Постанова

від 30.01.2019 по справі 927/238/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" січня 2019 р.                                     Справа№ 927/238/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:           Руденко  М.А. суддів:            Пономаренка  Є.Ю.           Дідиченко  М.А.   за участю секретаря судового засідання – Ігнатюк Г.В. за участю представників сторін: від прокуратури: Колодяжна А.В. (посвідчення №036177   від 04.11.15 ), від позивача: представник не з'явився,   від відповідача: представник не з'явився, від третьої особи: представник не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018, повний текст якого складено та підписано 19.10.2018 у справі №927/238/17 (суддя – Романенко А.В.) за позовом заступника прокурора Чернігівської області   в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області    до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво"    третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колісниківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області про стягнення шкоди у розмірі 248 084,90 грн.,-                                                                В С Т А Н О В И В : У березні 2017 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі-позивач) до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" (далі-відповідач) 248  084,90 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, з яких: 74  425,47 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 49  616,98 грн. - до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 124  042,45 грн. – до фонду охорони навколишнього природного середовища Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Позов обґрунтовано тим, що 26.10.2016 в рамках кримінального провадження від 26.06.2016 за ознаками злочинів, передбачених статтями 191, 246 Кримінального кодексу України проведено огляд території Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Ніжинрайагролісництво", внаслідок якого виявлено незаконну порубку 19 дерев на території обходу 16 кварталу 92 виділу 2. 04.11.2016, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, під час проведення рейдової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП “Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області було встановлено факт самовільного знесення 19 дерев породи “ясен” діаметром від 53 см до 100 см, про що складно акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016. Зважаючи на те, що відповідачем було порушено вимоги щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, а саме не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобіганню незаконних порубок, до останнього заявлено позов про стягнення шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017, залишеним постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі №927/238/17 без змін, відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 задоволено касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/238/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області. Скасовуючи судові рішення, Вищим господарським судом України у постанові від 07.11.2017 вказано, що при новому розгляді справи № 927/238/17 має бути надано оцінку тому, яким чином слід вираховувати шкоду, коли зріз нижче кори біля шийки кореня. В процесі нового судового розгляду даної справи, 10.10.2018 прокурором подано до господарського суду Чернігівської області заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 114-118 том 2), в якій останній просив стягнути з відповідача 248 084,87 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.   Дану заяву мотивовано висновком судової економічної експертизи від 21.08.2018 за № 10, за яким розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП «Ніжинрайагролісництво» арифметично підтверджується на суму 248 084,87 грн.     Оскільки прокурором було подано заяву про зменшення позовних вимог на стадії судового розгляду по суті спору та не заявлено про поновлення пропущеного ним процесуального   строку   для   вчинення відповідних дій, вказану заяву судом першої інстанції залишено без розгляду. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 у справі №927/238/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди. При цьому, суд першої інстанції вказав, що розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідає тим розмірам (є значно більшими), які мали місце внаслідок незаконної вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди не відповідає розміру, який мав бути обрахований виходячи з того з розміру дерев, що виник внаслідок такої незаконної рубки. За таких обставин, оскільки прокурором та позивачем не доведено на підставі належних та достатніх доказів розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу, що є обов'язковою умовою для застосування цивільно-правової відповідальності, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.   Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції від 24.09.2018, позивач звернувся  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 у справі №927/238/17 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не взято до уваги положення Лісового кодексу, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативних актів, відповідно до яких визначено порядок проведення замірів діаметрів пнів та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, було виконано згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665. Тобто, розрахунок заподіяної шкоди здійснений у відповідності до вимог законодавства України. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.11.2018, справу №927/238/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М. А. - головуюча суддя; судді: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу №927/238/17  до розгляду на 24.01.2019. 