Ухвала

від 18.02.2019 по справі 908/242/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 18.02.2019                                                                                                      Справа № 908/242/19 м.Запоріжжя Запорізької області Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши   матеріали   заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестмент» (69035, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 63; код ЄДРПОУ 40195592) про роз'яснення судової ухвали  - ухвали господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі № 908/242/19, без виклику та повідомлення учасників ВСТАНОВИВ:                      До Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестмент» (69035, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 63, код ЄДРПОУ 40195592) про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.94 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ (далі – Закон «Про відновлення платоспроможності…»). За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.           У відповідності до ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ (далі – Закон «Про відновлення платоспроможності…») провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.           Згідно зі ст.9 Закону «Про відновлення платоспроможності…» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ст.12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченими цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом   «Про відновлення платоспроможності…».   Відповідно до частини 2 статті 11 Закону «Про відновлення платоспроможності,,,»  до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: - докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; - рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; - відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора. Частиною 3 статті 11 Закону  «Про відновлення платоспроможності…»  встановлено, що до заяви боржника додаються також: - установчі документи боржника - юридичної особи;     - бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; - перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;    - перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; - перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; - довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; - перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; - відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; - відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; - протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; - копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); - рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; - інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 4 статті 11 Закону «Про відновлення платоспроможності…»). Але заявник при зверненні до суду передбачених Законом  доказів не надав.   Частинами 1 – 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.              Ухвалою від 11.02.2019  заява ТОВ «Вестмент»  залишена без руху у зв'язку з несплатою заявником судового збору, а також відсутністю доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації. ТОВ «Вестмент» визначено  строк для усунення недоліків  заяви -  протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 13.02.2019 отримано заяву ТОВ «Вестмент» про роз'яснення вказаної ухвали.   Ч.ч.1, 3 ст.245  ГПК України передбачено, що  за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.   Заяву про роз'яснення  ухвали від 11.02.2019 у справі № 908/242/19 розглянуто без повідомлення та виклику учасника.   Звертаючись до суду за роз'ясненням ухвали,  заявник просить роз'яснити ухвалу «в частині, що стосується залишення заяви без руху».   Системне тлумачення положень статті 245 ГПК України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. А зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.     У даному випадку резолютивна частина ухвали, яку заявник просить роз'яснити, викладена у ясній і зрозумілій формі. У ній чітко та зрозуміло перелічені документи, які необхідно надати суду з метою усунення недоліків поданої заяви. Варто зазначити, що  в заяві про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство вказано, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Вестмент» від 10 січня 2019 року було прийнято рішення про надання повноважень директору на подачу заяви про порушення справи про банкрутство у зв'язку з неможливістю розрахуватися з кредиторами у відповідності до ч.5 ст.11 Закону «Про відновлення платоспроможності…».  Директор ТОВ «Вестмент»   не звертався до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, крім того, довіреність від імені юридичної особи не видавалась. Отже, заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ «Вестмент» підписано та подано невідомою особою. Підкреслено, що таке є підставою для повернення заяви на підставі п.1 ч.5 ст.174 ГПК України. Вбачається, що заявник фактично просить господарський суд не роз'яснити резолютивну частину ухвали, яка є цілком зрозумілою, а намагається таким чином отримати від суду пояснення з приводу не повернення заяви, а її залишення без руху і   така поведінка заявника прямо суперечить статті 245 ГПК України.    Враховуючи викладене, суд відмовляє у роз'ясненні ухвали від 11.02.2019  у справі № 908/242/19. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 20, 232-235, 245 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ,   ст.ст.2, 9, 11, ч.5 ст. 15  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, суд У Х В А Л И В:                      Відмовити  ТОВ «Вестмент» у роз'ясненні ухвали господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі № 908/242/19. Копію ухвали направити заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст.235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення  повного тексту ухвали за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України, шляхом подання наразі апеляційної скарги через господарський суд Запорізької області.           Ухвалу складено та підписано  18.02.2019.   Суддя                                                                           Р.А.Ніколаєнко