Рішення

від 04.02.2019 по справі 463/4612/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4612/18

Провадження № 2/463/394/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Прошляк В.А-П.,

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представник відповідачів ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ТзОВ Геосан - Шиманського А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОСАН , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ЗДОРОВО про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

з врахуванням уточнень позовних вимог від 02 листопада 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення солідарно з ТзОВ ГЕОСАН та ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі завданої пошкодженням майна -142 309, 00 грн, також просить стягнути солідарно з відповідачів відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, а також судові витрати.

Позов мотивує тим, що постановою Личаківського районного суду м. Львові від 18.07.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КпАП України, оскільки він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача. Власниками автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_4 а власником причепа д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_5 Відповідно до Висновку автотоварознавчої експертизи за заявою ОСОБА_10 №123/18, складеного 18.07.2018 року, проводити відновлювальні ремонтні роботи автомобіля економічно недоцільно. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП 12.06.2018 становить 142 309 грн. Окрім цього, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в перенесених моральних стражданнях і переживаннях, і з врахуванням глибини понесених страждань він її оцінює в розмірі 10 000 грн., яку також просить стягнути.

Ухвалою суду від 17.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

02.11.2018 ухвалою суд задоволено клопотання представника позивача про залучення до справи співвідповідача, а саме ТзОВ ГЕОСАН .

03.12.2018 року надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_4, відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити повністю. Мотивує тим, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за обставин що виникли в даних правовідносинах є зловживанням позивачем своїми правами з метою одержання без підставної вигоди та збагачення за рахунок відповідачів. Вказує, що наданий стороною позивача Висновок автотоварознавчої експертизи №123/18 від 18.07.2018 є неналежним доказом, оскільки здійснений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів . Також про проведення експертизи транспортного засобу не було повідомлено відповідачів. Окрім того позивачем не надано доказів які підтверджували його твердження про фізичний біль, для відшкодування моральної шкоди.

05.12.2018 року надійшли відзиви на позовну заяви від інших відповідачів. Представник відповідача ОСОБА_5- Шиманського А.Р., у відзиві теж просить в задоволенні позову відмовити, оскільки причіп STAS 0-34-3 FAK, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований в ПрАТ СК Здорово , що підтверджується Полісом АМ/1648762 від 19.08.2017 р. Ліміт відповідальності страховика за заподіяну шкоду становить 100 000,00 грн. враховуючи викладене позивач має право та можливість звернутись для відшкодування заподіяної шкоди до страховика. Окрім того, посилається на п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р., де зазначено, що непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавала шкоди у відповідному розмірі. Також в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження, що внаслідок ДТП позивач отримав шкоду здоров'ю завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У відзиві представник відповідач ТзОВ Геосан - ОСОБА_11, також просить в задоволенні позову відмовити з аналогічних підстав наведених у відзивах інших відповідачів.

В судовому засіданні 05.12.2018 задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості третьої особи ПАТ СК Здорово .

19.12.2018 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач зазначає, що він звертався до ПАТ СК Здорово з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою проти виплату страхового відшкодування, тобто до моменту подання позову були зроблені всі дії по стягненню виплат страхового відшкодування з ПАТ СК Здорово . Однак позивач так і не отримав коштів. Щодо повідомлення про проведення експертизи, то експертом ОСОБА_12 було надіслано власнику автомобіля (відповідачу ОСОБА_4Р.) та ПАТ СК Здорово лист, у якому зазначалось, що 22.06.2018 буде проведена експертиза, однак дані листи були не одержані та повернуті у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

18.01.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні, наведеним в уточненій позовній заяві, просить позов задоволити. Також додатково зазначив , що відповідно до відомостей наданих Державною фіскальною службою України ОСОБА_2 отримував доходи від ТОВ "Геосан" та від ОСОБА_4, саме тому просить стягнути солідарно з ТзОВ "Геосан", ОСОБА_4 та ОСОБА_13 Повідомив, що позивач звертався в СК "Здорово" однак відповіді не отримав, звертались з аналогічними запитами в Моторно (транспортне) страхове бюро, яке повідомило, що на даний час СК не визнано банкрутом та не ліквідовано в зв'язку з чим бюро на даний час підстав для розгляду питання щодо здійснення регламентної виплати немає. Жодних листів від СК Здорово, в тому числі і відмову не отримували. Звернулись з позовом саме до ТзОВ "Геосан" оскільки проаналізувавши майновий стан ОСОБА_2 дійшли висновку, що такий не в змозі відшкодувати задані збитки. Зазначив, що законодавчої норми яка б встановлювала солідарний обов'язок відповідачів немає. Вартість залишків автомобіля не визначалась.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ Геосан -Шиманський А.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, вважає, що такі необхідно було заявляти до СК "Здорово", оскільки з відповіді Моторно (транспортного) страхового бюро, вбачається, що на даний час СК не визнано банкрутом та не ліквідовано. Також вважає безпідставним заявлення солідарної вимоги до відповідачів. Підтверджує, що ТзОВ "Геосан" у період коли відбулось ДТП користувалось як автомобілем так і причепом на підставі договору оренди.

Частково визнав позов в межах суми що перевищує страхову і погодився, що обов'язок по відшкодуванню лежить на ТзОВ "Геосан" як на юридичній особі у чиєму володінні був автомобіль на підставі договору оренди.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечила вважає що відшкодування повинно здійснюватись або ТзОВ "Геосан" або СК "Здорово".