13.12.2018 від прокуратури надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи викладенні прокуратурою у відзиві фактично є аналогічними доводам скаржника.   14.12.2018 від відповідача також надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.   Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.       З метою встановлення всіх обставин справи та забезпечення повного і всебічного розгляду справ в судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2019, оголошено перерву до 30.01.2019. В судовому засіданні представник прокуратури підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити. Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним  чином, поважних причин неявки суду не повідомили. Враховуючи викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю зазначених учасників справи, оскільки відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, участь у судовому засіданні учасників процесу суд не визнавав обов'язковою. Також, колегією суддів враховано, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Заслухавши пояснення представника прокуратури, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.   Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26.10.2016 року , в рамках кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статтей 191, 246 КК України, проводився огляд території ДП "Ніжинрайагролісництво". Під час проведення огляду за участю провідного інженера з лісозахисту КП „Чернігівоблагроліс” Єрмоленка О.М., представників ДП „Ніжинрайагролісництво”, а саме лісничого Залозного О.С., помічника лісничого Юсика В.М., лісника Подолянка В.А. та представника УСБУ в Чернігівській області Вовка Ю.М. на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району в обході 16 кварталі 92 виділі 2 виявлено незаконну порубку 19 дерев. Відповідно до протоколу огляду від 26.10.2016, складеного за результатами огляду обходу 16 кварталу 92 виділу 2 на території ДП „Ніжинрайагролісництво”, слідчим прокуратури області було виявлено в різних місцях на його території поодинокі пні спиляних дерев породи „ясен”, які візуально схоже, що пилялися у 2016 році, мають на собі залишки тирси та подекуди закладені опалим листям. Всього на території виділу 2 кварталу 92 виявлено 19 пнів дерев породи „ясен”, які візуально пилялися у 2016 році. За допомогою 8-ми метрової мірної стрічки проведено заміри наявного пня і встановлено, що вони мають приблизний діаметр: № 1- 78 см, № 2-76 см, № 3- 64 см, № 4- 50 см, № 5-70 см, № 6- 65 см, № 7-58 см,  № 8- 58 см, № 9-48 см, № 10-54 см, № 11-57 см, № 12-55 см, № 13-61 см, № 14-66 см, № 15-49 см, № 16-45 см, № 17-56 см, № 18-58 см, № 19-54 см (а.с.131-134 т.1). З 18-ти цих пнів зроблено за допомогою бензопили зрізи по усьому діаметру пня. Зрізам з цих пнів породи "ясен" присвоєно номери від № 1 до № 18 відповідно до номерів пнів, з яких брались ці зразки. Вказані зразки вилучені для використання у ході досудового розслідування, а саме проведення експертного дослідження. Зазначені зразки вилучені та передані на відповідальне зберігання ДП "Ніжинрайагролісництво" . 04.11.2016 року  Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Олуковатим В.В. у присутності представника СБ України Вовк Ю.М., проведено рейдову перевірку по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області обходу 16 кварталу 92 виділу 2. За результатами даної перевірки складено акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2016 № 238/05 та відомість переліку пнів дерев, незаконно знесених дерев породи „ясен” (а.с.19 т.1). У відповідності до зазначеного акту на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області встановлено факт самовільного знесення зелених насаджень. На території обходу 16 кварталу 92 виділу 2 ДП „Ніжинрайагролісництво” виявлено самовільне знесення 19 дерев породи „ясен” діаметром від 53 см до 100 см. П'ять пнів знесених дерев із 19 мають явні ознаки трухлості. Один стовбур знесеного дерева не забрано, а залишено на місці знесення, що попиляний з шагом близько 40 см, ймовірно на дрова. Заміри пнів проведено за допомогою п'ятиметрової мірної стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 кв. 2016), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області. Вимірювання діаметрів пнів здійснено позивачем після відібрання правоохоронними органами зразків 26.10.2016, як наслідок, висота пнів на момент рейдової перевірки була урівень із землею, а у деяких випадках лише на 2-3 см її вище. З наведених підстав, заміри пнів Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області   були зроблені не по шийці кореня, а по фактичним зрізам цих пеньків з урахуванням „корневих лап” (особливість дерев породи „ясен” полягає у тому, що вони мають виступаючу на поверхню землі корневу систему, так звані "корневі лапи").    Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульгою В.М. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А. на підставі акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016 та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев від 04.11.2016, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008. Згідно даного розрахунку загальна сума заподіяної відповідачем шкоди становить 248 084,90 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду. Відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягнення шкоди, нанесеною незаконною порубкою лісу в  розмірі 248 084,90 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що  розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідає тим розмірам (є значно більшими), які мали місце внаслідок незаконної вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди не відповідає розміру, який мав бути обрахований виходячи з того з розміру дерев, що виник внаслідок такої незаконної рубки. