Ухвала

від 19.02.2019 по справі 908/352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА    про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство    19.02.2019                                                                                          Справа №  908/352/19 м. Запоріжжя                   Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А., розглянувши заяву боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТЕЛЕКОМ", код в ЄДР-41548823 (69000 м.Запоріжжя вул. Рекордна, 2), про відкриття провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка надійшла до суду 14.02.2019р. (вхідн. № 378/08-07/19), та додані матеріали, вважає їх такими, що підлягають поверненню без розгляду у зв'язку з наступним.     Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство).   Подана заява не відповідає змісту вимог, передбачених у цьому Законі.   Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат (стаття 1 зазначеного Закону). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.   Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.   Згідно з п.п.9 п.2 ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство сплачується 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі – 1921 гривні. А відтак заявник за подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство має сплатити судовий збір у розмірі – 19210 грн. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті. Аналогічна норма міститься у п.2 ч.1 статті 164 ГПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.   Проте заявником доказів сплати судового збору не надано. Також згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Так, за частиною 5 статті 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:   -          задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); -          під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; -          в інших випадках, передбачених цим Законом. Неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства є ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно з статтею 95 Закону про банкрутство. Відповідно до ч.1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Згідно з статтею 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. За приписами пункту 1 частин 1 та 3 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. Відповідно до частин 4, 7 та 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Боржником на підтвердження дотримання ним вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи не надано наступних документів: -          рішення учасників товариства про припинення юридичної особи; -          документи щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється; -          проміжний ліквідаційний баланс, затверджений учасниками юридичної особи, або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи;            докази в підтвердження подання боржником звітності за останній звітний період до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. Також відповідно до частини 3 статті 11 Закону про банкрутство до заяви боржника додаються: -          установчі документи боржника - юридичної особи; -          бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; -          перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; -          перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; -          перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; -          довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; -          перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; -          відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; -          відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; -          рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 4 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Отже, нормами Закону про банкрутство визначено додаткову вимогу до заяви боржника – обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, судового збору, сплаченого кредиторами тощо. Боржником – ТОВ "СП ТЕЛЕКОМ", м. Запоріжжя, при зверненні до суду з заявою не надано: 1)          установчих документів боржника - юридичної особи; 2)          бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату; 3)          переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; 4)          переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб; 5)          довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; 6)          відомостей про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; 7)          відомостей про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; 8)          рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; 9)          доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. Відповідно до статті 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених в Законі. Враховуючи те, що боржником крім витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "СП ТЕЛЕКОМ" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство жодних документів, зазначених вище, не надано, заяву слід повернути без розгляду. На підставі викладеного, керуючись ч.1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 3, 12, 20, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд - Ухвалив: Повернути без розгляду заяву ТОВ "СП ТЕЛЕКОМ" (вх.№378/08-07/19 від 14.02.2019р.), код в ЄДР - 41548823, м. Запоріжжя.    Додаток: заява та витяг з ЄДР на 9 (дев'яти) аркушах.    Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів. Суддя                                                                     В.А. Кричмаржевський