Представник третьої особи в судові засідання неодноразово не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав. А тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника третьої особи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як вбачається із постанови Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме що він керуючи транспортним засобом Ман, д.н.з. НОМЕР_3 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2, 12.06.2018р. о 17:10 год. в м. Львові на вул. Богданіська, 24 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, який здійснив інертний рух та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. п. 2.3 б , 13.3 ПДР України.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України регламентовано, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до договору оренди від 17 серпня 2017 року ОСОБА_4 передав ТзОВ "Геосан" в тимчасове володіння і користування транспортний засію марки МАН д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 99)

ОСОБА_5 також передала в тимчасове володіння і користування ТзОВ "Геосан" спеціалізований напівпричіп марки STAS, модель 0-34-3 FAK, д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується договором оренди від 17 серпня 2017 року (а.с.114).

Позивач являється власником автомобіля НОМЕР_6 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 (а.с.6).

Водій ОСОБА_2 відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 18.10.2018 року отримував доходи у вигляді заробітної плати від ТОВ "Геосан" (а.с.62).

Отже, під час дорожньо-транспортної події яка сталась 12 червня 2018 року відповідач водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТзОВ "Геосан" та керував автомобілем який на правовій підставі перебував у користуванні вказаного підприємства. Наведені обставини представником ТзОВ "Геосан" в судовому засіданні визнана та ніким не оспорювалась.

Відповідно до висновку №123/18 судової автотоварозновчої експертизи за заявою ОСОБА_10 від 18 липня 2018 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_7 внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП 12.06.2018 приймається рівною дійсній (ринковій) вартості автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень у цінах станом на момент огляду 22.06.2018 року та становить 142 309 грн (а.с.7)

Розмір матеріального збитку, заподіяного вказаному транспортному засобу визначено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 за №142/5/2092.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_4 як власника автомобіля НОМЕР_1 та причіпу д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди були застраховані в ПрАТ Здорово , що підтверджується полісом №АМ/1648761 строком дії з 19.08.2017 по 15.08.2018 року ( а.с.100) та полісом №АМ/1648762 строком дії з 19.08.2017 по 15.08.2018 року (а.с.115).

Як ствердив представник позивача в судовому засіданні, позивач звернувся до СК "Здорово" з повідомленням (потерпілого) про ДТП та із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 166)

Відповідно до відповіді Моторно (транспортного) страхового бюро, на теперішній час МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації ПрАТ "СК "Здорово" чи визнання даної страхової компанії банкрутом (а.с. 168)

Як вбачається з висновку №123/18 судової автотоварозновчої експертизи вартість матеріального збитку становить 142 309 грн. Учасники процесу не оспорюють перелік механічних пошкоджень автомобіля Ауді А6 отриманих ним внаслідок ДТП, що мала місце 12.06.2018 року та суму матеріального збитку, визначеного суб'єктом оціночної діяльності експертом ОСОБА_12 згідно висновку. На оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності експерта ОСОБА_12 позивач поніс витрати в сумі 1 500,00 грн. що підтверджується квитанцією від 22.06.2018 року №27/18 (а.с.15).

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У даній справі позивач звернувся до суду з позовом до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди.

Однак, ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ст. 28 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У ст. 9.4 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та полісу №АМ/1648761 обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого та встановлений розмір франшизи в розмір 1000 грн.

Статтею 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові №755/18006/15-ц від 04.07.2018 відступає від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Так, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане суд погоджується з доводами представника відповідача, який заперечував проти відшкодування відповідачами позивачеві страхового відшкодування, оскільки вважав, що саме на третю особу як страховика відповідача покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача ТОВ "Геосан", як володільця джерела підвищеної небезпеки та роботодавця винної особи, підлягає стягненню на користь позивача відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі який перевищує ліміт відповідальності страховика, з врахуванням франшизи, а саме 43 309, 00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, п. п. 2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки під час розгляду даної справі встановлено факт пошкодження автомобіля позивача неправомірними діями відповідача ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, визнає право позивача на відшкодування моральної шкоди за рахунок винної особи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, судом враховано, що позивач морально переживав через те, що його власність була пошкоджена і тривалий час вимушений поновлювати порушені права, у тому числі звертатися до страхової компанії з проханням у добровільному порядку сплатити заподіяну шкоду, та вживати інших дій пов'язаних із своєчасним отриманням відшкодування.

При цьому, позивачем не доведено розмір моральної шкоди, а тому з урахуванням викладеного, суд, вважає достатнім, розумним та справедливим розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню - 2 000,00 грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із проведенням експертиз.

Суд вважає, що відповідно дост.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмір 704, 80 грн та витрати по проведенню судової експертизи - 1 500 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 133, 141, 228, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОСАН на користь ОСОБА_8 відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна у розмірі 43 309, 00 грн (сорок три тисячі триста дев'ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000, 00 грн (дві тисячі гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОСАН на користь ОСОБА_8 2 204, 80 грн (дві тисячі двісті чотири гривні вісімдесят копійок) судових витрат.

Дата складення повного тексту рішення - 14 лютого 2019 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_8, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕОСАН , м.Львів, вул.Академіка Сахарова, буд.42,офіс 513, ЄДРПОУ 39459258

Третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ЗДОРОВО , м.Київ, вул.Казимира Малевича,буд.86-Н.

Суддя Жовнір Г.Б.