Рішення

від 19.02.2019 по справі 909/1096/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      19.02.2019  м. Івано-ФранківськСправа № 909/1096/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом:       Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"                                                             вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча",                                                                                            вул. Незалежності, буд.67, м. Івано-Франківськ, 76000 про стягнення заборгованості в сумі 13105,99 грн            Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча" про стягнення заборгованості в сумі 13105, 99 грн, в тому числі: 10515,78 грн - борг за спожиту активну електричну енергію, 1823, 12 грн - пеня, 222,13 грн - проценти річних, 544,96 грн - інфляційні втрати.                      Позиція позивача.      В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1550-Б про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струймоприймачів від 15.05.2014 в частині оплати рахунку за електоенергію № 2401550-Б/1 від 26.03.2018, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 10515,78 грн.                                З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі  1823, 12 грн , 3% річних  в сумі  222,13 грн та  544,96 грн інфляційних втрат.           Позиція відповідача.           Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.12.2018 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.           Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.12.2018, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№24/19 від 02.01.2019.           Станом на 19.02.2019 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.           Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України                                                                                                          кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.           Враховуючи  вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України,  ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.                      Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.           Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"                                   (вх. №19611/18) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі.           Відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк, в передбаченому ст. 251 ГПК України порядку, для надіслання відзиву на позовну заяву і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову та для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.           Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.           Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.                                            Обставини встановлені судом.     15.05.2014 між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіча" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струймоприймачів № 1550-Б                 (а.с. 9-12).           Відповідно до умов зазначеного вище договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для тимчасового електрозабезпечення будівельних струймоприймачів споживача, які планується використати для будівництва електроустановки,  з  загальною приєднаною потужністю 75,0 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.1 Договору).                     Договір № 1550-Б від  15.05.2014 укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 Цивільного кодексу України; сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.               Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).           Пунктом  2.2.2. договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії"), а споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п. 2.3.2. Договору) та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків" та додатку 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.2.3.3. Договору).           Згідно з п.2 Додатку 2 до Договору,  щомісячно 28 числа календарного місяця  споживач направляє уповноваженого представника до відповідної районної філії постачальника  для подання додатку 6 "Акт про використану електричну енергію" та одержання відповідних рахунків на оплату.           Згідно п.3 Додатку 2 до Договору Споживач здійснює попередню оплату у терміни визначені даним договором на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% обсягу постачання електричної енергії, вказаного в додатку. Щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок за всіма платежами, передбаченими договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка.                     В порушення взятих на себе договірних зобов'язань,  відповідачем не проведено розрахунку за активну електроенергію згідно рахунку № 2401550-Б/1 від 26 березня 2018 року в розмірі 10515,78 грн (а.с. 25). Даний факт підтверджується, наявними в матеріалах справи та врученими відповідачу, актом про використану електричну енергію за березень 2018 року (а.с. 24) та зазначеним вище рахунком.            08.08.2018, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача  направлено претензію на суму 10515,78 грн (вих. № 088/698; а.с. 26) з вимогою оплатити  претензійну суму боргу на рахунок АТ "Прикарпаттяобленерго" до 15.08.2018; доказ направлення претензії відповідачу наявний в матеріалах справи (а.с. 27). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.                     Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.           Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором  № 1550-Б  від 15 травня 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.           Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, позивачем на підставі п.4.2.1. Договору здійснено нарахування пені в сумі 1823,12 грн, а також керуючись ст.625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 222,13 грн та 544,96 грн інфляційних втрат, які  просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.                                                                                             Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.           Кожна сторона, згідно  ст.74 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.           Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми                           в розумінні статей 76,79 Господарського процесуального кодексу України для підтвердження позовних вимог в розмірі 13105,99 грн.                                          Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.           Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).           Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.           Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.            Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.                 Приписами  ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).            Відповідно до  пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.                            Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.           Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.           Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 10515,78 грн, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача  заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 10515,78 грн обгрунтована та підлягає задоволенню.           З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.                     Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.           У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача, з посиланням на п. 4.2.1. Договору, пеню в сумі 1823, 12 грн  та з посиланням на ст. 625 ЦК України  3% річних  в сумі  222,13 грн та  544,96 грн інфляційних втрат.           Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами   та  договором.           Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.         В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом        є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного   грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання.           Приписами  ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.                     Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.                         Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).                                                                                                                                                                   Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку щодо оплати спожитої активної електричної енергії  не виконав,  тому вимога позивача про стягнення з відповідача  заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 10515,78 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.           Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені за період з 02.04.2018 по 01.10.2018, 3% річних за період з 02.04.2018 по 14.12.2018, а  також  інфляційних втрат за період  квітень 2018  року грудень 2018 року та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи і є арифметично вірним.           За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку  про  задоволення позову та стягнення  з відповідача  10515,78 грн  боргу за спожиту активну електричну енергію, 1823, 12 грн пені, 222,13 грн  процентів річних та  544,96 грн  інфляційних втрат.                                                                                                                  Судові витрати.           Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.           Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.           За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762,00 грн.                                         Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.                     До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).           Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).           При поданні позовної заяви позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло і очікує понести Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (а.с. 6,7).            11.02.2019, позивачем через канцелярію суду, направлено клопотання (вх.№ 2504/19) про приєднання до матеріалів справи доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.           На підтвердження здійснених витрат  надано: договір про надання правової допомоги № 2018/1456 від 10.08.2018, Додатковий правочин № 2018/2156 від 07.12.2018 до договору про надання правової допомоги № 2018/1456 від 10.08.2018, ордер на надання правової допомоги ІФ № 045116 від 07.12.2018, акт приймання-передачі послуг від 27.12.2018 та платіжне доручення № 19174 від 03 січня 2019 року, як доказ оплати відповідних послуг.           Згідно акта приймання-передачі послуг від 27.12.2018 виконавець надав, а замовник отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Свіча" за договором про постачання електричної енергії № 2401550-Б у справі № 909/1096/18 у розмірі 13300,00 грн, а саме: проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів (4 год.) - 2800,00 грн,  проведення розрахунків заборгованості (3 год) - 2100,00 грн , складання позовної заяви (8 год.) - 5600,00 грн , участь адвоката у судових засіданнях господарського суду Івано-Франківської області у справі                 № 909/1096/18 (4 год.) - 2800,00 грн.           Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.           Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.                                                                                                                                             За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.           Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.           Відповідно до  ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.           Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.           При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).           У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.                     Дослідивши поданий позивачем акт приймання-передачі послуг, суд встановив, що витрати на професійну правничу допомогу  в сумі 13300,00 грн є більшими за ціну позову у справі № 909/1096/18 (ціна позову - 13105,99 грн), неспівмірними із складністю справи (справа № 909/1096/18 є малозначною, незначної складності), наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що  стягнення останніх з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіча" становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.           Суд звертає увагу позивача, що розгляд справи № 909/1096/18 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.           Натомість, в наданих позивачем доказах на підтвердження понесення ПАТ "Прикарпаттяобленерго"  витрат на професійну правничу допомогу при підготовці даного позову та розгляду даної справи в суді зазначено, що участь адвоката у судових засіданнях господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1096/18 (4 год.) - 2800,00 грн.             Також в акті приймання-передачі послуг від 27.12.2018 вказано, що виконавець надав, а замовник отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Свіча" за договором про постачання електричної енергії № 2401550-Б, проте в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1550-Б про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струймоприймачів від 15.05.2014 в частині оплати рахунку за електоенергію № 2401550-Б/1 від 26.03.2018, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 10515,78 грн.             За наведених обставин та правових норм, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1300,00 грн (10% від ціни позову).             Керуючись статтями  73, 74, 76, 79, 123, 124, 126, 129, 178, 232, 238, 241, 252    Господарського процесуального кодексу України, суд            ВИРІШИВ:        позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча" про стягнення заборгованості в сумі 13105,99 грн, в тому числі: 10515,78 грн - борг за спожиту активну електричну енергію, 1823, 12 грн - пеня, 222,13 грн - проценти річних, 544,96 грн - інфляційні втрати задоволити.       Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча", вул. Незалежності, буд.67, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 19393284 ) на користь  Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" , вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) - 10515,78(десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень сімдесят вісім копійок) вартості електричної енергії на Поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26033301018152 у філії ІФ обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 336503.            Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча", вул. Незалежності, буд.67, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 19393284 ) на користь  Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" , вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014  (ідентифікаційний код 00131564) -  пеню в сумі 1823,12 (одна тисяча вісімсот двадцять три гривні дванадцять копійок), 3 % річних  в сумі 222,13(двісті двадцять дві гривні тринадцять копійок), інфляційні втрати в сумі 544,96 (п'ятсот сорок чотири гривні дев'яносто шість копійок) на поточний рахунок № 26004300641849 у філії ІФ обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 336503.           Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Свіча", вул. Незалежності, буд.67, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 19393284 ) на користь  Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014  (ідентифікаційний код 00131564) -  1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні ) судового збору та  1300(одну тисячу триста гривень) витрат на професійну правничу допомогу на поточний рахунок АТ "Прикарпаттяобленерго"                        № 26001300018152 у філії ІФ обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 336503.            Накази видати після набрання рішенням законної сили.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.           Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.           Повне рішення складено 19.02.2019.           Суддя                                                                          Л.М.  Неверовська