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне. Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються  Конституцією України, міжнародними угодами України,  Цивільним кодексом України,  Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. У відповідності до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Частинами  1-3, статті 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Згідно із ст.ст.16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Відповідно до п.5 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень. Також, відповідно до вимог статті 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У відповідності до положень ст.ст.68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.    Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє   боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як видно з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до  п.2.1. Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво” (а.с. 24-28 том 1) підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема: лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п. 2.2, 2.2.1. Статуту). Пунктом 3.3. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України. Відповідно до п.3.5. Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 „Про надання у постійне користування земель лісового фонду” та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів. Водночас, за змістом ст.69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2005 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджений Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, в якому визначено умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (надалі – Порядок). Згідно із п.п. 2, 3 Порядку лісорубний або лісовий квиток є основним   документом,   на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу,   встановлюються   строки   здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік   плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний   квиток   видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в   державній   або комунальній   власності)   квитків   здійснюється відповідно до Закону України   "Про   дозвільну   систему   у сфері господарської діяльності". Відповідно до п.14 Порядку лісорубний або лісовий квиток може бути   анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що до лісорубного або лісового квитка не передбачено внесення будь-яких змін або виправлень, у разі допущення помилок у його змісті, натомість вказані документи можуть бути анульовані у встановленому порядку, в тому числі у разі включення до змісту вказаних документів не вірних даних. Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013  №9 „Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України" визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 22 листопада 2010 року № 403 "Про підвищення якості відведення лісосік" (із змінами), яким було затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу. При цьому, відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту ДП "Ніжинрайагролісництво" останнє створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі-комунальне майно) і є об'єктом права спільної власності територіальних громад    сіл, селищ, міст Чернігівської області. Засновником Підприємства є комунальне підприємство „Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради. Внесення виправлень відповідачем в лісорубному квитку  серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 є необґрунтованими, адже відповідно до п. 1.1 зазначених Методичних вказівок, вони застосовуються при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, а відтак їх дія не розповсюджується стосовно лісів ДП "Ніжинрайагролісництво", як комунальної власності. Таким чином, доводи відповідача про те, що помилку в лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016, а саме помилкове зазначення виділу 6 кварталу 92 обходу 16 було виправлено, керуючись Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляд місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 року № 403 (втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів № 9 від 21.01.2013 року)  є необґрунтованими. Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №17 “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” незаконною визнається порубка дерев і чагарників, яка вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено. Таким чином, зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спеціального дозвільного документу, тобто, належно оформленого лісорубного квитка, на вчинення вирубки саме в кварталі 92 виділу 2 ДП „Ніжинрайагролісництво”, у відповідача на момент вирубки не було, а тому вчинена працівниками ДП „Ніжинрайагролісництво” вирубка дерев є незаконною. З викладених обставин слідує, що відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду). Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ №665 від 23.07.2008. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором та позивачем не доведено на підставі належних та достатніх доказів розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу, що є обов'язковою умовою для застосування цивільно-правової відповідальності зважаючи на наступне. