Постанова

від 18.02.2019 по справі 234/11834/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/11834/18 Номер провадження 22-ц/804/572/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Санікової О.С., Агєєва О.В.,

за участю секретаря Самойленко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 грудня 2018 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Бакуменко А.В. у місті Краматорську Донецької області в справі номер 234/11834/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення середнього заробітку за час затримки та виплат за суміщення,

В С Т А Н О В И В:

6 серпня 2018 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення середнього заробітку за час затримки та виплат за суміщення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 1 листопада 2011 року вона прийнята на роботу до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище на посаду майстра виробничого навчання.

16 лютого 2015 року її звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення їй не виплачена заробітна плата в розмірі 5102,37 грн.

Тому відповідач повинен сплатити їй грошові кошти за час затримки розрахунку в сумі 1000,00 грн. за 5 днів.

Крім того, в періоди 2012-2013 навчальні роки та 2013-2014 навчальні роки вона була закріплена навчальним майстром за групами відповідно №МК-10 (кількість учнів 30) та №ТС-13ТУ (кількість учнів 25). Другого майстра за даними групами закріплено не було. Вона працювала одноособово там де повинно бути два майстри виробничого навчання. Позивач фактично суміщала дві посади, однак жодних доплат, передбачених законодавством, не проводилось.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь ненараховану та несплачену доплату за сумісництво в сумі 17908,00 грн. та середній заробіток за час затримки виплати грошової доплати, починаючи з 16 лютого 2015 року по день винесення судом рішення.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 4 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення середнього заробітку за час затримки та виплат за суміщення - задоволено частково.

Стягнуто з Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати

заробітної плати 5 днів в сумі 639,50 грн.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій просила апеляційний суд скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача доплати за суміщення посад, суд першої інстанції не врахував той факт, що на 2012-2013 навчальні роки ОСОБА_1 була закріплена майстром виробничого навчання за групою №МК-10 наказом №8 від 03.09.2012 року (кількість учнів в групі 30), що є доказом того, що вона суміщала дві посади, оскільки іншого майстра виробничого навчання за цією групою закріплено не було.

В 2013-2014 навчальні роки ОСОБА_1 також була закріплена майстром виробничого навчання за групою №ТС-13ТУ наказом №82 від 02.09.2013 року (кількість учнів в групі 25), іншого майстра виробничого навчання за цією групою закріплено не було.

Вважає, що відповідачем порушено вимоги наказу МОН України №1204 від 06.12.2010 року Про затвердження типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів .

Згідно до вимог цього наказу на навчальну групу з контингентом 24 і більше учнів повинно бути закріплено два майстри виробничого навчання.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 не згодна з розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При розрахунку середньоденної заробітної плати суд мав враховувати заробітну плату за січень 2015 року та лютий 2015 року, оскільки вона звільнена 16.02.2015 року.

До сплати їй належить середній заробіток в розмірі 1451,35 грн. за 5 днів.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 грудня 2018 року - без змін.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції в повному обсязі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотримання та у відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Згідно до наданих витягів з наказів вбачається, що група розділена на дві підгрупи і майстер виробничого навчання ОСОБА_1 закріплена саме за підгрупою. Отже, підстав для доплати не виникало.

З цими наказами позивач ознайомлена особисто під підпис.

Вважає також, що розрахунок середнього заробітку позивачем зроблений не у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року (із змінами) №100. Тому довід апеляційної скарги в цій частині необґрунтований.

Сторони та їх представники в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Представник позивача та відповідач надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю (а.с. 95, 88).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін та їх представників.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи

апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за

наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що згідно наказу (розпорядженню) №71-к від 01.11.2011 року ОСОБА_1 прийнята на роботу до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище на посаду майстра виробничого навчання (а.с. 4). Відповідно до наказу №3-к (розпорядженню) від 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності працівників (а.с. 5).

Відповідно до витягу з наказу №8 від 03.09.2012 року Про закріплення за групами пед. працівників та впорядкування системи нумерації груп класних керівників та майстрів виробничого навчання на 2012-2013 навчальний рік, майстром професії машиніста кранів з кількістю учнів - 30, закріплено ОСОБА_1 на ? групи в/н (а.с. 7).

