Ухвала

від 18.02.2019 по справі 910/1756/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 18.02.2019Справа №  910/1756/19 Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши позовну заяву  Антимонопольного комітету України    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" про  стягнення  8 200,00 грн. ВСТАНОВИВ: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Оріон Голд» про стягнення 8200,00 грн. Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як передбачено ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік”, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривню. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору  за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, на момент звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання позовної заяви із вимогою про стягнення 8200,00 грн. становить 1921,00 грн. Так, позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 70 від 04.02.2019 на суму 1921,00 грн. Разом з тим, суд зазначає, що докази сплати судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Крім того, відповідно до п. 2.14, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".  Списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою/ими особою/ами, або примірник підписаної нею/ними платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату. Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику. Разом з тим, надана позивачем до позовної заяви копія платіжного доручення № 70 від 04.02.2019 не містить підпису відповідального виконавця. Відтак, додана до матеріалів позовної заяви копія платіжного доручення не може вважатись оригіналом розрахункового документу та не приймається судом у якості належного та допустимого доказу сплати судового збору, відтак, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164, Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Також стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, якими є документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів  "Згідно  з  оригіналом",  назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує  копію, її ініціалів  та  прізвища, дати засвідчення копії. Разом з цим, як вбачається з додатків до позову заявником долучено ксерокопії документів - які не є ні оригіналами документів, ні засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів. Суд звертає увагу позивача, що відмітка на зворотному боці прошитих та пронумерованих документів не містить напису, що копія відповідає оригіналу (“згідно з оригіналом”), на вказаній відмітці міститься напис про кількість аркушів. За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має надати докази сплати судового збору у встановленому порядку (оригінал платіжного документа) та розмірі (1921,00 грн.) та надати належним чином засвідчені копії документів, ксерокопії яких долучені до позову. За таких обставин, позовна заява Антимонопольного комітету України підлягає залишенню без руху. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позовну заяву Антимонопольного комітету України залишити без руху. 2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку (оригінал платіжного документа) та розмірі (1921,00 грн.); - надання належним чином засвідчених копій документів, ксерокопії яких долучені до позову. 3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків – протягом семи днів з дня вручення даної ухвали. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                           Ю.В. Картавцева