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ № 665 від 23.07.2008. Як вбачається зі змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Судом першої інстанції враховано, що Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового зрізу розмір шкоди збільшується на 105,00грн (без урахування індексації). З наведеного слідує, що вимірювання діаметру зрубаних дерев має суттєве значення у подібних відносинах. Як видно з матеріалів справи 26.10.2016 року, у рамках розслідування кримінального провадження № 42016271180000038 від 22.06.2016 за ознаками злочинів передбачених частиною 3 статті 191 та статтею 246 КК України, працівниками правоохоронних органів з метою експертного дослідження були зроблені зрізи по всьому діаметру пнів 18 (із 19) дерев, зрубаних відповідачем, за рахунок чого фактично збільшено площу їх зрізу. 04.11.2016, позивачем була проведена рейдова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території відповідача та знято заміри діаметру зрубаних дерев не по фактичним зрізам, зробленим відповідачем, а по зрізам пнів, зробленим правоохоронними органами вже після відібрання ними відповідних зразків в межах досудового слідства.   Зрізи пнів внаслідок того що їх зразки відбирались правоохоронними органами, на момент їх обміру позивачем знаходились нижче шийки кореня (тобто у рівень з землею або були утоплені в неї), відтак, заміри позивача були проведені з урахуванням «кореневих лап» (як особливістю кореневої системи дерев породи «ясен»). При цьому, позивачем не спростовувався факт того, що за результатами такого обміру діаметр зрізу площі пнів збільшується, що відповідно веде до збільшення суми шкоди, заявленої до стягнення в межах даної справи. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідає тим розмірам (є значно більшими) які мали місце внаслідок незаконної вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди не відповідає розміру, який мав бути обрахований виходячи з того розміру дерев, що виник внаслідок такої незаконної рубки.   Разом з тим, Азом Разом з тимзаміри пнів, проведені 26.10.2016 правоохоронними органами в рамках досудового слідства та внесені до протоколу огляду від 26.10.2016, судом першої інстанції оцінено критично, з огляду на відсутність доказів відповідності застосованих вимірювальних засобів встановленим регламентом. При цьому, з огляду на те, що пні порубаних дерев з жовтня 2016 року могли бути деформовані під впливом часу, беручи до уваги природні властивості деревини, а також відсутність достовірної інформації про місце знаходження зразків відібраних пнів, суд дійшов висновку про неможливість встановлення точного діаметру пнів на день вчинення рубки. Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"  до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів. Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Чернігівської області. Інспекція відповідно до покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступати позивачем та відповідачем у судах. У відповідності до п.1.2 та 6.1 роз'яснень Вищого господарського суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. У розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням і незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводились заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову. Як вже зазначалось вище, на підвідомчій відповідачеві території 04.11.2016 працівниками Державної екологічної інспекції у Чернігівський області під час проведення рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства виявлено самовільну рубку 19 дерев в кварталі 92 виділі 2 на території поблизу села Григорівка Коліснивської сільської ради Ніжинського району. Зазначене зафіксовано в акті Державної екологічної інспекції у Чернігівський області №238/05 від 04.11.2016 до якого також долучено польову перелікову відомість, яка містить інформацію про вид незаконно зрубаних дерев, діаметри пнів в місці знесення (у корені) і встановлено категорію придатності дерев. Заміри пнів проводилися посадовою особою інспекції п'ятиметровою мірною стрічкою Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 квартал 2016 року), що відображено в даному акті перевірки (а.с.19, 21 т.1).   Отже, в акті перевірки відображено дані, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводились заміри пнів, а також вид незаконно зрубаних дерев, діаметри пнів в місці знесення (у корені) і встановлено категорію придатності дерев. Мотиви щодо неналежного оформлення акту та відсутності у ньому інформації можуть враховуватися судом у випадку визнання недійсним акту у встановленому порядку. Разом з тим, акт перевірки є чинним, у встановленому порядку не оскаржувався, а тому є належним та допустим доказом в розумінні ст.ст. 76 та 77 ГПК України , в якому зафіксовано відповідні дані. Наявний в матеріалах справи акт спільного огляду місця незаконної порубки дерев від 21.04.2017, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки як вказано в останньому встановити точний діаметр пнів та стан деревини на день вчинення порубки на момент проведення перевірки неможливо, так як пройшов тривалий час і дерева піддались впливу природних факторів (а.с.128-130 т.1).          Розрахунок проведено на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, додаток №1; акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №238/05 від 04.11.2016; польової перелікової відомості незаконно знесених дерев від 04.11.2016 (а.с.22 т.1). Відповідно до зазначеного розрахунку розмір шкоди з урахуванням індексації за попередні роки становить 248  084,90 грн. В той же час, у межах даної справи на підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 13.12.2017 було призначено та проведено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 21.08.2018 за №10, розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території відповідача поблизу с.Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, арифметично підтверджується на загальну суму 248  084,87 грн. (а.с.97-103 т.2). Зазначений експертний висновок колегією суддів оцінюється як належний та допустимий доказ в розрізі арифметичного підрахунку розміру шкоди. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду контррозрахунку шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що  висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів розміру шкоду, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу є необґрунтованим, так як не спростовують встановлених обставин, а тому мотиви суду першої інстанції, за якими відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі не відповідають обставинам справи. З огляду на що, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позовні вимог підлягають частковому задоволенню на загальну суму 248  084,87 грн. При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Отже, з відповідача підлягає стягненню 248  084,87 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, шляхом її перерахування одержувачам: 74  425,46 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 49  616,97 грн. - до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 124  042,44 грн. – до фонду охорони навколишнього природного середовища Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Також, колегія суддів зазначає на те, що необґрунтованими є доводи апеляційної скарги) (відповідача) щодо відсутності повноважень у заступника прокурора Чернігівської області на звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3  ст. 2 ГПК України, чинного на момент звернення прокурора з позовом до суду, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами  Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Пунктом 2 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99  визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. Відповідно до  ст. 13 Конституції України  земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією  Конституцією. Згідно із ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"  державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів (ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого  Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна  інспекція України  входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено заступником прокурора Чернігівської області в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної    екологічної інспекції у Чернігівської області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених  Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища". Оскільки в матеріалах справи відсутні докази вжиття суб'єктом владних повноважень - Державною екологічною інспекцією у Чернігівської області заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу, колегія суддів приходить до висновку що прокурором обґрунтовано наявність порушень інтересів держави у даних правовідносинах та необхідність їх захисту. Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасуванню, позовні вимоги про стягнення шкоди за самовільну  порубку лісу  в розмірі 248  084,87  підлягають задоволенню.       Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 252, 269, 270, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, суд, –                                                П О С Т А Н О В И В : 1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 у справі №927/238/17  задовольнити. 2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 у справі №927/238/17 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково. 3. Стягнути з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" (16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Борзнянський шлях, 5; код ЄДРПОУ 31254259) 248  084,87 (двісті сорок вісім вісімдесят чотири) грн. 87 коп. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, шляхом її перерахування одержувачам: 74  425,46 (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) грн 46 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 49  616,97 (сорок дев'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн 97 коп. - до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 124  042,44 (сто двадцять чотири тисячі сорок дві) грн. 44 коп. – до фонду охорони навколишнього природного середовища Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. 4. Стягнути з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" (16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Борзнянський шлях, 5; код ЄДРПОУ 31254259) на користь Прокуратури Чернігівської області (14000, м.Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код ЄДРПОУ 02910114; р/р 35215093006008 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172) 3  721,27 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 27 коп. судового збору за подачу позовної заяви, 4  093,40 (чотири тисячі дев'яносто три) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги. 5.Стягнути з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" (16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Борзнянський шлях, 5; код ЄДРПОУ 31254259) на користь Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (14017, м.Чернігів, вул. Малясова, 12; код ЄДРПОУ 38053846) 4  465,52 (чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн 52 коп. судового збору за подачу касаційної скарги, 5  583,00 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги. 6.Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області. 7.Матеріали справи №927/238/17 повернути до Господарському суду Чернігівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.           Повний текст судового рішення складено 19.02.2019 Головуючий суддя                                                            М.А.  Руденко Судді                                                                                Є.Ю.  Пономаренко                                                                                 М.А.  Дідиченко