Згідно витягу з наказу №82 від 02.09.2013 року Про закріплення за групами майстрів в/н та класних керівників за групами на 2013-2014 навчальні роки за 1 курсом з кількістю 25 учнів закріплена майстром ОСОБА_1 (а.с. 8).

Задовольняючи позов частково, в частині спору про стягнення середнього заробітку за затримки розрахунку при звільненні кількістю 5 днів, суд першої інстанції, виходив з обґрунтованості наданого відповідачем розрахунку заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 639,50 грн.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості доплати до посадового окладу за суміщення суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Перевіряючи законність ухваленого рішення в частині спору про стягнення заборгованості доплати до посадового окладу за суміщення, апеляційний суд вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо доплати за суміщення посад є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 1 наказу №1204 від 06.12.2010 року, на який посилається ОСОБА_1, передбачені типові штатні нормативи професійно-технічних навчальних закладів поширюються на професійно-технічні навчальні заклади всіх типів (далі - навчальний заклад) і визначають максимальну кількість посад (штатних одиниць).

Системний аналіз наведеної вище норми дає підстави апеляційному суду зробити висновок про те, що Типові штатні нормативи професійно-технічних навчальних закладів визначають максимальну кількість працівників. В конкретному закладі кількість працівників, їх заробітна плата розробляється і затверджується керівником в межах фонду оплати праці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2002 року встановлено, що керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

Судом встановлено, що відповідно до штатних розписів на 2012 - 2014 роки доплати за суміщення посад не передбачені (а.с. 56-58). З наказами №8 від 03.09.2012 року та №82 від 02.09.2013 року, на які посилається позивач, вона ознайомлена особисто (а.с. 90-91, 92-93).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається.

Перевіряючи законність ухваленого рішення в частині спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, апеляційний суд вважає, що в цій частині суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про обґрунтованість вимог в частині затримки розрахунку протягом 5 днів.

Разом з тим, довід апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку середньоденного заробітку для визначення загальної суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні заслуговує на увагу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З наданого відповідачем до суду першої інстанції розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2014 року та січень 2015 року вбачається, що нарахована за цей період заробітна плата становить 6221,60 грн., з розрахунку виключена заробітна плата 922,00 грн. Середньоденна зарплата складає 127,90 грн. (а.с. 39).

Проте, з такою сумою середньоденної заробітної плати погодитися не можна.

Апеляційним судом встановлено, що сума 922,00 грн. це є винагорода за підсумками роботи за рік (а.с. 37).

З наказу №24-бух. від 22.12.2014 року вбачається, що за сумлінну працю, виконання обов'язків у 2014 році виплачено майстру виробничого навчання ОСОБА_1 грошову винагороду у відсотках до посадових окладів та тарифних ставок з урахуванням підвищення згідно до законодавства та пропорційно до відпрацьованого часу в розмірі 53% в сумі 922,00 грн. (а.с. 89).

Відповідно до ч. 3 п. 2 розділу II та п. 3 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди.

Отже, суд першої інстанції на це уваги не звернув, та помилково прийняв до уваги наданий відповідачем розрахунок середньоденної заробітної плати з виключенням зазначеної вище суми заробітку.

Відтак, до заробітної плати за грудень 2014 року для розрахунку середньоденної заробітної плати має бути включена винагорода за підсумками річної роботи в розмірі 76,83 грн. (922,00 : 12). Середньоденна заробітна плата становить 129,43 грн. (5576,43 грн. : 43 роб. дн.).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 648,40 грн. за 5 днів затримки розрахунку при звільненні.

В інший частині рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 грудня 2018 року в частині спору про стягнення середнього заробітку за час затримки - змінити.

Стягнути з Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище (ЄДРПОУ 37850444) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 648,40 грн. (шістсот сорок вісім грн. 40 коп.).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді:

Повний текст судового рішення складений 18 лютого 2019 року.

Суддя: