної земельної ділянки продовжено до 24 листопада 2016 року.

24 травня 2016 року вона та ТОВ АФ Подолівська уклади новий договір оренди землі площею 5,4344 га на строк 7 років, зареєстрований 03 червня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний № 941771563204.

В порушення п. 4.3 вказаного Договору відповідач за 2017 та 2018 роки орендну плату не сплатив.

Посилаючи на ст.32 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.651 ЦК України просила позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 повністю підтримала позов, просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пославшись на те, що позивачка 27 вересня 2016 року отримала орендну плату за 2016 рік в сумі 6491,50, що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером. ТОВ АФ Подолівська не здійснило виплату орендної плати за 2017 рік у зв'язку із тим, що позивачка уникає отримання орендної плати за користування земельною ділянкою.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 074315, виданого 20 квітня 2004 року відповідно до розпорядження Барвінківської РДА від 08 серпня 2003 року № 172, належить земельна ділянка кадастровий номер 6320485500:03:000:0235:0068 загальною площею 5,7316 га (рілля - 5,4344 га, сіножаті - 0,2972 га), призначена для товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Подолівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Такі обставини підтверджуються копією Державного акту на право власності на земельну ділянку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 040668400429.

24 травня 2016 року між ТОВ АФ Подолівська та ОСОБА_1 був укладений договір (далі Договір) оренди землі площею 5,4344 га на строк 7 років, зареєстрований 03 червня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний № 941771563204.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору, тобто 6451,18 грн.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю в касі Орендаря шляхом видачі готівкою коштів, рідше 1 разу на рік і не пізніше ніж в строк з 1 серпня до 31 грудня кожного року.

Згідно п. 4.4 Договору виплата орендної плати здійснюється за згодою сторін в грошовому або натуральному вигляді (зерновими або технічними культурами) за цінами, які склалися, як середньо-біржової на час виплати орендної плати, оформлюється відповідними документами.

Позивачка не подавала заяву про сплату їй орендної плати у натуральній формі, тож на підставі п. 4.4 Договору за 2017 та 2018 роки виплата орендної плати повинна здійснена у грошовій формі у розмірі, зазначеному в п. 4.1 Договору до 31 грудня відповідного року.

Судом встановлено, що на момент винесення рішення відповідач не виплатив позивачці орендну плату за 2017 та 2018 роки.

З наданої представником відповідача копії видаткового касового ордеру убачається, що орендна плата позивачці була останній раз виплачена 27 вересня 2016 року у розмірі 6491 грн. 50 коп.

На підставі наведених доказів судом встановлено, що відповідач дійсно більше двох років поспіль, тобто систематично, не сплачував позивачці орендну плату за землю, тобто порушував свої зобовязання, визначені пунктом 4 Договору.

При цьому суд вважає таким, що не заслуговує на увагу та не знайшло жодних підтверджень в судовому засіданні, твердження відповідача про те, що позивачка уникає отримання орендної плати за користування земельної ділянки, а тому відповідач був позбавлений можливості сплатити орендну плату.

Такі доводи є надуманими, не відповідають умовам договору. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту спроби сплатити орендну плату та факту ухилення позивачки від отримання такої плати.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України , Цивільним кодексом України (далі ЦК України ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті. передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивачку можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України , згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28.09.2016 року Верховний суд зазначив, що відповідно до ч.1ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146 цс12.

Оскільки судом встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, що на думку суду є істотним порушенням ТОВ Агрофірма Подолівська договору, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2 , 5 , 10-13 , 77-80 , 89 , 258 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська про розірвання договору оренди земельної ділянки, задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 24 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська , зареєстрований 03 червня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. реєстраційний номер 941771563204, номер запису про право власності 14859082.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська код ЄДРПОУ 32414467, місцезнаходження: 64701, Харківська область, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Коптєв