Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/17092/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 28.01.2019Справа №  910/17092/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» до відповідача    товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Консалдінг-інвест» про                         стягнення 1126203,28 грн., Представники: від позивача          Ракитянська К.В. (ордер) від відповідача           Башловка А.М. (ордер) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія консалдінг-інвест» про стягнення 1 126 203,28 грн., з яких: 911 630,00 грн. боргу,  214573,28 грн. процентів за користування коштами. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив за надані позивачем послуги по договору № 2015/0079 від 17.12.2015. Суд своєю ухвалою від 20.12.2018 відкрив провадження у справі № 910/17092/18, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов до 08.01.2019. 21.01.2019 відповідач подав клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов, оскільки керівник товариства тривалий час знаходився у відпустці, а договору про надання правової допомоги з адвокатом укладено не було, у зв'язку з чим не було можливості підготувати та направити відзив на позовну заяву вчасно. Суд своєю ухвалою від 21.01.2019 продовжив товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія консалдінг-інвест» строк для подачі відзиву та прийняв відзив. У поданому суду відзиві відповідач визнав розмір заборгованості, проте заперечив проти стягнення 214573,28 грн. процентів за користування коштами. Позивач подав заяву про орієнтовний розмір судових витрат. Відповідач вважає, що вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеними і не підлягають задоволенню у заявленому розмірі. За результатами підготовчого засідання, проведеного 21.01.2019, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.01.2019. Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 17.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» (перевізник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія консалдінг-інвест» (замовник) уклали договір перевезення вантажу № 2015/0079 (далі - Договір). Згідно з п.1.1 Договору, перевізник зобов'язався протягом дії цього Договору надавати замовнику послуги по прийманню, доставці довірених йому відповідачем або третіми особами за розпорядженням відповідача, вантажів до пунктів призначення, вказаних відповідачем, та видачі їх особам, які мають право на одержання вантажів, а замовник - сплатити позивачеві за перевезення вантажів узгоджену плату. Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за надані позивачем послуги встановлюється згідно з заявками відповідача. У пункті 4.2 Договору сторони передбачили, що оплата за надання послуг сплачується відповідачем протягом 10 банківських днів з дати підписання обома сторонами Договору акту приймання-передачі наданих послуг. Згідно з п. 4.5 Договору, всі розрахунки за Договором за надані позивачем послуги здійснюються відповідачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений в Договорі, на підставі акту приймання-передачі наданих послуг. Таким чином, сторони погодилися, що підставою для здійснення оплати послуг, наданих позивачем, є підписані обома сторонами акти прийомки-передачі наданих послуг. Позивач виконав зобов'язання по доставці вантажів відповідача на загальну суму 4176230,00 грн. Відповідач за надані послуги сплатив часткового, у зв'язку з чим у нього виник борг в розмірі 911630,00 грн. Ці обставини визнаються сторонами, а тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, вони не  підлягають доказуванню. Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач 911630,00 грн. не сплатив. Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 911630,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Позивач заявив до стягнення з відповідача 214573,28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України.   Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Визначення розміру процентів позивачем здійснено виходячи з розміру облікової ставки НБУ, яка ним застосована на підставі аналогії закону (ч. 1 ст. 8 ЦК України) та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, що встановлює проценти за договором позики.   Водночас, правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої ст. 8 ЦК України. Отже, оскільки розмір процентів не встановлено договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, вимоги про стягнення 214573,28 грн. процентів задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню частині стягнення 911630,00 грн. боргу. Суд відмовляє в частині стягнення 214573,28 грн. процентів за користування коштами   Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3)  пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частини 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Оскільки позивач зробив відповідну заяву про розмір  витрат на професійну правничу допомогу, але не подав відповідних доказів, суд дійшов висновку про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після подання позивачем відповідних доказів. Водночас, суд, відповідно до пункту 2 частити 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача судовий збір з вимог про стягнення 911630,00 грн. В іншій частині суд покладає судовий збір на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія консалдінг-інвест». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія консалдінг-інвест»  (вул. Підлісна, 1, офіс № 38-Б, м. Київ, 03164, код 39220431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» (Брест-Литовське шосе, 6, м. Київ, 03179, код 38672711) 911630,00 грн.  боргу, 13674,92 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовити. Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу здійснити після подачі доказів сплати таких витрат товариством з обмеженою відповідальністю «МАГЕЛАН ТРАНС» протягом п'яти днів. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України». Рішення підписано 15.02.2019 Суддя                                                                                                     С. А. Ковтун